Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит ЕіПМ, Модуль 1. 2013 р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.2 Mб
Скачать

Методичні поради

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Земля у процесі виробництва при правильному її використанні не зношується, а може поліпшувати свої властивості. Ця особливість землі обумовлена такою властивістю землі як родючість.

Родючість землі - поняття багатогранне, суть якого характеризується природною здатністю ґрунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку.

Розрізняють такі види родючості:

а) природна - характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами.

б) штучна - створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту;

в) економічна (ефективна) - наслідок економічної єдності природної і штучної родючості. Кількісним вираженням економічної родючості є абсолютна і відносна родючість. Абсолютна виражається врожайністю культур з одного гектара, а відносна - кількісним співвідношенням врожаю з виробничими витратами на нього з гектара посіву.

Земельний фонд України неоднорідний за своїм складом. Відповідно до Земельного кодексу України він включає 7 категорій земель: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та ін. призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу. Кожна з цих категорій має особливий правовий режим. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється відповідно до їх цільового призначення.

Оренда землі — це передача її власником у тимчасове (строкове) володіння та користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату, яку називають орендною. Об'єктом оренди є земельні ділянки, що знаходяться у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад (комунальна власність), а також держави. Зазначені власники земельних ділянок водночас є і орендодавцями.

Економічна ефективність використання землі характеризується системою показників до якої включають рівень інтенсивності використання, натуральні та вартісні показники. Натуральні характеризують продуктивність лише певної частини сільськогосподарських угідь, вартісні - усієї площі.

До натуральних показників ефективності відносять:

  • урожайність основних сільськогосподарських культур;

  • виробництво тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових).

До вартісних показників відносять (усі показники в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь):

  • виробництво валової продукції в порівняльних цінах (землевіддача);

  • товарної продукції в поточних цінах реалізації;

  • прибутку від реалізації продукції.

Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначають за такими показниками:

  • ступенем господарського використання землі, яка розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

  • ступенем розораності, що обчислюється як частка від ділення площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

  • ступенем меліорованості як відношення площі меліорованих земель (зрошуваних, осушених) до загальної площі сільськогосподарських угідь;

  • питомою вагою інтенсивних культур (цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, соняшнику, зернової кукурудзи, коноплі) У загальній посівній площі підприємства;

  • коефіцієнтом повторного використання землі, який визначається відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства.

Значну увагу при вивченні даної теми студентам необхідно приділити визначенню показників економічної ефективності використання земельних ресурсів на основі системи натуральних і вартісних показників.

Таблиця 2.1.