Тема 3. Ліпіди.

При вивченні цієї теми, необхідно засвоїти матеріал про вміст, поширення та біологічну роль ліпідів у рослинних організмах. Необхідно знати хімічну природу ліпідів і їх загальні фізичні властивості. Потім потрібно вивчити перелік основних груп ліпідів. При характеристиці нейтральних жирів слід знати їх хімічну природу, загальну формулу та формули основних складових компонентів жирів (вищих жирних насичених і ненасичених кислот, вищих спиртів), суть жирових чисел або констант. Необхідно засвоїти написання формул нейтральних жирів за приведеними назвами. При характеристиці гліколіпідів слід знати їх хімічну природу, поділ на групи, поширення в рослинних організмах, приклади формул окремих представників. При характеристиці фосфоліпідів слід знати їх поділ на групи та хімічну природу, їх біологічну роль, загальну формулу гліцерофосфоліпідів, формули окремих представників (фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину, фосфатидилхоліну, 1-фосфатидилміоінозит-3,4-дифосфату). При характеристиці стероїдів слід знати їх хімічну природу, представленість у рослинних організмах, біологічну роль, загальну структурну формулу пергідроциклопентанфенантрену, що є основою стероїдів. При характеристиці восків слід знати їх загальний склад і поширення в рослинних організмах. Необхідно також знати лабораторні методи дослідження розчинності жирів і стабілізації жирових емульсій, омилення жирів, отримання вільних жирних кислот і нерозчинних кальцієвих мил, принципи методів визначення жирових чисел.

Тема 4. Фізіологічно активні рослинні речовини та речовини вторинного синтезу.

При вивченні цієї теми, насамперед слід з’ясувати, що представляють собою фізіологічно активні речовини та речовини вторинного синтезу й які основні групи речовин до них відносяться. При вивченні органічних кислот слід знати формули окремих найбільш розповсюджених карбонових кислот із різних їх груп (одно-, двох- і трикарбонових, насичених і ненасичених, гідрокси-, альдегідо- та кетокислот), їх біологічну роль, форми знаходження та представленість у рослинних органах. При вивчені фенольних сполук слід знати їх загальну біологічну роль, формули окремих представників різних типів (гідрохінону, С₆-С₁-типу, С₆-С₃-типу, С₆-С₃-С₆-типу). При вивченні рослинних алкалоїдів слід засвоїти загальне поняття про ці речовини, їх хімічну природу, загальні властивості, представленість в рослинних організмах, практичне використання, знати назви окремих представників і, як приклад, формулу одного з них. При вивченні рослинних глікозидів слід засвоїти загальне поняття про їх хімічну природу, представленість у рослинних організмах, практичне використання, знати назви окремих представників і, як приклад, формулу одного з них. При вивченні фотосинтезуючих пігментів необхідно з’ясувати, які групи пігментів до них належать, де вони локалізовані в клітині, представленість у рослинах, якими загальними властивостями володіють, біологічну роль кожної з них. Для характеристики хлорофілів слід знати, які види хлорофілів зустрічаються в рослинних організмах, їх хімічну природу, загальну формулу хлорофілів а та в, структурну формулу хлорофілу а. Для характеристики каротиноїдів слід знати їх поділ на групи, хімічну природу цих груп, назви окремих представників, загальну формулу каротинів і ксантофілів, структурну формулу β-каротину. Для характеристики фікобілінів слід знати їх поділ на групи та хімічну природу. При вивченні вітамінів потрібно з’ясувати їх загальну біологічну роль як фізіологічно активних речовин, поділ на групи, представленість у рослинних організмах. Слід розуміти, що представляють собою рослинні провітаміни. При характеристиці жиро- (вітаміни групи A, D, E, K) і водорозчинних (вітаміни B₁, B₂, B₆, C, H) необхідно знати їх назви, хімічну природу, найбільш важливі представники кожної з груп, структурну формулу одного з них, загальну біохімічну роль, знаходження в рослинах. Для вітаміну B₁₂ потрібно знати його коротку загальну характеристику. При вивченні фітогормонів слід знати їх поділ на групи, конкретну фізіологічну роль кожної з груп, загальну хімічну природу, місце синтезу в рослинах, окремі представники для кожної з груп, а також структурні формули ß-індолілоцтової кислоти, кумарину, кумарової кислоти. Необхідно також знати лабораторні методи отримання витяжки фотосинтезуючих пігментів, їх розділення, принципи методів вивчення властивостей цих пігментів, принципи лабораторних методів якісного визначення вітамінів групи А, К, Е, вітаміну В₂, В₅, С, кількісного визначення щавлевої кислоти, вітаміну С і Р.