
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни ”Біохімія рослин”
- •1.1. Загальні відомості про дисципліну.
- •1.2. Мета та завдання вивчення дисципліни.
- •1.3. Тематичний план і розподіл навчального часу.
- •1.4. Програмний матеріал змістовних модулів.
- •1.5. Завдання для самостійної роботи.
- •1.6. Оцінювання знань студентів.
- •Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин.
- •Тема 2. Вуглеводи.
- •Тема 3. Ліпіди.
- •Тема 5-6. Білки.
- •Тема 7. Ферменти.
- •Тема 8. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.
- •Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.
- •Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.
- •3. Лабораторний практикум Лабораторне заняття № 1
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
- •Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
- •Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
- •4. Реакція з α-нафтолом (реакція Мілиша)
- •5. Реакція на пентози
- •Реакція на сахарозу
- •7. Реакція крохмалю з йодом
- •8. Гідроліз крохмалю
- •9. Визначення вмісту глюкози за допомогою реакції відновлення оксиду міді (іі) в оксид міді (і)
- •10. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Розчинність ліпідів і утворення емульсії
- •2. Омилення жиру
- •3. Утворення вільних жирних кислот
- •4. Утворення нерозчинних кальцієвих мил
- •5. Визначення числа омилення жиру
- •7. Визначення йодного числа жиру
- •8. Визначення перекисного числа в прогірклому жирі
- •Лабораторне заняття № 3
- •Щавлева кислота
- •Пігменти листка
- •1. Визначення вмісту щавлевої кислоти
- •2. Отримання спиртового розчину (витяжки) пігментів
- •3. Розподіл пігментів за Краусом
- •4. Омилення хлорофілу лугом
- •5. Одержання феофітину та зворотне заміщення водню атомом металу
- •6. Фотосенсибілізуюча дія хлорофілу на процес переносу водню за Гуревичем
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Якісні реакції на вітамін a
- •2. Якісні реакції на вітамін к
- •3. Якісні реакції на вітамін е
- •4. Реакція відновлення вітаміну в2 (рибофлавіну)
- •5. Якісні реакції на вітамін с
- •6. Якісні реакції на вітамін в5 або рр
- •7. Кількісне визначення вмісту вітаміну с за Тільмансом
- •8. Кількісне визначення вмісту вітаміну р у чаї за Левенталем
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Нінгідринова реакція
- •2. Реакція з азотистою кислотою
- •3. Утворення комплексної солі міді
- •4. Реакція Фоля на “слабкозв’язану” сірку цистеїну та цистину
- •5. Біуретова реакція на пептидні зв’язки
- •6. Ксантопротеїнова реакція
- •7. Мікрометод визначення амінного азоту мідним способом
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Визначення окремих амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •2. Біуретова реакція на виявлення пептидних зв’язків у білках
- •3. Кольорові реакції з білками на виявлення карбонових амінокислот
- •4. Кольорові реакції з білками на виявлення циклічних амінокислот
- •5. Реакції осадження білків
- •6. Визначення ізоелектричної точки білків (желатину)
- •Лабораторне заняття № 7-8
- •1. Визначення оптимальної температури дії ферментів
- •2. Специфічність дії ферментів
- •3. Групова специфічність дії сахарази
- •3. Визначення активності каталази методом о.М. Баха та а.І. Опаріна
- •4. Визначення активності тирозинази
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Виділення нуклеопротеїнів
- •2. Виявлення вуглеводів у складі нуклеопротеїнів (реакція з орцином)
- •3. Виявлення пуринових основ у складі нуклеопротеїнів
- •4. Виявлення фосфорної кислоти в складі нуклеопротеїнів
- •5. Виявлення білків у складі нуклеопротеїнів
- •6. Якісне визначення днк за Діше
- •7. Визначення вмісту днк за Броді
- •4. Контрольні тестові завдання
- •5. Приклади завдань підсумкового контролю
- •6. Тематика індивідуальної роботи
- •7. Варіанти та завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •8. Рекомендована література
- •Біохімія рослин. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11
Якісна реакція на глюкозу (реакція Троммера)
Принцип методу. Розчини гексоз, наприклад, глюкози та фруктози в лужному середовищі відновлюють при нагріванні оксид міді (ІІ) в оксид міді (І), а самі окислюються до альдонових кислот. Цю реакцію для глюкози в загальному вигляді можна зобразити рівнянням
H
C
H2—CH—CH—CH—CH—C
+ 2CuSO4
+ 5NaOH
OH OH OH OH OH O
ONa
CH2—CH—CH—CH—CH—C + 2CuOH | + 2Na2SO4 +
OH OH OH OH OH O
+ 2H2O.
2 CuOH Cu2O | + H2O.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, скляні палички, піпетки градуйовані, крапельниця, нагрівач, пробіркотримач, 5 %-ий розчин глюкози, 5 %-ий розчин гідроксиду натрію, 5 %-ий розчин сульфату міді (ІІ).
Хід роботи. В пробірку внести 3 мл розчину глюкози, додати 1 мл розчину гідроксиду натрію, 5 крапель розчину сульфату міді (ІІ) і суміш перемішати. При цьому спостерігається випадання осаду гідроксиду міді (ІІ), який при перемішуванні або струшуванні пробірки розчиняється й розчин набуває синього кольору. Потім вміст пробірки обережно нагріти до кипіння. При цьому спостерігається випадання жовтого осаду гідроксиду міді (І) або червоного осаду оксиду міді (І).
Якісна реакція на глюкозу (реакція Фелінга)
Принцип методу. В реактиві Фелінга присутні йони міді, що перебувають у вигляді комплексної сполуки з тартратами (солями винної кислоти). Механізм реакції гексоз (і всіх редукуючих вуглеводів) із реактивом Фелінга такий, як і в реакції Троммера. Перевагою реактиву Фелінга є те, що мідь при надлишку реактиву не випадає у вигляді оксиду міді (ІІ). Дисахариди та полісахариди взаємодіють із реактивом Фелінга після кип’ятіння з мінеральними кислотами.
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, скляні палички, піпетки градуйовані, нагрівач, пробіркотримач, 5 %-ий розчин глюкози, реактив Фелінга (для його приготування змішати однакові об’єми двох розчинів безпосередньо перед роботою; для приготування першого розчину 200 г сегнетової солі та 150 г гідроксиду натрію розчинити в дистильованій воді й довести об’єм до 1 л; для приготування другого – 40 г перекристалізованого сульфату міді (ІІ) розчинити в дистильованій воді об’ємом 1 л).
Хід роботи. В пробірку внести 1 мл розчину глюкози й 1 мл реактиву Фелінга. Суміш перемішати та нагріти до кипіння. При цьому спостерігається випадання червоного осаду оксиду міді (І).
Відновлення аміачного розчину гідроксиду срібла глюкозою
Принцип методу. Глюкоза відновлює аміачний розчин гідроксиду срібла, що утворюється при взаємодії нітрату срібла з гідроксидом натрію та водним розчином аміаку, до металічного срібла. Реакція в загальному має вигляд
A gNO3 + 3NH4OH [Ag(NH3)2]OH + NH4NO3 + 2H2O.
H
C H2—CH—CH—CH—CH—C + 2[Ag(NH3)2]OH
OH OH OH OH OH O
ONH4
C H2—CH—CH—CH—CH—C + 2Ag | + 3NH3 + H2O.
OH OH OH OH OH O
Обладнання та реактиви: Штатив із пробірками, скляні палички, піпетки градуйовані, крапельниця, нагрівач, пробіркотримач, 5 %-ий розчин нітрату срібла, 5 %-ий розчин гідроксиду натрію, 10 %-ий водний розчин аміаку, 5 %-ий розчин глюкози.
Хід роботи. В пробірку внести 1 мл розчину нітрату срібла, 1 мл розчину гідроксиду натрію та краплями водний розчин аміаку до розчинення сірого осаду, що утворюється. Потім до вмісту пробірки додати 3 мл розчину глюкози, перемішати та обережно нагріти до появи бурого забарвлення. Далі реакція відбувається без нагрівання. При цьому спостерігається випадання металічного срібла у вигляді чорного осаду або його осадження на стінках пробірки у вигляді блискучого дзеркального нальоту.