1. Вступ до економічної та соціальної географії світу

1.1. Джерела географічних знань.

1.2. Методи економіко-географічних досліджень.

0. Етапи розвитку світової економічної географії

та видатні економ-географи світу.

1. Джерела географічних знань

Джерела географічних знань — перелік складників, які несуть геогра­фічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про географічні об'єкти та явища, ознайомлюють з особливостями природи Землі, з населен­ням та господарством, їхньою територіальною організацією. Основними дже­релами географічних знань є шкільні підручники й довідники, гео­графічні карти й атласи, довідники й науково-популярна література, журна­ли й газети, радіо-, телепередачі та художня література, Інтернет ресурси тощо.

На основі географічних баз даних (БД) формуються географічні інформаційні системи (ГІС) — створені за допомогою ЕОМ «сховища» географічних знань про територі­альну організацію і взаємодію суспільства і природи. ГІС є автоматизованою системою зберігання, аналізу, представлення просторо­вих даних у вигляді тексту, таблиць, графіків, карт. За розмірами охоплюваних територій ГІС поділяються на глобальні, національні, регіо­нальні, місцеві, локальні. Вони використову­ються для складання географічних карт, кадас­трів природних ресурсів, інженерних пошуків і проектування, формування управлінських рі­шень, їх також розрізняють за окремими об'єк­тами та напрямками досліджень: географічні, екологічні, земельні, майнові, лісокористу­вання, водоресурсні, рекреаційні, туризму та ін.

Важливим складником ГІС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків та ін. Такі ГІС називають інтегрованими. В їх базах даних картографічні дані поєднуються з дистаційними зображення­ми поверхні Землі, вони мають блоки для прийому та програми з оброблення аерокос­мічних матеріалів. Бази даних ГІС формуються з багатьох джерел географічної інформації. До них відносять підручники, навчальні посібни­ки, карти й атласи, статистичні довідни­ки з даними про розвиток господарства краї­ни, енциклопедії, словники, результати геогра­фічних досліджень, що публікуються в книгах, наукових журналах, дані спостережень, які проводяться установами державних служб.

Важливим джере­лом географічної інформації є експедиційні дослідження, мандрівки, краєзнавчі екскурсії, заняття туризмом, альпінізмом. Польові дослідження бувають експедиційни­ми і стаціонарними. Експедиційні — ви­вчення окремих природних компонентів, га­лузей господарства (геоморфологічні, гідро­логічні, геоботанічні, океанічні), якими охоп­люються великі за площею території й аква­торії. При експедиційних дослідженнях ви­користовуються аерокосмічні знімки земної поверхні та електронні карти, виконані з літальних повітряних і космічних апаратів.

Стаціонарні географічні дослідження прово­дяться регулярно упродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціона­рах. На них детально вивчаються зміни природ­них комплексів у часі.

Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст, інших населених пунктів. Ними є також описи мандрівок, туристичних та альпі­ністських маршрутів, екскурсій.

Істотними джерелами географічної інфор­мації є карти та атласи. Карти є найважливішими елементами інформаційних структурних блоків географічних атласів.