
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
7. Визначення йодного числа жиру
Принцип методу. Йодним числом жиру називають число грамів йоду, що прореагувало з 100 г жиру. Це число вказує на вміст у жирі ненасичених жирних кислот.
Визначення йодного числа ґрунтується на реакції приєднання йоду за місцем подвійного зв’язку, що протікає за рівнянням
H OOC—CH==CH—R + J2 + H2O HOOC—CH—CH—R +
J
OH
+ HJ.
Обладнання та реактиви: Ваги технохімічні, дві конічні колби об’ємом 50 мл, піпетки градуйовані, бюретка, годинник, соняшникова олія, 0,1 моль/л спиртовий розчин йоду, 1 %-ий розчин крохмалю, 0,05 моль/л розчин тіосульфату натрію (Na2S2O3), дистильована вода.
Хід роботи. В першу колбу помістити наважку олії масою 0,1-0,2 г (досліджувана проба), в другу – 0,1-0,2 мл води (контрольна проба), додати в них по 10 мл спиртового розчину йоду та перемішати. Через 15 хв. вміст колб відтитрувати розчином тіосульфату натрію спочатку до появи слабко-жовтого забарвлення, а потім, додавши 1 мл розчину крохмалю, титрувати до зникнення синього забарвлення.
Йодне число (Nj) розрахувати за формулою
(Vk - Vd) · Е · f · 100
(Nj) = ————————— ,
(m · 1000)
де (Vk-Vd) – різниця результатів титрування відповідно контрольної та дослідної проб 0,05 моль/л розчином тіосульфату натрію, мл; Е – маса J2 (12,69 мг), яка еквівалентна 1 мл 0,05 моль/л розчину Na2S2O3; f – поправочний коефіцієнт на титр 0,05 моль/л розчину Na2S2O3; m – наважка жиру, г.
8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
Принцип методу. Перекисним числом жиру називають число мілілітрів розчину тіосульфату натрію (Na2S2O3), що необхідне для титрування вільного йоду, який виділився при окисленні йодиду калію пероксидним угрупованням 1 г жиру.
Метод ґрунтується на здатності пероксидних угруповань жиру реагувати з йодидом калію в кислому середовищі
·
··
—(СH2)n—CH—CH—(СH2)n—
··· + 2KJ + 2CH3COOH
O—O
··· —(СH2)n—CH—CH—(СH2)n— ··· + J2 + 2CH3COOK + H2O.
O
Оскільки можливе утворення йоду при окисленні йодиду калію киснем повітря, необхідно паралельно проводити контрольні проби.
Обладнання та реактиви: Ваги технохімічні, дві конічні колби об’ємом 50 мл, піпетки градуйовані, бюретка, крапельниця, годинник, соняшникова олія, насичений розчин йодиду калію, хлороформ, 0,005 моль/л розчин тіосульфату натрію, 1 %-ий розчин крохмалю, льодяна оцтова кислота, дистильована вода.
Хід роботи. В першу колбу помістити наважку олії масою 1 г (досліджувана проба), в другу – 1 мл води (контрольна проба). Потім в обидві колби додати по 5 мл льодяної оцтової кислоти, 6 мл хлороформу та 1 мл свіжоприготовленого насиченого розчину йодиду калію. Після цього вміст колб струшувати впродовж 5 хв., додати 10 крапель розчину крохмалю як індикатора й відтитрувати розчином тіосульфату натрію до зникнення синього забарвлення.
Перекисне число (Np) розрахувати за формулою
Np = (Vd-Vk) · f ,
де (Vd-Vk) різниця результатів титрування відповідно дослідної та контрольної проб 0,005 моль/л розчином Na2S2O3, мл; f – поправочний коефіцієнт на титр 0,005 моль/л розчину Na2S2O3.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Вміст і поширення ліпідів у рослинних організмах.
Поняття про ліпіди, їх загальні фізичні властивості.
Біологічні функції ліпідів.
Структурні компоненти ліпідів. Класифікація ліпідів.
Будова та властивості нейтральних жирів.
Основні константи або жирові числа, їх зміст.
Характеристика та представники фосфоліпідів і гліколіпідів.
Характеристика рослинних стероїдів.
Загальні уявлення про воски та терпени.
Лабораторні методи визначення фізико-хімічних властивостей жирів.
Лабораторні методи визначення жирових чисел і їх принцип.