1. 7.5. Хімічна промисловість

Хімічний комплекс охоплює хімічну й нафтохімічну, а також мікробіологічну промисловість.

Хімічна промисловість перетворює в цінні промислові продукти вапняки, гіпси, нафту, деревину, воду, с/г сировину і т.д. Вона складається з кількох галузей: 1) гірничохімічної; 2)основної хімії; 3) хімії органічного синтезу; 4) хімії полімерів; 5) переробки полімерних матеріалів; 6) інших галузей (побутова хімія, лакофарбова). У свою чергу, гірничохімічна промисловість об’єднує підприємства з видобування гірничохімічної сировини; основна хімія виробляє мінеральні добрива, солі, кислоти; хімія органічного синтезу – вуглеводневу сировину і напівфабрикати (етилен, пропілен); промисловість полімерів на основі вуглеводневої сировини та напівфабрикатів – полімерні матеріали, тобто синтетичні смоли й пластичні маси, хімічні волокна і синтетичний каучук. Переробка полімерних матеріалів дає змогу виготовляти гумотехнічні вироби, шини, вироби з пластмас.

Нафтохімічна промисловість об’єднує підприємства, які на основі хімічної переробки сировини нафтового й газового походження виготовляють різні види нафтохімічних продуктів (каучук, гумоазбестові вироби тощо).

Мікробіологічна промисловість виробляє кормові дріжджі, амінокислоти, кормові антибіотики, мікробіологічні засоби захисту рослин.

Галузі хімічної промисловості споживають велику кількість електроенергії, технічної води та сировини. У структурі галузі виділяють виробництво синтетичних смол і пластмас. Цим підприємствам постачають газ як сировину та етилен (етиленопроводами). Найбільшими виробниками хімічних волокон є – США, Японія, Росія, ФРН, Китай, Італія, Великобританія, Франція, Чехія.

Головні райони основної органічної хімії тяжіють до місць нафтопереробки США, від Кельну (ФРН) до Роттердама (Нідерланди), о. Хонсю (Японія).

Основна хімія найбільш яскраво представлена в США, Канаді, Японії, Франції, Мексиці, ФРН. Загалом, до країн із високорозвинутою хімічною промисловістю належать США, Канада, ФРН, Росія, Японія, Австралія, Україна. Найпотужніші вузли та райони хімічної промисловості розміщені на північному сході США, в Західній і Східній Європі, Японії (узбережжя Японського моря), Шеньянському і Шанхайському (Китай), Бомбейському (Індія) та Мельбурнському (Австралія) районах.

7.6. Лісова і деревообробна промисловість

Лісопромисловий комплекс охоплює заготівлю, механічну обробку та хімічну переробку деревини.

Лісова промисловість охоплює галузі, що різняться між собою технологією виробництва і призначення готової продукції. Основні з них – лісозаготівельна, деревообробна, лісохімічна, целюлозно-паперова.

Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Її продукцією є ділова деревина. Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє широкий асортимент матеріалів і готових продуктів (пиломатеріали, деревні плити, деталі для вагоно-, авто-, суднобудування). Меблева промисловість виготовляє меблі для житлових, культурно-побутових, адміністративних та інших приміщень. Лісохімічна промисловість виробляє деревне вугілля, оцтову кислоту, розчинники тощо. У целюлозно-паперовій промисловості виробляють різні види паперу, картону та виробів із них, штучне волокно, целюлозу.

За лісовими ресурсами на карті світу виокремлюються два великі пояси, приблизно однакові за протяжністю та розмірами лісовкритих площ і запасів деревини: північний лісовий пояс (переважають хвойні дерева) і південний лісовий пояс (вологі тропічні ліси). В країнах Західної Європи і Північної Америки об’єми приросту деревини нині перевищують об’єми лісозаготівель, і лісовий ресурсний потенціал багатьох держав зростає. Наприклад, самозабезпеченість країн Західної Європи деревиною складає близько 75 % від загальної потреби. А Скандинавські країни є експортерами продукції лісової і деревообробної промисловості. Але деякі традиційні виробники деревини також імпортують її для целюлозно-паперової промисловості (Фінляндія та Норвегія з тропічних країн). Одночасно для значної кількості країн, що розвиваються, характерне зниження рівня забезпечення лісовими ресурсами.

Загалом, об’єми світової заготівлі деревини зростають, а лідерами є США, Канада, Китай, Бразилія, Росія, Індонезія та Швеція.

За виробництвом пиломатеріалів світовими лідерами є США, Китай, Канада та ін. Роль сировинного чинника в розміщенні виробництв целюлозно-паперової галузі не дуже значна, але одночасно ці виробництва потребують значної водозабезпеченості. В першій десятці з виробництва целюлози –США, Канада, Японія, Швеція, Фінляндія, Китай, Росія, Бразилія, Франція, ФРН. З виробництва паперу лідерами є США, Японія, Китай, Канада, ФРН, Фінляндія, Швеція. Взагалі, у світі головними експортерами та імпортерами лісової і целюлозно-паперової продукції залишаються економічно-розвинуті країни. Експорт країн, що розвиваються (Бразилія, Малайзія, Індонезія, Нігерія, Папуа-Нова Гвінея та ін.), має тенденцію зростання, особливо з пиломатеріалів (коштовна «кольорова» деревина для меблевої промисловості й інтер’єру) та фанери.