
- •1. Вступ до економічної та соціальної географії світу 9
- •22. Перелік літературних і статистичних джерел 182
- •23. Додатки 187
- •Вступ до економічної та соціальної географії світу
- •Джерела географічних знань
- •Методи економіко-географічних досліджень
- •Етапи розвитку світової економічної
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •2.2. Основні періоди та етапи формування
- •2.3. Типологія країн світу
- •2.4. Політико-територіальні утворення на карті
- •3. Міжнародні організації
- •3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні
- •Політичні міжнародні організації
- •3.3. Економічні міжнародні організації
- •3.4. Міжнародні блоки змішаного типу
- •3.5. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •4. Географія світових природних ресурсів
- •4.1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •4.2. Мінеральні ресурси
- •4.3. Водні ресурси
- •4.4. Земельні ресурси
- •4.5. Кліматичні ресурси та природно-господарська
- •4.6. Рекреаційні ресурси
- •4.7. Лісові ресурси
- •4.8. Ресурси Світового океану
- •5. Населення світу
- •5.1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення
- •5.3. Міграції населення та їх класифікація
- •5.4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5.5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад
- •Населення
- •5.6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •6. Сучасне світове господарство
- •6.1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •6.2. Міжнародний поділ праці
- •6.3. Світове господарство в період науково
- •7. Географія основних галузей промисловості світу
- •7.1. Галузева й територіальна структура
- •7.2. Енергетика
- •7.3. Металургія
- •Машинобудування
- •7.5. Хімічна промисловість
- •7.6. Лісова і деревообробна промисловість
- •7.7. Легка і харчова промисловість
- •8. Сільське господарство
- •8.1. Рослинництво
- •8.2. Тваринництво
- •9. Географія світового транспорту
- •10. Міжнародні економічні зв’язки
- •10.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •10.2. Міжнародний туризм
- •11. Глобальні проблеми людства
- •11.1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •11.2. Проблема збереження миру на Землі
- •11.3. Екологічна проблема
- •11.4. Енергетична проблема
- •Сировинна проблема
- •Проблема освоєння Світового океану
- •Продовольча проблема
- •Глобальна злочинність
- •Ліквідація небезпечних хвороб
- •Розділ іі.
- •12. Країни Європи
- •12.1. Загальна характеристика регіону
- •12.2. Регіональний огляд
- •12.2.1. Великобританія
- •12.2.3. Франція
- •12.2.5. Польща
- •13. Країни Євразії. Росія
- •14.1. Загальна характеристика регіону
- •14.2. Країнознавчий огляд
- •14.2.1. Японія
- •14.2.2. Китай
- •15. Країни Америки
- •15.1. Регіональний поділ на субрегіони
- •15.2. Країнознавчий огляд
- •Бразилія
- •16. Країни Африки
- •16.1. Загальна характеристика регіону
- •16.2. Країнознавчий огляд
- •16.2.1. Єгипет
- •16. 2.2. Південно-Африканська Республіка
- •17. Країни Австралії та Океанії
- •17.1. Загальна характеристика регіону
- •17.2. Країнознавчий огляд
- •17.2.1. Австралія
- •17. 2.2. Маршаллові Острови
- •Практична робота № 1 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості окремих країн
- •Хід роботи
- •Практична робота № 2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу
- •Структура зайнятості економічно активного населення в окремих країнах світу, %
- •Практична робота № 3 Характеристика господарства країн нової індустріалізації Південно-Східної Азії
- •Хід роботи
- •Практична робота № 4 Складання порівняльної економіко-географічної характеристики двох країн
- •Хід роботи
- •План економіко-географічної характеристики країни
- •Географічне положення:
- •Природно-ресурсний потенціал:
- •Населення:
- •Господарство:
- •Транспорт:
- •Зовнішньоекономічна діяльність країни, її членство у міжнародних організаціях, об’єднаннях та групах країн.
- •22. Перелік літературних та статистичних джерел
- •22.1. Основна література
- •22.2. Додаткова література
- •Абревіатури міжнародних організацій
8.2. Тваринництво
Тваринництво забезпечує населення цінними, висококалорійними продуктами харчування, а харчову і легку промисловість – сировиною. Основними галузями продуктивного тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство та козівництво.
Скотарство. Найбільша концентрація поголів’я великої рогатої худоби спостерігається в приміських агропромислових комплексах, а також лісостепових і степових регіонах. Світове поголів’я ВРХ становить 1372,3 млн. голів. У структурі виробництва м’яса усіх видів 23 % припадає на яловичину й телятину. Найбільше великої рогатої худоби розводять в Індії, Бразилії, Китаї, США, Аргентині, Мексиці, Ефіопії, Росії, Австралії, Колумбії. Головними виробниками яловичини є КНР, США, Китай. До важливих постачальників м’яса на світовий ринок належить група країн-членів ЄС (Німеччина, Італія, Великобританія, Іспанія), а також Аргентина та Австралія.
Свинарство – галузь продуктивного тваринництва, яка займається розведенням домашніх свиней із метою отримання м’яса, сала, шкір та інших продуктів. Світове поголів’я свиней за останні 50 років зросло майже втричі й досягнуло 960, 8 млн. голів. Територіально найбільша концентрація поголів’я спостерігається в Азії, де його частка становить понад 50 %. Лідером у розвитку свинарства на початку ХХІ століття залишається Китай, де сконцентровано 50,9 % світового поголів’я. Наступні місця посідають США, Бразилія, Німеччина, Іспанія, Польща.
Вівчарство – одна із провідних галузей тваринництва світу, яка займається розведенням овець із метою отримання м’яса (баранини), вовни, молока та шкур (руна). Поголів’я овець збільшується в Азії, Західній Європі та Африці, натомість зменшується в Північній та Південній Америці, Східній Європі та Австралії. На початку ХХІ століття в Азії зосереджувалось понад 2/5 світового поголів’я. Отже, Австралія та Нова Зеландія, які раніше займали положення лідерів, були витіснені на друге та третє місця. Серед європейських країн традиційно вівчарство розвивається у Великобританії, Іспанії, Франції, Греції та Румунії.
Козівництво належить до традиційно слаборозвинутих галузей тваринництва, які асоціюються з економічно менш розвинутими сільськогосподарськими районами. Це переважно країни, що розвиваються в Азії та Африці. Загальне світове поголів’я кіз становить понад 700 млн. голів (за деякими даними – 1 млрд.). Найбільше поголів’я тварин зосереджено в Китаї, Індії, Туреччині, Пакистані, Ірані, Бангладеш. Значне поголів’я кіз у господарствах селян африканських країн (Сомалі, Судан, Нігерія, Ефіопія). На країни Азії та Африки разом припадає близько 4/5 світового поголів’я кіз.
Птахівництво. В економічно розвинених країнах птахівництво, завдяки досягненням НТР та племінної справи, перетворилось у найбільш індустріалізовану галузь тваринництва, яка вирізняється з-поміж інших високою концентрацією виробництва, значною продуктивністю самої птиці та продуктивністю праці в галузі, значними обсягами товарної продукції, її великою конкурентоспроможністю на продовольчому ринку. У структурі поголів’я дорослої птиці кури займають 85 %, качки – 10-12 %, гуси –близько 2 %, індики – 1 %. За останні 15 років чисельність поголів’я птиці зросла на 36, 4 %, за минулий тридцятирічний період світове поголів’я курей збільшилось утричі й досягло майже 15 млрд. голів.
Конярство – галузь тваринництва, що займається розведенням та використанням коней. Сучасна географія конярства характеризується загальною тенденцією до зниження поголів’я по всіх континентах, окрім африканського й американського. Лідерами за чисельністю поголів’я коней у світі на початку ХХІ століття залишалися США, Австралія, Бразилія, Росія, Мексика та Китай.
Контрольні запитання і завдання
1. Що таке сільське господарство? Чим відрізняється
сільськогосподарське виробництво в економічно
розвинутих країнах і в країнах, що розвиваються?
2. Від чого залежить співвідношення між рослинництвом
та тваринництвом у структурі сільського господарства
окремих країн?
3.Охарактеризуйте основні сільськогосподарські культури,
вирощувані у світі.
4. Географія основних галузей тваринництва світу.