16. 2.2. Південно-Африканська Республіка

Офіційна назва – Південно-Африканська Республіка (ПАР). Столиця – Преторія (адміністративна) (700 тис. осіб); Кейптаун (законодавча) (900 тис. осіб). Населення – 46 млн. осіб (27-ме місце у світі). Площа – 1,2 млн. км (24-те місце у світі). Державна мова – африкаанс (в основі староголландська). Грошова одиниця – ранд.

ПАР – унітарна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду – президент. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Він складається з Національної асамблеї та Національної ради провінції у загальній кількості – 400 осіб. Країна має 9 провінцій.

Щільність населення в країні невелика – понад 37 осіб/ км². Природні умови визначають нерівномірність заселення території. В основному заселені території узбережжя та підвищені внутрішні райони зі сприятливим кліматом. Природний приріст населення, порівняно з іншими африканськими державами, невеликий. Частка міського населення – близько 50 %. Як і в інших країнах Африки, дуже строкатий національний склад населення. Майже 18 % населення жителів країни становлять нащадки європейських переселенців, переважно з Нідерландів і Великої Британії.

ПАР має найвищий рівень розвитку економіки в Африці. Добре розвинена гірничодобув­на промисловість. Її продукція — золо­то, платина, хроміти, марганець, мідна й залізна руди, сурма, алмази, азбест (друге місце у світі), уран (третє місце у світі) тощо. Золота щорічно видобува­ють до 900 т 1/5 світового видобутку), платини — до 100 т, алмазів — до 7000 каратів. Південній Африці належить четверте місце у світі за видобутком не паливних мінералів. Є підприємства чорної металургії, машинобудівної, хі­мічної, електронної, нафтопереробної, цементної, текстильної, харчової, буді­вельної галузей промисловості. Країна відома і своєю добре розвиненою воєн­ною промисловістю. За обсягом промис­лового виробництва Південній Африці належить до 20 провідних індустріаль­них держав світу.

Основою сільського господарства є високотоварне тваринництво, зокрема найбільшим є поголів’я овець (2-ге місце в світі). Розво­дять овець, кіз, велику рогату худобу, віслюків, свиней, коней, мулів, птицю. У рослинництві основними сільськогосподарськими культурами є кукурудза, пшениця, ячмінь, бавовник, цукрова тростина. Дуже багато вирощують винограду, цитрусових, арахісу, тютюну. Рибальство дає до 600 тис. тонн морепродуктів на рік. Передусім вилов крабів, сардин, китів.

У ПАР найкраще транспортне забезпечення в Африці. Довжина залізниць перевищує 30 тис. км, автомобільних магістралей – 60 тис. км. У зовнішніх перевезеннях домінують морський (вантажні) та авіаційний (пасажирські) транспорт. Найбільші морські порти – Дурбан, Кейптаун, Іст-Лондон, Порт-Елізабет. Міжнародні аеропорти в Йоганнесбурзі, Кейптауні та Дурбані.

Стандарти життя в європейців та африканців у ПАР суттєво відрізняються. Так, письменних лише 70 %, але серед європейських поселенців цей показник близький до 100 %. Те саме можна сказати й щодо доволі високої в середньому смертності дітей до одного року (50 %), кількості лікарів тощо.

До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено 4 об’єкти. До них відносяться – парк святого Луки, острів Роблена, національний парк Драконової гори, райони знахідок викопних останків перших людей у Стеркфонтейні, Сварткрансі та Кромдраї.

Контрольні запитання і завдання

1. Які проблеми населення найбільше проявляються в країнах Африки?

2. Які особливості сучасного господарства країн Африки?

3. Назвіть основні проблеми розвитку промисловості Єгипту.

4. Дайте характеристику господарського комплексу Єгипту.

5. Назвіть чинники розвитку економіки в ПАР як найбільш економічно розвиненої країни Африки.