Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів.

При вивченні цієї теми насамперед слід з’ясувати суть аеробного перетворення вуглеводів, де та при яких умовах воно відбувається. Потім потрібно вивчити загальний зміст підготовчого етапу аеробного перетворення, вміти писати його біохімічну характеристику. Для характеристики циклу трикарбонових кислот потрібно знати його суть, загальне рівняння, детальну біохімічну характеристику (послідовність речовинних перетворень і їх особливості, назви ферментів, які каталізують кожне перетворення), енергетичну характеристику та біологічну роль аеробного окислення вуглеводів. Для характеристики дихального ланцюга слід знати, що він собою представляє та де він локалізований, його складові компоненти, їх природу та функції, вміти писати схему дихального ланцюга. Необхідно з’ясувати також, що представляє собою окислювальне фосфорилювання, біохімічне значення та механізм його здійснення згідно хеміоосмотичної теорії, процеси синтезу АТФ як результат функціонування дихального ланцюга.

Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу.

При вивченні цієї теми насамперед слід з’ясувати, що представляє собою процес фотосинтезу, де й при яких умовах він відбувається, анатомічну будову хлоропластів як органел фотосинтезу, роль різних пігментів у ньому, склад, локалізацію та функції обох фотосистем, поділ процесу на фази, біологічну роль фотосинтезу. Необхідно вміти записувати та пояснювати загальне рівняння фотосинтезу, знати визначення цього процесу. Для характеристики світлової фази фотосинтезу потрібно знати її суть і функціональну роль, при яких умовах вона відбувається, вміти зображати та коротко характеризувати Z-схему світлової фази та її компоненти, розуміти суть циклічного та нециклічного фотосинтетичного фосфорилювання, роль у цьому води. Для характеристики темнової фази фотосинтезу потрібно знати її суть і функціональну роль, при яких умовах вона відбувається, які біохімічні механізми фіксації СО₂ у рослин відомі. При характеристиці механізмів фіксації СО₂ слід знати особливості цих механізмів у рослин С₃- та С₄-типу, для яких груп рослин вони характерні й як пов’язані з умовами їх зростання, від чого отримали свою назву, їх детальну біохімічну характеристику (послідовність речовинних перетворень і їх особливості, назви ферментів, які каталізують кожне перетворення), ефективність фотосинтезу для різних механізмів. При вивченні хемосинтезу необхідно засвоїти суть і визначення цього процесу, його особливості, для яких груп організмів він характерний, знати приклади таких організмів, вміти для прикладу записувати початкові етапи окисно-відновних перетворень при хемосинтезі для окремих груп мікроорганізмів (за вибором), знати шляхи фіксації СО₂ в цьому процесі.

Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот.

При вивченні цієї теми перш за все слід з’ясувати, які процеси відбуваються з білковими речовинами при їх розкладі в ґрунті, суть цих процесів, проміжні та кінцеві речовини розкладу, якими групами організмів вони здійснюються, їх конкретні приклади. Потім необхідно вивчити, де й під дією яких речовин відбувається розщеплення білків у рослинних клітинах. У подальшому потрібно з’ясувати шляхи перетворення амінокислот – за участю аміногрупи (трансамінування, відновне, гідролізне, окислювальне та внутрішньомолекулярне дезамінування), за участю карбоксильної групи (декарбоксилювання), за участю бічних радикалів, розуміти їх суть, уміти писати схеми перетворення або конкретні приклади перетворень, знати кінцеві продукти розкладу амінокислот. При вивченні шляхів біосинтезу амінокислот насамперед необхідно з’ясувати їх загальну особливість у рослин і вихідні сполуки для синтезу. Потім слід розглянути схеми шляхів первинного засвоєння NH₃ із утворенням трьох головних сполук. Потрібно знати три основні шляхи біосинтезу амінокислот, для прикладу – загальні схеми біосинтезу окремих протеїногенних амінокислот.

При вивченні біосинтезу білка слід знати визначення терміну “трансляція”, місце локалізації та основні компоненти, що необхідні для проходження біосинтезу, етапи трансляції. Для короткої характеристики етапів трансляції потрібно з’ясувати суть кожного з них, процеси, що відбуваються при цьому, й роль конкретних компонентів. Особливу увагу слід звернути на процеси активації амінокислот, їх розпізнавання та приєднання до т-РНК, на суть кодон-антикодонової взаємодії, на роль сайтів А та Р, роль ініціюючих і термінуючих кодонів.

При вивченні біосинтезу нуклеїнових кислот, спочатку потрібно засвоїти перелік процесів, які ведуть до утворення нових молекул ДНК або РНК, знати їх суть, місце проходження та коротеньку характеристику. В подальшому слід з’ясувати особливості синтезу будівельних блоків для побудови нуклеїнових кислот. При цьому основна увага повинна бути звернута на синтез пуринових і піримідинових азотистих основ. Потрібно засвоїти схему порядку синтезу різних нуклеотидів, знати формули інозинової та оротової кислот, а також схему, що відображає походження різних атомів у гетероциклах азотистих основ.

.