Лекція 2. Система конституційного права України (2 год)
План.
Поняття „система конституційного права України”.
Структура конституційного права України.
Інститути конституційного права України. Основні інститути конституційного права України. Юридичні властивості інститутів конституційного права.
Норми конституційного права України. Структура конституційно-правової норми. Особливості структури конституційно-правової норми.
1.Поняття „система конституційного права України”.
Поняття системи конституційного права сформувалося історично під впливом здобутків загальної теорії права в процесі дослідження проблем права та його системи. Але кожній історичній формації було властиве власне розуміння системи права.
Зокрема, ще давньогрецькі філософи і римські юристи висловлювалися за поділ права на галузі, виходячи із властивостей самого права (Аристотель), або з суспільних інтересів (Д. Ульпіан).
У Давньому Римі право поділялося на приватне і публічне залежно від того, якою мірою і чиї інтереси воно репрезентувало. Так, римський юрист Д. Ульпіан висловлював думку про те, що публічним правом слід вважати те право, що має відношення до державного інтересу, а приватним – лише те право, що має відношення лише до інтересів (користі) приватних осіб. Утім у Давньому Римі юридична думка віддавала перевагу дослідженню закономірностей саме приватного права як приписам природного права, права народів і цивільного квірітського права. Публічні галузі права у цей період ще остаточно не сформувалися.
У середньовічній Європі поділ права на приватне і публічне, обґрунтований Д. Ульпіаном, майже не використовувався, натомість актуальності набув поділ права на світське та церковне (канонічне).
Лише під час буржуазно-демократичних перетворень кінця XVII – початку XVIII ст.ст. у Європі та Північній Америці правознавці повернулися до системи права, що класично поділяється на приватне та публічне.
Система права визначається як зумовлене економічним і політичним ладом суспільства внутрішнє об’єднання правових норм в узгоджене, упорядковане і єдине ціле та водночас їх поділ на відповідні галузі, наділені відносною самостійністю, стійкістю й автономним функціонуванням.
Отже, система конституційного права України – це об’єктивно зумовлена сукупність інститутів і норм конституційного права, а також інших структурних елементів (природного і позитивного, суб’єктивного і об’єктивного, загального і особливого) конституційного права, що регулюють суспільні відносини, які є предметом конституційного права.
Системі конституційного права України властиві певні юридичні особливості, що відрізняють цю юридичну категорію від інших, розкривають її сутність і зміст, призначення в національній правовій системі.
Зокрема, категорія «система конституційного права» має об’єктивний характер і, врешті, визначається матеріальними і соціальними умовами життя суспільства.
Систему конституційного права неможливо створити, сконструювати, розробити чи побудувати. Вона об’єктивно існує поза нашою волею, але як і будь-яке об’єктивне реально існуюче явище система конституційного права та її властивості можуть бути пізнаними.
Система конституційного права України формується під впливом становлення і розвитку суспільних відносин у політичній, економічній, соціальній і культурній (духовній) сферах, що підтверджує тезу про багатофакторність у формуванні системи конституційного права.
Домінуючим чинником, що впливає на систему конституційного права, є економічні та соціальні зміни в суспільстві, що мають об’єктивний характер, але при цьому слід враховувати політичні й культурні чинники.
Конституційне право як галузь права, що регулює суспільні відносини у сфері владарювання, значною мірою формується під впливом правової політики у сфері конституційного права, під якою розуміють комплекс заходів, що здійснюються органами законодавчої, виконавчої й судової влади у правовій сфері, стратегію і тактику діяльності держави в галузі конституційної правотворчості, реалізації й охорони права.
На формування системи конституційного права також впливають культурні (духовні) чинники, а саме: рівень правової культури, ступінь розвитку конституційного права як науки і навчальної дисципліни.
Категорія «система конституційного права» тісно пов’язана з категорією «структура конституційного права».