4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
Принцип методу. При кипінні цистеїну та цистину в лужному середовищі від них легко відщеплюється сірка у вигляді сірководню, котрий у лужному середовищі утворює сульфід натрію. Для цистеїну рівняння реакції має вигляд
CH2—SH CH2—ОH
нагрівання
C
H—NH2
+ 2NaOH
CH—NH2
+ Na2S
+
COOH COOH
+ H2O.
Утворений сульфід натрію можна виявити за допомогою йонів важких металів, наприклад, йонів свинцю, що утворюють із йонами сірки нерозчинний сульфід свинцю чорного кольору. Для виявлення сульфіду сірки можна використати ацетат свинцю, котрий при взаємодії з гідроксидом натрію утворює плюмбіт натрію. В свою чергу плюмбіт натрію, реагуючи з сульфідом натрію, зумовлює утворення сульфіду свинцю.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, скляна паличка, водяна баня, годинник, 1 %-ий водний розчин цистеїну, реактив Фоля (до 10 %-го розчину ацетату свинцю додати 10 %-ий розчин гідроксиду натрію до розчинення осаду, що утворився), 30 %-ий розчин гідроксиду натрію.
Хід роботи. В пробірку внести 1 мл розчину цистеїну, 2 мл концентрованого розчину гідроксиду натрію та 1 мл реактиву Фоля. Суміш добре перемішати та кип’ятити на водяній бані впродовж 2 хв. Через 3-5 хв. випадає бурий або чорний осад сульфіду свинцю.
5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
Принцип методу. Амінокислоти, що здатні утворювати не менше двох пептидних зв’язків (—СО—NH—), у лужному розчині в присутності сульфату міді (ІІ) утворюють комплекси з атомами міді, котрі забарвлені в фіолетовий колір. Уперше реакція утворення таких комплексних сполук міді була проведена для біурету, тому вона й названа біуретовою.
Біурет, який може бути отриманий при нагріванні сечовини до температури 1800 С, не є амінокислотою, але має два пептидні зв’язки
нагрівання
2 H2N—CO—NH2 H2N—CO—NH—CO—NH2 +
+ NH3.
У лужному середовищі біурет зазнає енолізації за схемою
H
2N—CO—NH—CO—NH2
HN==C—NH—C==NH .
ОН ОН
Дві молекули енольної форми біурету взаємодіють із гідроксидом міді (ІІ) та утворюють комплекс, у якому координаційні зв’язки утворені за рахунок електронних пар атомів азоту імінних груп.
Подібний комплекс із міддю можуть утворювати деякі амінокислоти, в яких пептидні зв’язки виникають за рахунок карбоксильної та амінної груп. Прикладом такої амінокислоти може бути аспарагін.
Гідроксид міді (ІІ) для проведення біуретової реакції отримують, як правило, в результаті реакції взаємодії сульфату міді (ІІ) з гідроксидом натрію (або калію)
C uSO4 + 2NaOH Cu(OH)2 + Na2SO4 .
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, крапельниця, скляна паличка, 1 %-ий водний розчин аспарагіну, 10 %-ий розчин гідроксиду натрію (або калію), 10 %-ий розчин сульфату міді (ІІ).
Хід роботи. В пробірку з 3 мл розчину аспарагіну додати 1 мл розчину гідроксиду натрію (або калію), 1-2 краплі розчину сульфату міді (ІІ) та вміст перемішати. Вміст пробірки при цьому забарвлюється в синьо-фіолетовий колір.