
- •1. Вступ до економічної та соціальної географії світу 9
- •22. Перелік літературних і статистичних джерел 182
- •23. Додатки 187
- •Вступ до економічної та соціальної географії світу
- •Джерела географічних знань
- •Методи економіко-географічних досліджень
- •Етапи розвитку світової економічної
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •2.2. Основні періоди та етапи формування
- •2.3. Типологія країн світу
- •2.4. Політико-територіальні утворення на карті
- •3. Міжнародні організації
- •3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні
- •Політичні міжнародні організації
- •3.3. Економічні міжнародні організації
- •3.4. Міжнародні блоки змішаного типу
- •3.5. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •4. Географія світових природних ресурсів
- •4.1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •4.2. Мінеральні ресурси
- •4.3. Водні ресурси
- •4.4. Земельні ресурси
- •4.5. Кліматичні ресурси та природно-господарська
- •4.6. Рекреаційні ресурси
- •4.7. Лісові ресурси
- •4.8. Ресурси Світового океану
- •5. Населення світу
- •5.1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення
- •5.3. Міграції населення та їх класифікація
- •5.4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5.5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад
- •Населення
- •5.6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •6. Сучасне світове господарство
- •6.1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •6.2. Міжнародний поділ праці
- •6.3. Світове господарство в період науково
- •7. Географія основних галузей промисловості світу
- •7.1. Галузева й територіальна структура
- •7.2. Енергетика
- •7.3. Металургія
- •Машинобудування
- •7.5. Хімічна промисловість
- •7.6. Лісова і деревообробна промисловість
- •7.7. Легка і харчова промисловість
- •8. Сільське господарство
- •8.1. Рослинництво
- •8.2. Тваринництво
- •9. Географія світового транспорту
- •10. Міжнародні економічні зв’язки
- •10.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •10.2. Міжнародний туризм
- •11. Глобальні проблеми людства
- •11.1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •11.2. Проблема збереження миру на Землі
- •11.3. Екологічна проблема
- •11.4. Енергетична проблема
- •Сировинна проблема
- •Проблема освоєння Світового океану
- •Продовольча проблема
- •Глобальна злочинність
- •Ліквідація небезпечних хвороб
- •Розділ іі.
- •12. Країни Європи
- •12.1. Загальна характеристика регіону
- •12.2. Регіональний огляд
- •12.2.1. Великобританія
- •12.2.3. Франція
- •12.2.5. Польща
- •13. Країни Євразії. Росія
- •14.1. Загальна характеристика регіону
- •14.2. Країнознавчий огляд
- •14.2.1. Японія
- •14.2.2. Китай
- •15. Країни Америки
- •15.1. Регіональний поділ на субрегіони
- •15.2. Країнознавчий огляд
- •Бразилія
- •16. Країни Африки
- •16.1. Загальна характеристика регіону
- •16.2. Країнознавчий огляд
- •16.2.1. Єгипет
- •16. 2.2. Південно-Африканська Республіка
- •17. Країни Австралії та Океанії
- •17.1. Загальна характеристика регіону
- •17.2. Країнознавчий огляд
- •17.2.1. Австралія
- •17. 2.2. Маршаллові Острови
- •Практична робота № 1 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості окремих країн
- •Хід роботи
- •Практична робота № 2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу
- •Структура зайнятості економічно активного населення в окремих країнах світу, %
- •Практична робота № 3 Характеристика господарства країн нової індустріалізації Південно-Східної Азії
- •Хід роботи
- •Практична робота № 4 Складання порівняльної економіко-географічної характеристики двох країн
- •Хід роботи
- •План економіко-географічної характеристики країни
- •Географічне положення:
- •Природно-ресурсний потенціал:
- •Населення:
- •Господарство:
- •Транспорт:
- •Зовнішньоекономічна діяльність країни, її членство у міжнародних організаціях, об’єднаннях та групах країн.
- •22. Перелік літературних та статистичних джерел
- •22.1. Основна література
- •22.2. Додаткова література
- •Абревіатури міжнародних організацій
11. Глобальні проблеми людства
11.1. Поняття про глобальні проблеми людства.
11.2. Проблема збереження миру на Землі.
11.3. Екологічна проблема.
11.4. Енергетична проблема.
11.5. Сировинна проблема.
11.6. Проблема освоєння Світового океану.
11.7. Продовольча проблема.
11.8. Глобальна злочинність.
11.9. Ліквідація небезпечних хвороб.
11.1. Поняття про глобальні проблеми людства
Глобальні проблеми сучасності — сукупність нагальних проблем, що постали перед людством у другій половині XX та на початку ХХІ ст. Частина з них пов'язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються тощо), частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична проблеми).
До основних чинників, що сприяли виникненню глобальних проблем людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), крім того, постійне нарощування промислового й сільськогосподарського виробництва; збільшення обсягу видобутку корисних копалин; житлове, промислове будівництво, прокладання нових транспортних магістралей, забруднення навколишнього середовища, мілітаризацію економіки окремих країн.
Гострі глобальні проблеми активно вивчали провідні вчені світу (політологи, соціологи, демографи, економісти, географи, біологи, математики та ін.) Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. сформувалася нова міждисциплінарна наука — глобалістика.
Найнебезпечнішими для людства є політичні проблеми: миру, війни, гонки озброєнь; розв'язання регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів в Європі, Азії та Африці. Далі йдуть екологічні проблеми. Різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Численні соціальні проблеми (охорона здоров'я, освіта, наука і культура, соціальне забезпечення) вимагають для свого розв'язання чималих коштів і висококваліфікованих спеціалістів. За останні десятиріччя найбільших успіхів людство досягло у розв'язанні глобальних економічних проблем — сировинної та енергетичної. Натомість у деяких регіонах загострилася продовольча проблема. Дедалі більшої актуальності набувають такі міжгалузеві проблеми, як освоєння Світового океану та мирного освоєння Космосу.
Зважаючи на те, що своєю сутністю глобальні проблеми людства — інтернаціональні — успішне розв'язання їх можливе тільки за умови зосередження зусиль країн, суспільства не лише на регіональному, а й на міжнародному рівнях.
11.2. Проблема збереження миру на Землі
Тільки у XX ст. у двох світових війнах і багатьох локальних конфліктах загинуло понад 100 млн. людей. Воєнні конфлікти, що спалахували в світі від 1945 до середини 80-х років (їх було понад 150), обернулися втратами в 10 млн. осіб (убитих, поранених, покалічених) і матеріальними збитками в сотні мільярдів доларів США. За цей час витрати на гонитву озброєнь сягнули 7500 млрд. доларів. У 1945р. з'явилася ядерна зброя й виникла загроза знищення як окремих країн, так і цілих континентів. У цих умовах ядерні держави були змушені розпочати процес ядерного роззброєння та скорочення звичайних озброєнь. У 1970 р. було підписано, а в 1995 р. продовжено дію Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким у світі може бути 5 ядерних держав — США, СРСР, Великобританія, Франція та Китай. Після розпаду СРСР у цьому списку залишилася Росія, а Україна, Білорусь і Казахстан заявили про свій без’ядерний статус. Проте у 1998 р. «ядерний клуб» поповнився ще двома країнами — Індія та Пакистан провели випробовування ядерної зброї. Оскільки між цими країнами давно існують територіальні претензії, то наявність у них ядерної зброї викликала занепокоєння світової громадськості. Розробки цієї зброї ведуться також в Ірані, Іраку, КНДР, ПАР.
3а оцінками військового відомства США, упродовж останнього десятиліття XX ст. близько 30 країн володіє хімічним озброєнням, 10 має можливість виробляти біологічну зброю, півдесятка працює над створенням ядерного потенціалу.
У наш час небезпека нових військових дій весь час підтримується існуванням великої кількості регіональних військово-політичних конфліктів, які виникають переважно на національному і релігійному ґрунті. Найбільш небезпечною є смуга конфліктів, що простягнулася від Балканського півострова (країни колишньої Югославії через Кавказ (Грузія, Вірменія, Азербайджан, прилеглі території Росії) і Південно-Західну Азію (Палестина, Афганістан) до Центральної Америки. У результаті саме в ці країни переміщується епіцентр світових продовольчих, енергетичних проблем. Економічна відсталість цих країн подвоює небезпеку загострення економічних та політичних глобальних проблем.