
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
Змістовний модуль № 1 |
Змістовний модуль № 2 |
Підсумковий контроль |
Всього |
|||||||||||
Тема 1 |
Тема 2 |
Тема 3 |
Тема 4 |
Тема 5-6 |
Тема 7 |
Тема 8 |
Самостійна робота |
Лабораторні заняття |
Всього |
Тема 9-12 |
Самостійна робота |
Всього |
||
6,0% / 10,0 |
5,5% / 9,0 |
3,5 % / 6,0 |
8,0% / 14,0 |
5,5% / 9,0 |
3,5 % / 6,0 |
5,0 % / 8,0 |
7,0% / 12,0 |
11,0% / 18,0 |
55,0% / 92,0 |
17,0% / 28,0 |
5,0% / 8,0 |
22,0% / 36,0 |
23,0% / 38,0 |
100% / 166,0 |
2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
Змістовний модуль 1. СТАТИЧНА БІОХІМІЯ
Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
Вивчаючи цю тему, спочатку необхідно чітко з’ясувати предмет вивчення біохімії взагалі та біохімії рослин зокрема. Слід звернути увагу на те, що біохімія, як і інші біологічні науки, вивчає живі системи, однак вивчає їх на молекулярному та надмолекулярному рівнях – речовинний склад, його особливості, перетворення речовин у процесі життєдіяльності. Необхідно знати окремі розділи біохімії та що вони вивчають. Потрібно з’ясувати в чому полягають особливості предмету вивчення біохімії рослин як окремого розділу біохімії, розуміти місце біохімії в системі біологічних і ботанічних наук, чим саме воно визначається. Слід проаналізувати взаємозв’язок біохімії рослин із різними біологічними та іншими природними науками, а також прикладними науками й напрямками. Особливу увагу слід звернути на взаємозв’язок біохімії рослин із агрохімією та ґрунтознавством, з’ясувати в чому він проявляється. При вивченні матеріалу про практичне значення біохімії необхідно звернути увагу на ті прикладні науки, напрямки та галузі виробничої сфери, що безпосередньо або опосередковано використовують знання та досягнення біохімічної науки, що саме біохімія рослин для них дає. Слід знати основні завдання, що стоять перед сучасною біохімією в теоретичному, та, особливо, в практичному відношеннях, зокрема в сфері сільськогосподарського виробництва, переробки його сировини та зберігання отриманого врожаю. Щодо засвоєння матеріалу про методи біохімічних досліджень, то потрібно знати перелік найважливіших класичних і сучасних інструментальних методів, їх конкретне застосування. При вивченні матеріалу про історію виникнення та розвитку біохімії рослин слід знати коротку характеристику кожного з чотирьох періодів, які в ній виділяють. При цьому звертають увагу на найважливіші досягнення в кожному з періодів і пов’язують їх із науковою діяльністю конкретних учених. Слід знати прізвища вітчизняних учених і їх внесок у розвиток біохімічної науки.
При вивченні елементного та речовинного складу рослин спочатку слід з’ясувати предмет вивчення таких синтетичних наук як біогеохімія та біонеорганічна хімія, що більш детально займаються вивченням елементного складу живих організмів, з’ясуванням ролі конкретних хімічних елементів і їх неорганічних форм у життєдіяльності організмів, встановленням шляхів їх надходження в живі системи. Необхідно проаналізувати поширення хімічних елементів у рослинному світі, окремо виділивши біофільні елементи й звернути увагу на 18 елементів, які найчастіше зустрічаються в тілі рослин і мають для них винятково важливе значення (слід знати коротку характеристику цих елементів). Необхідно дати визначення та навести приклади органогенних і зольних елементів. Далі слід навести та проаналізувати схему поділу хімічних елементів на групи Б. Полинова за їх присутністю в рослинах. Потрібно знати відносний уміст у тілі рослин найважливіших хімічних елементів, а також коротку характеристику трьох груп хімічних елементів за їх умістом у рослинах. Потім слід навести формулу та визначення коефіцієнта біологічного поглинання, його зміст при різних значеннях (коли він більший одиниці та коли він менший одиниці). Необхідно також проаналізувати залежність елементного та речовинного складу від різних внутрішніх і зовнішніх чинників. Потім потрібно з’ясувати в чому проявляється різноманітність речовинного складу рослин і назвати основні групи речовин, які зустрічаються в рослинних організмах. При вивченні зазначеної теми слід більш детально зупинитися на неорганічних речовинах. Зокрема, потрібно знати вміст води, її характерні та специфічні (аномальні) властивості в зв’язку з будовою молекули, форми знаходження та біологічну роль води в рослинних організмах. При характеристиці мінеральних солей необхідно звернути увагу на їх уміст, форми знаходження, а також слід з’ясувати загальну біологічну роль мінеральних солей у життєдіяльності рослин.