
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
Тема 2. Вуглеводи.
При вивченні цієї теми, насамперед, слід з’ясувати походження назв “вуглеводи” та “гліциди”. Необхідно знати, що представляють собою за хімічною природою вуглеводи. Далі слід вивчити вміст і біологічну роль вуглеводів в організмі рослин. Потім необхідно з’ясувати, на які групи поділяються вуглеводи й що кожна з них собою представляє. Особливу увагу при вивченні теми потрібно звернути на моносахариди, оскільки на їх прикладі розглядаються основні теоретичні питання структури не лише всіх вуглеводів, але й інших класів речовин. Крім того, з залишків моносахаридів побудовані речовини інших груп вуглеводів. При цьому необхідно з’ясувати поділ моносахаридів на групи за наявністю альдегідної або кетонної груп, за числом атомів вуглецю, за наявністю різних додаткових функціональних груп. Потрібно звернути увагу на номенклатуру моносахаридів і засвоїти правила нумерації атомів вуглецю в їх формулах. Для розуміння структури вуглеводів слід знати які атоми називаються хіральними, вміти їх розпізнавати в формулах і пов’язувати з ними оптичну активність та стереоізомерію вуглеводів. Необхідно знати, що представляють собою D- і L-форми моносахаридів, їх поширення в живих організмах, уміти розпізнавати ці форми за приведеними формулами, писати L-форми за приведеними D-формами й навпаки. Потрібно знати, що представляють собою енантіомери та суть явища мутаротації. При вивченні будови моносахаридів слід уміти розрізняти структурні формули Фішера, якими зображають їх відкриті або ациклічні форми, та проекційні формули Хеуорса, якими зображають їх циклічні форми. Потрібно добре засвоїти правила складання фуранозних і піранозних циклічних форм вуглеводів на основі відомих відкритих форм. При цьому необхідно розуміти сам механізм утворення циклічних форм і появу глікозидної групи ОН. Потрібно знати чим відрізняються між собою α- та β-циклічні форми вуглеводів і які форми називаються аномерами. Слід вивчити загальні фізичні та основні хімічні (здатність до відновлення, окислення з утворенням трьох рядів кислот, дегідратація) властивості моносахаридів. Для характеристики окремих представників моносахаридів потрібно знати формули відкритих форм і знаходження в рослинних організмах таких речовин, як гліцеральдегід, дигідроксиацетон, еритроза, арабіноза, рибоза, 2-дезоксирибоза, рибулоза, глюкоза, манноза, галактоза, фруктоза, седогептулоза. Для характеристики полісахаридів першого та другого порядків (для речовин: мальтоза, целобіоза, сахароза, рафіноза, крохмаль, целюлоза, геміцелюлоза, пектини, ага-агар) слід знати їх загальні фізичні властивості, поділ на окремі групи, коротку характеристику, знаходження в рослинних організмах, структурні формули, з залишків яких моносахаридів утворені, назви мономерних залишків у складі молекул полісахаридів першого порядку, якими зв’язками залишки сполучені. Потрібно також знати принципи методів лабораторного якісного визначення моносахаридів (реакція Троммера, реакція Фелінга, реакція відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла, реакція Мілиша, реакція на пентози), сахарози, крохмалю та кількісного визначення глюкози й сахарози в цукровому буряку мікрометодом М. Дюбуа.