
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
Принцип методу. При взаємодії концентрованих сірчаної або соляної кислот із вуглеводами та їх похідними відбувається дегідратація й утворення з них фурфуролу або оксиметилфурфуролу. Ці сполуки, вступаючи в реакцію з α-нафтолом, утворюють продукти конденсації фіолетового кольору.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, концентрована сірчана кислота, 1 %-ий розчин глюкози, 3 %-ий розчин сахарози, 1 %-ий спиртовий розчин α-нафтолу.
Хід роботи. В дві пробірки внести відповідно по 1 мл розчину глюкози та розчину сахарози. В кожну з них додати 1 мл розчину α-нафтолу. Потім в обидві пробірки обережно по стінках пробірки додати по 1 мл концентрованої сірчаної кислоти, яка опускається на дно пробірок. На дні або на межі розділу рідин спостерігається утворення фіолетового або фіолетово-червоного кільця.
5. Реакція на пентози
Принцип методу. Всі пентози при їх кип’ятінні в кислому середовищі в присутності бензидину дають червоне забарвлення, що з’являється внаслідок взаємодії бензидину з фурфуролом. Останній утворюється внаслідок дегідратації пентоз під впливом концентрованих кислот.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, крапельниця, водяна баня, годинник, 5 %-ий розчин арабінози, 4 %-ий розчин бензидину в оцтовій кислоті.
Хід роботи. В пробірку внести 0,5 мл розчину бензидину в оцтовій кислоті та додати сюди 1-2 краплі розчину арабінози. Пробірку кип’ятити на водяній бані впродовж 5 хв. При цьому з’являється червоне забарвлення.
Реакція на сахарозу
Принцип методу. При додаванні до розчину сахарози в лужному середовищі нітрату кобальту утворюється комплексна сполука фіолетового кольору. Ця реакція є специфічною та характерна лише для сахарози.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, крапельниця, 3 %-ий розчин сахарози, 2 %-ий розчин нітрату кобальту, 5 %-ий розчин гідроксиду натрію.
Хід роботи. В пробірку внести 2 мл розчину сахарози, 1 мл розчину гідроксиду натрію та декілька крапель нітрату кобальту. При цьому спостерігається поява фіолетового забарвлення.
7. Реакція крохмалю з йодом
Принцип методу. При взаємодії крохмалю з йодом утворюються комплексні адсорбційні сполуки, що забарвлені в синій колір. При нагріванні забарвлення зникає, однак з’являється знову при охолодженні, що свідчить про утворення нестійкого комплексу крохмалю з йодом. Знебарвлення відбувається також при додаванні гідроксидів натрію або калію. Зникнення забарвлення при нагріванні й додаванні лугу, обумовлене тим, що в утворенні комплексів приймає участь молекулярний йод, але не йодид-йони.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, піпетки градуйовані, крапельниця, скляні палички, водяна баня, реактив Люголя (1 г йоду та 2 г йодиду калію розчинити в 15 мл дистильованої води й потім довести розчин водою до об’єму 300 мл), 1,0 %-ий розчин крохмалю, 10 %-ий розчин гідроксиду натрію.
Хід роботи. В пробірку внести 2 мл розчину крохмалю. Потім сюди додати 1-2 краплі розчину Люголя. Вміст пробірки перемішати. При цьому спостерігається утворення синього забарвлення. З цієї пробірки перенести 1 мл рідини в іншу пробірку та долити в неї 1 мл розчину гідроксиду натрію. При цьому спостерігається знебарвлення вмісту пробірки. Суміш, яка залишилась у попередній пробірці, нагріти на водяній бані. При цьому також спостерігається зникнення забарвлення, що знову з’являється при охолодженні.