- •Варіант вихідних даних студент обирає згідно з останньою цифрою шифру залікової книжки (таблиця 1.1). В роботі необхідно:
- •1.2 Загальні положення. Обробка результатів спостережень
- •1.3 Статистичне дослідження результатів спостережень
- •1.4 Висновки
- •2 Завдання №2. Організація обслуговування локомотивами поїздів на полігоні залізниці
- •2.2 Визначення розташування на полігоні залізниці пунктів технічного обслуговування, екіпіровки локомотивів та відпочинку локомотивних бригад
- •Наприклад, при наявності на дільниці ба пункту зміни локомотивних бригад на станції г з однаковими плечами роботи розрахунок часу руху у парному напрямку
- •2.4 Висновки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Визначення раціональної структури транспортної мережі
- •3.3 Вихідні дані та схеми
- •3.4 Висновки
- •4 Вимоги до оформлення роботи
- •5 Вимоги до захисту роботи та критерії оцінювання
- •Список рекомендованої літератури
- •Статистична обробка показників транспортних процесів
- •Організація обслуговування локомотивами поїздів на полігоні залізниці. Формалізація транспортної мережі із застосуванням теорії графів
- •З разок оформлення схем обслуговування дільниць регіону
Наприклад, при наявності на дільниці ба пункту зміни локомотивних бригад на станції г з однаковими плечами роботи розрахунок часу руху у парному напрямку
Час стоянки поїздів у пунктах зміни локомотивних бригад приймається 20 хвилин, на станції А основного депо становить 30 хвилин.
Таблична форма розкладу руху поїздів наведена в таблиці 2.4
2.4 Висновки
У висновках студенту необхідно оцінити раціональність складеної схеми, відмітити особливості та проаналізувати, на які показники (фактори) експлуатаційної роботи вони впливають, працівникам яких служб залізниці їх необхідно забезпечити.
Таблиця 2.4 – Форма розкладу руху вантажних поїздів на дільниці обертання локомотивів Б – А - В
Парний напрямок |
|
Непарний напрямок |
||||||||||||||||
№ поїзда |
Відправлення зі ст. Б |
Ст. Г |
Ст. А |
Ст. Д |
Прибуття на ст. В |
№ поїзда |
Відправлення зі ст.В |
Ст. Д |
Ст. А |
Ст. Г |
Прибуття на ст. Б |
|||||||
прибуття |
відправлення |
прибуття |
відправлення |
прибуття |
відправлення |
прибуття |
відправлення |
прибуття |
відправлення |
прибуття |
відправлення |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка : При відсутності ПЗЛБ на одній із станцій Г або Д відповідні графи таблиці не
заповнюються
3 Завдання № 3. Формалізація транспортної мережі із застосуванням теорії графів
3.1 Загальні положення
Існує численність задач в різних галузях науки та виробництва, найбільш просте розв’язання яких досягається за допомогою графів.
Теорія графів звичайно застосовується до сукупності об’єктів, що мають зв’язки між собою. В експлуатаційній роботі залізничного транспорту це можуть бути станції залізничного вузла або регіону, що зв’язані коліями сполучень.
а
) б)
Рисунок 3.1 - Система зв’язаних об’єктів (а) та граф цієї системи (б)
Множина вершин V, зв’язаних множиною ребер Е називається графом та позначається G=(V;Е).
Графи можуть мати велику кількість форм як просторових так і плескатих. Часто графи мають вигляд дерева (рисунок 3.2, а), або містять дерево (рисунок 3.2, б) в якості остова (хребта). Якщо ребра або верхівки мають кількісну характеристику, такий граф називається зваженим.
а
) б)
Рисунок 3.2 - Граф-дерево (а) та дерево як частина графа (б)
3.2 Визначення раціональної структури транспортної мережі
В даному завданні контрольної роботи необхідно розв’язати задачу з’єднання Р населених пунктів (підрозділ 3.3) мережею транспортних комунікацій (це можуть бути шляхи сполучень, газогони, лінії електропередач зв’язку та т.п.) таким чином, щоб їх підсумкова довжина (вага ребер) і як наслідок пов’язані з нею витрати капіталовкладень, будівельних матеріалів також були мінімальними.
Для
розв’язання таких задач використовують
зважений граф у вигляді так званого
екстремального дерева , для якого
підсумкова довжина (вага ребер)
всіх зв’язків має мінімальне або
максимальне значення
У нашому випадку
, (3.1)
де
та
- ребра зв’язків між Р
вершинами;
Т - множина всіх ребер графу.
Недоліком аналітичного способу розв’язання цієї задачі – шляхом перебору всіх можливих варіантів - є достатньо велика трудомісткість.
Найбільш ефективним є спосіб побудови екстремального дерева шляхом послідовного введення ребер з пріоритетом мінімальної ваги.
Послідовність дій при цьому способі наступна:
а) перший крок - вибір ребра з найменшою вагою (довжиною);
б) на кожному наступному кроці відшукується ребро з мінімальною вагою (довжиною) і, якщо воно не утворює замкненого циклу з раніш вибраними, то вводиться в дерево;
в) таким чином вибираються всі (Р - 1) ребер.
Студентам необхідно на схемах навести основними лініями остаточний варіант з’єднувальної мережі.
