
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
Принцип методу. Водень, який утворюється при додаванні металічного цинку до концентрованої соляної кислоти, відновлює жовтий рибофлавін спочатку до родофлавіну (проміжної сполуки) червоного кольору, а потім до безбарвного лейкофлавіну.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, 0,025 %-ий розчин вітаміну В2 (завись рибофлавіну), концентрована соляна кислота, металічний цинк.
Хід роботи. В пробірку внести 1 мл розчину вітаміну В2, 0,5 мл концентрованої соляної кислоти та опустити в неї шматок металічного цинку. Водень, який виділяється при цьому, реагує з рибофлавіном і відновлює його. При цьому вміст пробірки поступово забарвлюється в рожевий колір, а потім знебарвлюється. При збовтуванні знебарвленого розчину лейкофлавін знову окислюється киснем повітря в рибофлавін.
5. Якісні реакції на вітамін с
Принцип методу. Аскорбінова кислота здатна легко вступати в окисно-відновні реакції та відновлювати 2,6-дихлорфеноліндофенол, гексоціано-(III) феррат калію, нітрат срібла, метиленовий синій. При цьому окислена форма 2,6-дихлорфеноліндофенолу (синій колір) і метиленовий синій відновлюються в безбарвні лейкосполуки, а K3Fe(CN)6 відновлюється до K4Fe(CN)6, який із йонами валентного заліза дає сіль Fe4[Fe(CN)6]3 синього або зеленого забарвлення.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, крапельниці, піпетки градуйовані, термостат, 0,4 %-ий розчин аскорбінової кислоти, 0,1 %-ий розчин 2,6-дихлорфеноліндофенолу, 10 %-ий розчин соляної кислоти, 0,01 %-ий розчин метиленового синього, 10 %-ий розчин карбонату натрію, 1 %-ий розчин гексоціано-(III) феррат калію (K3Fe(CN)6), 1 %-ий розчин хлориду заліза (ІІІ), дистильована вода.
Хід роботи:
А. Реакція з 2,6-дихлорфеноліндофенолом. У пробірку внести 0,5 мл розчину 2,6-дихлорфеноліндофенолу, 1-2 краплі розчину соляної кислоти та краплями розчин аскорбінової кислоти. При цьому розчин 2,6-дихлорфеноліндофенолу знебарвлюється.
Б. Реакція з метиленовим синім. У дві пробірки внести по одній краплі розчину метиленового синього та по одній краплі розчину карбонату натрію. В першу пробірку прилити 5 крапель розчину аскорбінової кислоти, в другу – 5 крапель води та обидві пробірки поставити в термостат при температурі 37-40º С. Через деякий час рідина в пробірці з розчином аскорбінової кислоти знебарвиться.
В. Реакція з гексоціано-(III) ферратом калію. До 1 мл розчину аскорбінової кислоти додати 1 мл розчину K3Fe(CN)6 і 0,5 мл розчину хлориду заліза (ІІІ). При цьому спостерігається утворення синьо-зеленого забарвлення.
6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
Принцип методу. Вітамін В5 при нагріванні з розчином ацетату міді утворює погано розчинний синій осад мідної солі. Цей вітамін також відновлює гідросульфіт натрію з утворенням сполуки жовтого кольору. При нагріванні його з 2,4-динітрохлорбензолом у присутності лугу утворюється забарвлена сполука.
Обладнання та реактиви: Ваги технохімічні, штатив із пробірками, крапельниці, піпетки градуйовані, скляні палички, водяна баня, фарфорова чашка, годинник, порошок вітаміну В5, 0,1 %-ий спиртовий розчин нікотинової кислоти або нікотинаміду, 10 %-ий розчин оцтової кислоти, 5 %-ий розчин ацетату міді, 10 %-ий розчин карбонату натрію, 5 %-ий розчин гідросульфіту натрію (NaHSO3), 1 %-ий спиртовий розчин 2,4-динітрохлорбензолу, 4 %-ий спиртовий розчин гідроксиду натрію.
Хід роботи:
А. Реакція з ацетатом міді. В пробірку внести 5-10 мг вітаміну В5 і розчинити його при нагріванні в 1-2 мл оцтової кислоти. До цього розчину, доведеного до кипіння, додати такий же об’єм розчину ацетату міді. Рідина при цьому стає мутною та забарвлюється в голубий колір. При відстоюванні випадає синій осад мідної солі нікотинової кислоти.
Б. Реакція з гідросульфітом натрію. В пробірку внести 5-10 мг вітаміну В5, додати сюди 1,5 мл розчину карбонату натрію, перемішати та додати 1,5 мл свіжоприготовленого розчину гідросульфіту натрію. Рідина при цьому забарвлюється в жовтий колір.
В. Реакція з 2,4-динітрохлорбензолом. У фарфорову чашку для випарювання налити 1 мл спиртового розчину нікотинової кислоти або нікотинаміду. Розчин випарити до сухого на водяній бані. До сухого залишку додати 1 мл спиртового розчину 2,4-динітрохлорбензолу та добре перемішати скляною паличкою. Отриманий розчин знову випарити на водяній бані до сухого під витяжною шафою. Після цього ще продовжити нагрівання впродовж 10-15 хв. Чашку охолодити до кімнатної температури та до осаду додати 5 мл спиртового розчину гідроксиду натрію. При цьому з’являється червоне забарвлення, яке при стоянні суміші світлішає та поступово зникає.