
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
Принцип методу. При кипінні цистеїну та цистину в лужному середовищі від них легко відщеплюється сірка у вигляді сірководню, котрий у лужному середовищі утворює сульфід натрію. Для цистеїну рівняння реакції має вигляд
CH2—SH CH2—ОH
нагрівання
C
H—NH2
+ 2NaOH
CH—NH2
+ Na2S
+
COOH COOH
+ H2O.
Утворений сульфід натрію можна виявити за допомогою йонів важких металів, наприклад, йонів свинцю, що утворюють із йонами сірки нерозчинний сульфід свинцю чорного кольору. Для виявлення сульфіду сірки можна використати ацетат свинцю, котрий при взаємодії з гідроксидом натрію утворює плюмбіт натрію. В свою чергу плюмбіт натрію, реагуючи з сульфідом натрію, зумовлює утворення сульфіду свинцю.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, скляна паличка, водяна баня, годинник, 1 %-ий водний розчин цистеїну, реактив Фоля (до 10 %-го розчину ацетату свинцю додати 10 %-ий розчин гідроксиду натрію до розчинення осаду, що утворився), 30 %-ий розчин гідроксиду натрію.
Хід роботи. В пробірку внести 1 мл розчину цистеїну, 2 мл концентрованого розчину гідроксиду натрію та 1 мл реактиву Фоля. Суміш добре перемішати та кип’ятити на водяній бані впродовж 2 хв. Через 3-5 хв. випадає бурий або чорний осад сульфіду свинцю.
5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
Принцип методу. Амінокислоти, що здатні утворювати не менше двох пептидних зв’язків (—СО—NH—), у лужному розчині в присутності сульфату міді (ІІ) утворюють комплекси з атомами міді, котрі забарвлені в фіолетовий колір. Уперше реакція утворення таких комплексних сполук міді була проведена для біурету, тому вона й названа біуретовою.
Біурет, який може бути отриманий при нагріванні сечовини до температури 1800 С, не є амінокислотою, але має два пептидні зв’язки
нагрівання
2 H2N—CO—NH2 H2N—CO—NH—CO—NH2 +
+ NH3.
У лужному середовищі біурет зазнає енолізації за схемою
H
2N—CO—NH—CO—NH2
HN==C—NH—C==NH .
ОН ОН
Дві молекули енольної форми біурету взаємодіють із гідроксидом міді (ІІ) та утворюють комплекс, у якому координаційні зв’язки утворені за рахунок електронних пар атомів азоту імінних груп.
Подібний комплекс із міддю можуть утворювати деякі амінокислоти, в яких пептидні зв’язки виникають за рахунок карбоксильної та амінної груп. Прикладом такої амінокислоти може бути аспарагін.
Гідроксид міді (ІІ) для проведення біуретової реакції отримують, як правило, в результаті реакції взаємодії сульфату міді (ІІ) з гідроксидом натрію (або калію)
C uSO4 + 2NaOH Cu(OH)2 + Na2SO4 .
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, крапельниця, скляна паличка, 1 %-ий водний розчин аспарагіну, 10 %-ий розчин гідроксиду натрію (або калію), 10 %-ий розчин сульфату міді (ІІ).
Хід роботи. В пробірку з 3 мл розчину аспарагіну додати 1 мл розчину гідроксиду натрію (або калію), 1-2 краплі розчину сульфату міді (ІІ) та вміст перемішати. Вміст пробірки при цьому забарвлюється в синьо-фіолетовий колір.