2. Методи економіко-географічних досліджень

Методи досліджень — певна послідовність підходів та прийомів, яких дотримуються для досягнення поставленої мети, вивчаю­чи те чи інше явище або процес, а також особливі способи їх пізнання та методики дослідження. У географії на сучасному ета­пі використовують загальнонаукові (індукції, дедук­ції, системний), міждис­циплінарні (історичний, математичний, аерокосміч­ний) та конкретно-науко­ві, або спеціальні (карто­графічний, районування, польових досліджень) ме­тоди.

Серед методів економіко-географічних досліджень найбільш вживаними є такі: індукції, дедукції, історичний, математичний, дистанційних спостережень, картографічний, районування тощо.

Метод індукції (індук­ція — від лат. inductio — виведення) передбачає рух від окремих фактів до за­гальних висновків (від виз­начення економічних показни­ків на конкретній терито­рії до закономірностей по­ширення суспільно-економіко географічних процесів на Землі).

Метод дедукції (дедук­ція — від лат. deductio — відведення) ґрунтується на висуненні гіпотез та їх­ній подальшій перевірці на фактах (американський вчений Клод Канський для географії транспорту сформував вісім вихідних понять, дев’ять аксіом та чотири теореми, за допомогою яких визначені тенденції у просторовій організації транспортних мереж).

Системний метод — метод підготування та обґрунтування рішень щодо розв'язання складних комплексних проблем. Базується на системному вивченні явищ як складної динамічної системи, передбачає чітке форму­лювання проблеми, визначення мети та шляхів її досягнення.

Історичний метод у географії полягає у вивченні всіх змін географічних об'єктів і явищ природи та суспільства в різні історичні періоди та їхніх впливів на сучасний стан. Цей метод ґрунтується на архівних, музейних, літературних джерелах інформації, які дозволяють дослідити етапи роз­витку того чи іншого об'єкта (явища) та зробити економіко-географічний прогноз на майбутнє.

Математичний метод передбачає використання кількісної оцінки географічних процесів та явищ, а також упровадження в економіко-географічні дослідження математичних формул і рівнянь, які розкривають сутність взаємозв'язків та залеж­ностей економіко-географічних явищ і процесів.

Виділяють три основні рівні математизації економічної та соціальної географії. На першому рівні математизації застосовують кількісні показники і міри, тобто параметризують економіко-географічні об’єкти і явища. Другий рівень математизації – застосування математичних засобів обробки даних з метою встановлення залежностей і закономірностей. Третій рівень полягає у розробці математико-географічних моделей.

Метод спостереження є найпоширенішим методом вивчення й узагаль­нення перебігу географічних процесів, що дає підстави для висновків віднос­но доцільності розміщення населених пунктів, господарських об'єктів.

Картографічний метод — один з найважливіших у дослідницькому ар­сеналі географії. Він дає можливість нанести на те­матичні карти просторове розміщення економіко-географічних об'єктів, явищ та процесів, по­казати взаємозалежність і взаємодію між ними.

Метод групування — один з методів оброблення та аналізу статистич­них даних, за якими досліджувані явища й процеси поділяють за певними ознаками на групи та підгрупи; один з видів наукової систематизації.

Метод класифікації— один з видів систематизації, що полягає в роз­поділі множини явищ або предметів певної належності на класи (групи) згідно з істотними ознаками. Класифікація буває істотною та штучною.

Метод польових досліджень (експедиційний метод) полягає в збиранні географічної інформації під час експедицій, мандрівок, соціологічних опитувань тощо.

Метод районування — процес членування території на відносно цілісні частини; своєрідна територіальна систематизація. Наприклад, поділ країн на великі економічні райони дає змогу забезпечити раціональне поєднан­ня різних галузей національного господарства в районних господарських ком­плексах.

Метод типології — один з видів систематизації, засіб наукової класифі­кації об'єктів за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксують найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об'єктів.

Порівняльний метод полягає у виявленні найістотніших ознак подіб­ності та відмінності між певними географічними даними з метою їх на­лежного оцінювання.

Статистичний метод полягає в збиранні та одержанні певних статистич­них матеріалів, використанні статистичних довідників, опрацюванні та аналізі всіх цих матеріалів відповідно до мети дослідження.