3. Міжнародні організації

3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні

завдання.

3.2. Політичні міжнародні організації.

3.3. Економічні міжнародні організації.

3.4. Міжнародні блоки змішаного типу.

3.5. Діяльність України в міжнародних організаціях.

3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні

завдання

Міжнародні відносини реалізуються через їх суб’єктів. До суб’єктів належать підприємства, фірми, приватні особи, держави, транснаціональні корпорації і транснаціональні банки, а також міжнародні організації. Особливістю міжнародних організацій є те, що вони, поряд із державними органами, є регуляторами цих відносин. На відміну від державних органів, деякі міжнародні організації виконують регулюючі функції на наднаціональному рівні (Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз тощо). По суті, сьогодні у світі немає держави, яка не була б членом якоїсь організації; більшість країн залучені одразу до кількох організацій.

Міжнародна організація – це об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил і процедур, діяльність яких виходить за національні кордони.

Утворення міжнародних організацій є об’єктивним наслідком процесу розвитку світового суспільства. Серед чинників, що ведуть до їх виникнення, головують: міжнародний поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, політичні стосунки між країнами, глобалізація міжнародних відносин.

Міждержавні організації почали існування ще у ХVІІ – ХVІІІ столітті, переважно як військові або торгові союзи чи угруповання. Починаючи з 50-х років ХХ століття поступово виникла і зміцнилася система міжнародних організацій. Інтеграційні процеси, що виникли у Західній Європі, згодом охопили й інші райони світу, в тому числі країни Північної та Південної Америки, Південно-Східної Азії, Африки. Зросла не тільки кількість міжнародних організацій, а й їхня ефективність, зміцнювалися зв’язки між країнами-учасницями.

Сучасні міжнародні організації різняться напрямами діяльності (питання безпеки, економіки, культури, охорони здоров’я, транспорту тощо), складом учасників (універсальні та регіональні), обсягом повноважень тощо.

Головними цілями та завданнями всіх міжнародних організацій є створення конструктивної багатосторонньої бази міжнародного співробітництва, встановлення глобальних та регіональних зон мирного співіснування.

Нині у світі існує величезна кількість різноманітних блоків і союзів країн, які можна об'єднати у три групи: політичні, економічні та змішані.

2. Політичні міжнародні організації

Організація Північно-Атлантичного договору НАТО (Nord Atlantic Treaty Organization – NATO). Цей військово-політичний союз створений 4.05.1949 року у складі США, Великої Британії та Північної Ірландії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Канади, Італії, Норвегії, Португалії, Данії, Ісландії. У 1952 році до організації приєдналася Греція та Туреччина, у 1955 році – ФРН, у 1982 році – Іспанія. У 1966 році із військової структури вийшла Франція, а у 1983 році – Іспанія. У 1999 році до неї увійшли Чехія, Польща та Угорщина, у 2004 році – Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Румунія та Словенія, а у 2009 – Албанія та Хорватія. Загалом 28 держав. Штаб-квартира – Брюсель (Бельгія).

Вищими керівними органами є сесія Ради НАТО, Комітет військового планування, військовий комітет, Комітет ядерної оборони. Робочий орган НАТО – Міжнародний секретаріат на чолі з генеральним секретарем.

Мета союзу: забезпечення свободи і безпеки всіх членів політичними і військовими засобами відповідно до принципів Статуту ООН; спільні дії та всебічне співробітництво з метою зміцнення безпеки держав-учасниць; забезпечення справедливого і міцного миру на основі загальних цінностей, демократії, прав людини.

Організація Африканської єдності – ОАЄ (Organization of African - OAU). Створена 26.05.1963 року на конференції глав держав і урядів африканських країн в Аддис-Абебі. До організації належать 52 країни, що мають спільну мету: сприяти єдності та солідарності між країнами Африки, інтенсифікувати й координувати зусилля щодо підвищення рівня життя; захищати суверенітет, територіальну цілісність та незалежність; ліквідувати всі форми колоніалізму; узгоджувати співробітництво у сферах політики, оборони і безпеки, економіки, освіти, охорони здоров’я і культури.

АНЗЮС (Australia, New Zealand, United States – ANZUS). Тристоронній союз Австралії, Нової Зеландії та США з 1952 року створений із метою колективної оборони в Тихоокеанському регіоні.Похідною організацією є АНЗЮК (Australia, New Zealand, United Kingdom – ANZUK). П’ятисторонній блок Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Малайзії та Сінгапуру, що мають сприяти колективній обороні в Тихоокеанському регіоні.

Організація Американських держав – ОАД (Organization of American States – OAS). Військово-політичний союз у складі 35 країн (Антигуа і Барбуда, Аргентина, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гондурас, Гайана, Гватемала, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Ель Сальвадор, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сент-Вісент і Гренадіни, Сент-Кітіс і Невіс, Сент-Люсія, США, Сурінам, Трінідад і Тобаго, Уругвай, Чилі, Ямайка), що створений у 1948 році на 9-й Міжамериканській конференції в Боготі, що прийняла Статут ОАД в Америці. Її ціль – запобігання і мирне врегулювання конфліктів між державами-учасницями; організація спільних дій для відсічі агресії; координація зусиль для розв’язання політичних, економічних, юридичних проблем; сприяння економічному, соціальному, науково-технічному і культурному прогресу країн-учасниць.