2. Структура конституційного права України.
Структура конституційного права – це внутрішня побудова конституційного права, спосіб (закон) зв’язку елементів, які його утворюють.
Структура є елементом системи конституційного права, що визначає внутрішню побудову, ієрархію складових елементів цієї галузі права. Структура конституційного права містить три ієрархічні рівні:
1) структура конституційно-правової норми;
2) структура інституту конституційного права;
3) структура галузі конституційного права.
Основними критеріями диференціації структури конституційного права визнаються предмет правового регулювання і метод правового регулювання. Існують й інші, додаткові критерії – механізм конституційно-правового регулювання, функції конституційно-правового регулювання, мета і завдання конституційно-правового регулювання, основні принципи конституційного права.
Додаткові критерії диференціації структури конституційного права дають змогу розмежувати структуру конституційного права як фундаментальної галузі права з структурами інших, насамперед комплексних, галузей права, що свого часу відмежувалися від конституційного права (військове, адміністративне право).
Структура конституційного права також може бути репрезентована такими рівнями (зрізами), як публічне і приватне право.
Розглядаючи структуру конституційного права в зрізі поділу на приватне і публічне право, слід констатувати, що більшість норм конституційного права належать до публічного права, але в структурі конституційного права також містяться норми приватного характеру.
Насамперед це норми, що регламентують конституційні основи приватної власності, визначають і гарантують право особи на приватну власність і підприємницьку діяльність.
Наступним зрізом системи конституційного права є його поділ на суб’єктивне і об’єктивне право.
Суб’єктивне конституційне право, об’єднує норми, що визначаються поведінкою суб’єктів конституційного права.
Об’єктивне конституційне право об’єднує норми позитивного конституційного права.
Система конституційного права також може бути представлена матеріальним і процесуальним зрізами.
Матеріальне конституційне право об’єднує конституційно-правові норми, що визначають зміст конституційного права, а процесуальне є сукупністю норм, що регламентують порядок реалізації матеріальних норм конституційного права.
У системі конституційного права також можна виділити як складові елементи загальну і особливу частини конституційного права.
Конституція України не містить чітко структурованої загальної й особливої частин, але в системі конституційного права є норми, що визначають загальні принципи і понятійно-правові категорії, які властиві конституційному праву (загальна частина) і конституційно-правові норми, що регулюють конкретні суспільні відносини в межах предмета конституційного права (особлива частина).
У науці конституційного права існує думка, що загальна частина конституційного права України об’єктивізована в розділі І «Загальні засади» Конституції України.
Втім загальна частина конституційного права об’єктивізується в усьому національному конституційному законодавстві – Конституції України, законах та підзаконних нормативно-правових актах – і представлена інститутами предмета і методу конституційного права, принципів конституційного права, системи конституційного права (у вузькому значенні), джерел конституційного права, функцій конституційного права, конституційно-правових відносин, конституційно-правової відповідальності тощо.
Особлива частина як структурний елемент системи конституційного права об’єднує конституційно-правові норми, що регулюють конкретні суспільні відносини в межах предмета конституційного права.
Це – інститут основ конституційного ладу України, інститут прав і свобод людини та громадянина, інститут форм безпосередньої демократії, інститут органів державної влади, інститут конституційної юстиції, інститут місцевого самоврядування тощо.
Система конституційного права не збігається з системою Конституції України 1996 р.
Система конституційного права є ширшою (!), ніж система Конституції, оскільки:
1) система конституційного права об’єднує в єдине ціле сукупність всіх норм конституційного права, що виражені не лише в Конституції, а й у системі чинного конституційного законодавства;
2) у системі конституційного права застосовано більш високий рівень об’єднання норм за предметним принципом в інститути конституційного права, які не виділяються в системі Конституції;
3) системі елементів конституційного права властиві більш глибинні генетичні та функціональні зв’язки, ніж системі елементів Конституції;
4) система конституційного права є більш гнучкою та динамічною, ніж система Конституції. Вона рефлекторно реагує на суспільно-економічні зміни незалежно від волі законодавця, тоді як зміна системи Конституції передбачає складну і тривалу у часі юридичну процедуру;
5) нормативним приписам, що об’єднані в систему конституційного права, притаманний високий рівень абстрагованості, тоді як нормативний матеріал Конституції здебільшого має характер конкретних правових приписів.
Cистема Конституції та система конституційного права України є рівномірно наближеними і взаємозалежними системами. Це пояснюється тим, що система конституційного права, будучи переважно як об’єктивна категорія, впливає на створення системи Конституції, що перебуває під домінуючим впливом суб’єктивних чинників.
Система конституційного права є ідеалом, до якого прагне законодавець при розробці й прийнятті Основного Закону.
Конституція як кодифікований нормативно-правовий акт чинить вплив на формування, системи конституційного права. Саме в такому кодифікованому акті система конституційного права отримує своє логічне завершення. У певних випадках елементи системи Конституції зумовили формування та розвиток відповідних норм системи конституційного права.
Зокрема, нормативні положення Конституції України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (п. 17 ст. 85, ст. 101) сприяли формуванню в системі конституційного права України інституту омбудсмана.
Найповніше сутність і зміст системи національного конституційного права розкривається в інститутах і нормах конституційного права України.