5. Глобальна злочинність

Глобальна злочинність — ще одна гостра проблема сучас­ності. Злочинність, тероризм, наркоманія та інші антисуспільні явища викликають глибоку корозію всього механізму суспільного розвитку.

Злочинність транснаціоналізується й чимраз частіше ви­ступає як організована. Прибутки від незаконного обороту наркотичних засобів оцінюються в 500 млрд доларів на рік. Наркобізнесом займаються організовані злочинні групи, які володіють практично всіма видами нових технологій для налагодження транснаціонального співробітництва й використання глобальних стратегій, з якими жодна держава не може впоратися самотужки.

Число зареєстрованих у світі злочинів у середньому збіль­шується на 5 % щороку. Але останнім часом особливо швидко росте частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо). Надзвичайно страшним лихом став те­роризм. Із 1970 р. здійснено біля 40 тис. терористичних актів, вони стають дедалі кровопролитнішими. Поряд з інди­відуальним і груповим тероризмом набув поширення дер­жавний тероризм, до якого більш або менш регулярно вдаються режими деяких країн.

Електронні злочини сьогодні становлять загрозу для світо­вої фінансової структури. Кібернетичні злочини — елек­тронні крадіжки в кібернетичному просторі, коли величезні суми грошей переводяться за якісь частки секунди, належать до транснаціональних злочинів. З урахуванням комп'ютерних пограбувань банків і фінансових закладів лише в США втрати становлять від 5 до 10 млрд. доларів на рік.

Для вирішення глобальної проблеми злочинності країни світової співдружності мають згуртуватися в боротьбі проти міжнародної торгівлі наркотиками, «відмивання» «брудних» грошей, тероризму та інших транснаціональних злочинів, які загрожують людству.

5. Ліквідація небезпечних хвороб

Ліквідація небезпечних хвороб — актуальна глобальна проб­лема. Величезні успіхи сучасної медицини дали змогу збіль­шити тривалість життя, знизити загальну й дитячу смертність не лише в економічно розвинених країнах, а й певною мірою і в тих, що розвиваються, практично перемогти ряд епіде­мічних захворювань, які були лихом людства в минулому.

Проте в цілому на планеті становище лишається вкрай напруженим. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен п'ятий житель планети зараз хворий, має погане здоров'я або терпить від недоїдання. В Африці, на південь від Сахари, різними хворобами уражено 30 % насе­лення, в Південно-Східній Азії хворіють і голодують 40 % населення. Але проблема охорони здоров'я зводиться не лише до того, що для обслуговування населення планети не вистачає наявних ресурсів медицини. Насправді дана проблема складніша: існує криза саме охорони здоров'я, безпосередньо пов'язаної із загальними протиріччями сучасного розвитку людства.

Збільшення загальної кількості мутагенних факторів (радіація, вплив хімічних сполук і т. ін.) становить загрозу порушення генетичного фонду людини. В 70-ті роки частота народження неповноцінних дітей становила 10,8 %, а на початку 80-х із кожних 100 немовлят 11 мали різні вроджені дефекти, сьогодні цей показник зріс до рівня 14 на 100 народжених немовлят.

Чумою XX ст. називають СНІД. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від початку пандемії (СНІД як специфічну хворобу було відкрито лише 1981 р.) до середини 1994 р. на СНІД захворіли приблизно 4 млн. чоловік. Кількість хворих протягом лише одного року зросла на 1,5 млн., сьогодні вона складає близько 20 млн. осіб. Понад 60 % ВІЛ-інфікованих припадає на африканські країни на південь від Сахари, одначе хвиля хвороби котиться нині Азією, де живе близько половини людності планети. Приблизно 2 млн. ВІЛ-інфікованих зареєстровано в Латинській Америці та кра­їнах Карибського басейну, значна кількість у країнах Східної та Центральної Європи.

У країнах, що розвиваються, частка померлих від інфек­ційних і паразитичних хвороб становила 43,3 % загальної смертності, в тому числі від шлунково-кишкових хвороб —13,2 %, туберкульозу — 7,4 %, гострих респіраторних захво­рювань — 19,5 %, інших — 3,4 %.

ВООЗ і Дитячий фонд ООН підрахували, що майже 43 % з тих 14,6 млн. дітей, які щорічно вмирають, можна було б урятувати завдяки вакцинації (при цьому середні витрати на одну дитину становлять 13 дол. США) або застосуванню методів, вартість яких невисока, наприклад, регідраційної терапії (від 2 до 3 дол. на дитину за рік). Програми імунізації повинні, як і раніше, залишатися пріоритетними в країнах із низьким прибутком на душу населення. Важливими є про­грами планування сім'ї, харчування, освіти й додаткових виплат тощо.

Вирішення проблеми ліквідації небезпечних хвороб вима­гає, щоб, по-перше, охорона здоров'я стала аспектом нового типу життєдіяльності людини, поєднуючись з екологією, від­повідаючи демографічним змінам; по-друге, увібрала в себе все багатство світового досвіду медицини й орієнтувалася на обслуговування всього людства з властивою йому різноманіт­ністю соціально-економічних умов і культурних традицій.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому сутність глобальних проблем?

2. Чому саме у другій половині ХХ ст. виникло поняття «глобальні проблеми людства»?

3. Чи можна стверджувати, що глобальні проблеми людства взаємопов’язані? Доведіть свою думку.

4. Назвіть основні напрями екологічної політики в природокористуванні та охороні природи.

5. Які шляхи розв’язання глобальних проблем, на вашу думку, є найефективнішими?