Тема 8. Нуклеїнові кислоти.

При вивченні цієї теми спочатку слід ознайомитись із історією відкриття та вивчення нуклеїнових кислот, їх знаходженням у різних органелах, знати походження назви цієї важливої групи речовин. Потім необхідно з’ясувати загальну хімічну природу нуклеїнових кислот. Для характеристики нуклеотидів як мономерних одиниць нуклеїнових кислот потрібно знати з яких частин складається нуклеотид, як ці частини сполучені між собою, форми представленості в ньому пентоз. При характеристиці азотистих основ нуклеотидів потрібно з’ясувати, на які дві групи вони поділяються, яка хімічна природа кожної з груп, які азотисті основи до кожної групи належать; потрібно знати формулу, біохімічну та хімічну назву кожної з п’яти азотистих основ, що представляють собою мінорні азотисті основи й приклади таких основ. Потрібно також знати, що представляють собою нуклеозиди, самостійну біохімічну роль нуклеозидів і нуклеотидів. Для характеристики ДНК необхідно з’ясувати її біологічну роль, із яких нуклеотидів вона складається, що представляє собою первинна структура ДНК, як відбувається сполучення нуклеотидних залишків у полінуклеотидний ланцюг, що приймається за початок і кінець цього ланцюга, що представляє собою вторинна структура ДНК, якими формами вона представлена та їх коротка характеристика, на якому принципі вона побудована та як він реалізується на хімічному рівні, особливості утворення третинної та вищих структур організації ДНК, їх коротку характеристику; уміти формулювати та записувати правило Чаргаффа, знати загальні фізико-хімічні властивості ДНК (величина молекулярної маси, заряд молекули, поведінка при нагріванні та температура плавлення, денатурація та основні денатуруючі фактори). Для характеристики РНК і різних її типів необхідно з’ясувати, з яких нуклеотидів вона складається, особливості її вторинної структури, поділ на типи, біологічну роль, місце локалізації в клітині, особливості нуклеотидного складу, вторинної та вищих структур різних її типів. Потрібно також знати лабораторні методи виділення нуклеопротеїдів, принципи методів якісного визначення складових компонентів нуклеопротеїдів, якісного визначення ДНК методом Діше та кількісного визначення ДНК методом Броді.

Змістовний модуль 2. ДИНАМІЧНА БІОХІМІЯ

Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.

При вивченні цієї теми слід з’ясувати, що представляє собою метаболізм, на які частини він поділяється, які реакції лежать в їх основі та що вони собою представляють, фізико-хімічні основи та функції метаболізму. Для характеристики анаеробного перетворення вуглеводів необхідно вивчити суть такого перетворення, де та при яких умовах воно відбувається, якими процесами представлене. Потрібно знати загальну суть і схему перетворення при гліколізі, детальну біохімічну характеристику обох етапів гліколізу (послідовність речовинних перетворень і їх особливості, назви ферментів, які каталізують кожне перетворення), поняття про субстратне фосфорилювання, енергетичну характеристику та біологічну роль гліколізу, загальне поняття про бродіння, його види, якими організмами здійснюється, детальну біохімічну характеристику молочнокислого та спиртового бродінь.