
- •Варіант вихідних даних студент обирає згідно з останньою цифрою шифру залікової книжки (таблиця 1.1). В роботі необхідно:
- •1.2 Загальні положення. Обробка результатів спостережень
- •1.3 Статистичне дослідження результатів спостережень
- •1.4 Висновки
- •2 Завдання №2. Організація обслуговування локомотивами поїздів на полігоні залізниці
- •2.2 Визначення розташування на полігоні залізниці пунктів технічного обслуговування, екіпіровки локомотивів та відпочинку локомотивних бригад
- •Наприклад, при наявності на дільниці ба пункту зміни локомотивних бригад на станції г з однаковими плечами роботи розрахунок часу руху у парному напрямку
- •2.4 Висновки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Визначення раціональної структури транспортної мережі
- •3.3 Вихідні дані та схеми
- •3.4 Висновки
- •4 Вимоги до оформлення роботи
- •5 Вимоги до захисту роботи та критерії оцінювання
- •Список рекомендованої літератури
- •Статистична обробка показників транспортних процесів
- •Організація обслуговування локомотивами поїздів на полігоні залізниці. Формалізація транспортної мережі із застосуванням теорії графів
- •З разок оформлення схем обслуговування дільниць регіону
1.3 Статистичне дослідження результатів спостережень
Статистичне дослідження результатів спостережень (встановлення характеру розподілу) заключається у визначенні чисельних характеристик статистичного розподілу, висуненні гіпотези про відповідність даного статистичного розподілу до одного з теоретичних законів та перевірці згоди кривих статистичного та теоретичного розподілів за відповідними критеріями.
У даній роботі необхідно встановити основні чисельні характеристики статистичного розподілу:
а) статистичне середнє (оцінка математичного сподівання) випадкової величини, розраховане за даними таблиці 1.6,
.
(1.5)
Статистичне середнє ще називають центром розподілу. На відміну від середнього арифметичного значення, що було підраховано за формулою (1.1), статистичне середнє є числом, яке пов’язане із законом розподілу випадкової величини, а тому є більш обґрунтованим;
б)статистична дисперсія випадкової величини, яка розраховується за допомогою таблиці 1.6,
;
(1.6)
Дисперсія є середнім квадратом відхилення випадкової величини від її центру розподілу;
в)середнє квадратичне відхилення, яке ще називають стандартним відхиленням,
. (1.7)
Для кривої нормального розподілу стандартне відхилення σ(X) з точки зору графічної інтерпретації відповідає точці перегину від опуклості до увігнутості;
г)коефіцієнт варіації випадкової величини
, (1.8)
який характеризує відносну величину середнього квадратичного відхилення, тобто ступінь розсіювання масиву спостережень відносно центру розподілу;
д)коефіцієнт нерівномірності випадкової величини
. (1.9)
При висуненні гіпотези про відповідність даної випадкової величини до теоретичного закону, який би із достатньою точністю описував статистичний розподіл випадкової величини, виходять із: а) фізичної суті процесу, явища або об’єкту, що досліджується, б) результатів попередніх досліджень даної величини, які опубліковані в науково-технічній літературі, в) з вигляду графічної залежності у формі гістограми [1, 2, 3].
При цьому враховують також додаткові ознаки, які є характерними для деяких чисельних характеристик статистичного розподілу, наприклад:
а) для нормального розподілу розсіювання значень даної виборки укладається у межах інтервалу
(1.10)
б) для розподілу Пуасона характерним є співвідношення
; (1.11)
в) для експоненційного розподілу
. (1.12)
Для перевірки гіпотези про теоретичний закон розподіл випадкової величини використовуються критерії узгодженості, наприклад, χ2 (критерій Пірсона)
. (1.13)
Найбільш поширеними функціями розподілу випадкових величин основних показників експлуатаційної роботи залізниць вважаються:
а) для неперервних випадкових величин:
1) нормальний закон розподілу зі щільністю
; (1.14)
2) експоненційний закон розподілу із щільністю
; (1.15)
3) закон розподілу Ерланга k-го порядку (k=1, 2, 3, 4…)
; (1.16)
б) для дискретних випадкових величин:
1) закон розподілу Пуасона
; (1.17)
2) гіпергеометричний розподіл
, (1.18)
де
-відповідно
сполучення
з
елементів по
елементів,
. (1.19)
Аналогічно визначаються і інші сполучення цієї групи