
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
1.5. Завдання для самостійної роботи.
№ |
Теми самостійної роботи |
Кіль-кість годин |
Змістовний модуль 1. Статична біохімія |
||
1 |
Зв’язок біохімії рослин із агрохімією та іншими природничими науками, практичне значення й завдання біохімії рослин, історія виникнення та розвитку біохімії рослин, роль у цьому вітчизняних учених, речовинний склад рослин, вміст і роль води та неорганічних речовин в організмі рослин. |
3/6* |
2 |
Біологічна роль вуглеводів, характеристика окремих представників вуглеводів (пентози, гексози, глікани). |
3/6 |
3 |
Біологічна роль ліпідів, характеристика гліколіпідів і восків. |
2/6 |
4 |
Характеристика окремих представників органічних кислот, фенольних сполук, глікозидів, алкалоїдів, регуляторів росту. |
3/6 |
5-6 |
Функції білкових речовин, їх фізико-хімічні властивості, характеристика окремих груп простих і складних білків. |
5/12 |
7. |
Класифікація ферментів, одиниці активності ферментів. |
2/5 |
8. |
Характеристика різних типів РНК – інформаційної, транспортної, рибосомальної. |
2/6 |
Змістовний модуль 2. Динамічна біохімія |
||
9. |
Функції метаболізму, біологічне значення та енергетика гліколізу. |
2/6 |
10. |
Механізми здійснення окислювального фосфори-лювання, функціонування дихального ланцюга. |
3/6 |
11. |
Характеристика біохімічних процесів хемосинтезу. |
2/5 |
12. |
Характеристика процесів розкладу амінокислот і білків у ґрунті, загальна характеристика процесів синтезу нуклеїнових кислот. |
3/6 |
|
Разом |
30/70 |
5/8* - чисельник денна форма/знаменник заочна форма навчання
1.6. Оцінювання знань студентів.
Оцінювання знань і вмінь студентів проводиться по кожному з двох змістовних модулів, за які студент може набрати максимально можливу кількість балів обов’язкового контролю.
Обов’язковий контроль включає в себе:
бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу з тем програми дисципліни, що включені в змістовний модуль, у відповідності з конкретно розробленими завданнями (на оцінку “5” та “4” дозволяється перездача не більше трьох таких завдань);
бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу на підсумковому контролі;
бали, отримані студентом за присутність і роботу на лабораторному занятті (максимально 2 бали за кожне заняття, за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути відпрацьовані);
бали, отримані студентом за своєчасне та якісне оформлення зошита або інших матеріалів, які передбачені лабораторним заняттям (максимально 1 бал за кожне заняття, за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути оформлені);
бали, отримані студентом за виконання самостійної роботи згідно програми дисципліни;
бали, отримані студентом за виконання індивідуальної роботи.
Додаткову кількість балів, яка додається до загальної суми балів обов’язкової контролю, студент може отримати:
за участь у науковій конференції університету (максимально 5 балів);
за участь у наукових конференціях інших закладів (максимально 8 балів);
за участь в олімпіадах у межах університету (максимально 8 балів);
за участь у загальнодержавних або регіональних олімпіадах (максимально 20 балів);
за активну наукову роботу (максимально 10 балів).
Максимально можлива кількість балів обов’язкового контролю приймається за 100 %, які відповідають 100 балам системи ECTS. До загальної суми балів, набраних студентом за обов’язковий контроль, додаються додаткові бали. Таким чином, відсоток набраної студентом сумарної кількості балів від максимально можливої кількості обов’язкового контролю визначає підсумкову оцінку з даної дисципліни згідно рекомендацій “Положення про кредитно-модульну систему…”.
Шкала оцінювання згідно системи ECTS: 1-34 балів – незадовільно (F); 35-59 балів – незадовільно (FХ); 60-63 балів – достатньо (Е); 64-73 балів – задовільно (D); 74-81 балів – добре (С); 82-89 балів – дуже добре (В); 90-100 балів – відмінно (А). Залік зараховується, якщо набрано не менше 65 балів.