Основні категорії та терміни:

Сільське господарство - це галузь народного господарства, в якій безпосередньо здійснюється виробництво сільськогосподарської продукції з метою задоволення виробничих потреб галузі та подальшої реалізації виробленої продукції.

Економіка підприємства – це сукупність економічних процесів, які здійснюються на підприємстві при використанні ресурсів для задоволення матеріальних потреб у відповідності до матеріальних можливостей учасників господарської діяльності.

Економіка сільського господарства - це наука, що вивчає систему виробничих відносин в їх взаємозв'язку з продуктивними силами в сільському господарстві як галузі народного господарства.

Натуральне виробництво - це тип господарювання, при якому продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання всередині господарства, де вони вироблені.

Товарне виробництво - це тип господарювання, при якому продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єктами для задоволення не власних, а суспільних потреб шляхом купівлі-продажу цих продуктів, що стають товаром.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або власного доходу.

Підприємець — суб'єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку та розвитку нових видів та методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу.

Об'єкт підприємницької діяльності - це товар, продукт, послуга, власне, те, що може задовольнити чиюсь потребу, та що пропонується на ринку для придбання, використання й споживання.

Функції підприємницької діяльності: ресурсна, творча, організаційна, стимулююча, управлінська, захисна.

Кінцева ціль підприємництва - одержання прибутку.

Проміжна ціль підприємництва - задоволення споживчого попиту на товари та послуги, обслуговування певної групи клієнтів (сегмента ринку), підвищення іміджу фірми та зміцнення її позицій на ринку, економія часу споживачів, клієнтів тощо.

Суб'єкт підприємництва - це громадяни (фізичні особи), права яких не обмежені законом, юридичні особи, що володіють різними формами власності, а також громадяни іноземних держав.

Об'єкт підприємницької діяльності - це товар, продукт, послуга, власне, те, що може задовольнити чиюсь потребу, та що пропонується на ринку для придбання, використання й споживання.

Інфраструктура бізнесу - це сукупність державних, приватних та громадських інститутів (організацій, установ, об'єднань), які обслуговують інтереси суб'єктів підприємництва, забезпечують їхню господарську діяльність та сприяють підвищенню її ефективності.

Організаційно-технічна інфраструктура - це сукупність установ, які сприяють організації підприємництва та надають відповідні послуги з технічного обслуговування, а саме: це товарні біржі, лізингові компанії, асоціації підприємців, транспортні комунікації і засоби зв'язку, виробничі та технологічні парки, технологічні центри.

Фінансово-кредитна інфраструктура - це сукупність установ, які зай­маються акумуляцією тимчасово вільних коштів, перетворюють їх у кредити, надають фінансову допомогу, а саме: банки, фондові та валютні біржі, інвестиційні фонди та компанії, страхові фірми, довірчі товариства, кредитні організації та спілки, фонди підтримки підприємництва, громадські об'єднання, міжнародні організації.

Інформаційно-аналітична інфраструктура - це сукупність установ, які надають суб'єктам підприємництва інформаційно-аналітичні послуги, а саме: інформаційні, консультативні, юридичні та бухгалтерські фірми, бізнес-центри і бізнес-інкубатори, аудиторські організації, рекламні агентства, фірми по проведенню маркетингових досліджень.

Асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності об’єднаних підприємств шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб його учасників.

Корпорація – договірне об’єднання, створене на основі інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів об’єднаних підприємств з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органами управління корпорації.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Трест - монополістичне об'єднання підприємств, які до процесу інтегрування належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс, при цьому об'єднані підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки і види їх діяльності.

Картель - договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції.

Синдикат - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання.

Асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні.

Холдингова компанія - суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства.