
- •1. Вступ до економічної та соціальної географії світу 9
- •22. Перелік літературних і статистичних джерел 182
- •23. Додатки 187
- •Вступ до економічної та соціальної географії світу
- •Джерела географічних знань
- •Методи економіко-географічних досліджень
- •Етапи розвитку світової економічної
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •2.2. Основні періоди та етапи формування
- •2.3. Типологія країн світу
- •2.4. Політико-територіальні утворення на карті
- •3. Міжнародні організації
- •3.1. Поняття «міжнародні організації» та їх основні
- •Політичні міжнародні організації
- •3.3. Економічні міжнародні організації
- •3.4. Міжнародні блоки змішаного типу
- •3.5. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •4. Географія світових природних ресурсів
- •4.1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •4.2. Мінеральні ресурси
- •4.3. Водні ресурси
- •4.4. Земельні ресурси
- •4.5. Кліматичні ресурси та природно-господарська
- •4.6. Рекреаційні ресурси
- •4.7. Лісові ресурси
- •4.8. Ресурси Світового океану
- •5. Населення світу
- •5.1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення
- •5.3. Міграції населення та їх класифікація
- •5.4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5.5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад
- •Населення
- •5.6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •6. Сучасне світове господарство
- •6.1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •6.2. Міжнародний поділ праці
- •6.3. Світове господарство в період науково
- •7. Географія основних галузей промисловості світу
- •7.1. Галузева й територіальна структура
- •7.2. Енергетика
- •7.3. Металургія
- •Машинобудування
- •7.5. Хімічна промисловість
- •7.6. Лісова і деревообробна промисловість
- •7.7. Легка і харчова промисловість
- •8. Сільське господарство
- •8.1. Рослинництво
- •8.2. Тваринництво
- •9. Географія світового транспорту
- •10. Міжнародні економічні зв’язки
- •10.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •10.2. Міжнародний туризм
- •11. Глобальні проблеми людства
- •11.1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •11.2. Проблема збереження миру на Землі
- •11.3. Екологічна проблема
- •11.4. Енергетична проблема
- •Сировинна проблема
- •Проблема освоєння Світового океану
- •Продовольча проблема
- •Глобальна злочинність
- •Ліквідація небезпечних хвороб
- •Розділ іі.
- •12. Країни Європи
- •12.1. Загальна характеристика регіону
- •12.2. Регіональний огляд
- •12.2.1. Великобританія
- •12.2.3. Франція
- •12.2.5. Польща
- •13. Країни Євразії. Росія
- •14.1. Загальна характеристика регіону
- •14.2. Країнознавчий огляд
- •14.2.1. Японія
- •14.2.2. Китай
- •15. Країни Америки
- •15.1. Регіональний поділ на субрегіони
- •15.2. Країнознавчий огляд
- •Бразилія
- •16. Країни Африки
- •16.1. Загальна характеристика регіону
- •16.2. Країнознавчий огляд
- •16.2.1. Єгипет
- •16. 2.2. Південно-Африканська Республіка
- •17. Країни Австралії та Океанії
- •17.1. Загальна характеристика регіону
- •17.2. Країнознавчий огляд
- •17.2.1. Австралія
- •17. 2.2. Маршаллові Острови
- •Практична робота № 1 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості окремих країн
- •Хід роботи
- •Практична робота № 2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу
- •Структура зайнятості економічно активного населення в окремих країнах світу, %
- •Практична робота № 3 Характеристика господарства країн нової індустріалізації Південно-Східної Азії
- •Хід роботи
- •Практична робота № 4 Складання порівняльної економіко-географічної характеристики двох країн
- •Хід роботи
- •План економіко-географічної характеристики країни
- •Географічне положення:
- •Природно-ресурсний потенціал:
- •Населення:
- •Господарство:
- •Транспорт:
- •Зовнішньоекономічна діяльність країни, її членство у міжнародних організаціях, об’єднаннях та групах країн.
- •22. Перелік літературних та статистичних джерел
- •22.1. Основна література
- •22.2. Додаткова література
- •Абревіатури міжнародних організацій
7.3. Металургія
Металургійний комплекс об’єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачування, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії; виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів: прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До нього належать також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій із металу, електродів, металургійного устаткування. Металургія об’єднує чорну й кольорову металургію. Її основна продукція (чорні й кольорові метали) є сировиною для машинобудування, використовується в будівництві й на транспорті, а також для населення.
Чорна металургія – галузь важкої промисловості, підприємства якої охоплюють увесь процес, від видобутку й підготовки сировини, палива, допоміжних матеріалів до випуску прокату з виробами подальшої переробки. До неї належать: видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі і прокату; вторинна переробка чорних металів; коксування вугілля; виробництво вогнетривів; видобуток допоміжних матеріалів (флюсових вапняків, магнезиту та ін.); випуск металургійних виробів виробничого призначення. Чорна металургія є фундаментом для розвитку машинобудування. Чорні метали використовуються в будівництві та виробництві товарів широкого вжитку для населення. Комбінати металургії повного циклу найбільше орієнтуються на сировину й паливо, важливу роль відіграє наявність джерел водопостачання та допоміжних матеріалів. Переробна металургія зорієнтована в основному на джерела вторинної сировини (відходи металургійного виробництва) і на споживання готової продукції.
Сировиною для виробництва чорних металів є залізна руда, геологічні запаси якої становлять 800 млрд. т. Серед материків важлива роль за запасами залізної руди належить Південній Америці (в основному Бразилії та Венесуелі) та Північній Америці (США і Канада). Приблизно однакові поклади залізних руд у країнах Європи та Азії. У Західній Європі першорядне значення мають Лотаринзький залізорудний басейн (Франція та Люксембург) і родовища, пов’язані з Балтійським щитом (Швеція, Норвегія). В Азії значні запаси залізних руд у Китаю та Індії. В Африці основні запаси залізних руд наявні в Ліберії, Габоні, Анголі, ПАР, Зімбабве. Значні поклади залізних руд у Росії, Україні, Казахстані.
Чорні метали виробляються в 67 країнах світу. Світовий обсяг випуску сталі складає 794 млн. т, у тому числі 80 % в промислово розвинутих країнах світу. Перше місце у світі за виробництвом сталі посідає Китай (107 млн. т), друге – Японія (106 млн. т), третє – США (99 млн. т). За виробництвом чавуну країни можна розмістити так: Японія (87 млн.т), Китай (65 млн. т), США (47 млн. т), Україна (36 млн. т), ФРН (31 млн.т). Основні виробники прокату – Японія (103 млн.т), США (70,1 млн. т), Китай (51,2 млн. т), ФРН (36,7 млн. т). Розвинуті країни спеціалізуються на виробництві високоякісної сталі і складних видів прокату, а країни, що розвиваються, – на виробництві масових видів металу.
Основні типи розміщення чорної металургії працюють: 1) на місцевій сировині і паливі повного циклу з різними типами заводів (Україна, США, Росія, Канада); 2) на базі залізорудних ресурсів (Франція, Швеція); 3) на базі коксівного вугілля (Німеччина, Польща); 4) на імпортній руді і паливі в портах і припортових районах, інтегровані заводи Японії та Франції (Дюнкерн, Фоссюр-Мер), Великобританії (порт Толбот)); 5) на базі привізної сировини у великих центрах споживання сталі і прокату США (Чикаго, Детройт); 6) в районах споживання – невеликі заводи, переважно переробні, (США, Італії, Іспанії).
Кольорова металургія – галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів (алюмінію, магнію, титану, міді, нікелю, кобальту, олова, сурми, ртуті та ін.), рідкісних і дорогоцінних металів. Супутньою продукцією кольорової металургії є хімічні сполуки, мінеральні добрива, будівельні матеріали та ін. За фізичними властивостями і призначенням кольорові метали умовно поділяються на 4 групи: 1) основні, до яких належать важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан, натрій, калій), малі (вісмут, кадмій, сурма, миш’як, кобальт, ртуть); 2) леткі (вольфрам, молібден, ванадій); 3) благородні (золото, срібло, платина); 4) рідкісні та розсіяні (цирконій, індій, талій, селен, германій). На відміну від інших корисних копалин, вміст більшості кольорових і рідкісних металів у рудах вкрай низький. Для отримання 1 тонни кольорового металу видобувається й переробляється від сотень до десятків тисяч тонн сировини. Кольорова металургія належить до найбільш енергомістких галузей промисловості.
Кольорова металургія світу виробляє майже 40 млн. т різних металів за рік. Кількість різновидів металів досягає 70, хоча 99% ваги припадає на алюміній, мідь, цинк, свинець, олово, нікель, кобальт, вольфрам, молібден, титан, магній.
Алюмінієва промисловість представлена двома територіально розірваними ланками виробництва. Перша з них, одержання глинозему (оксид алюмінію), знаходиться в країнах, де видобувають боксити. Друга, більш енергомістка, власне виробництво алюмінію – біля джерел дешевої енергії, переважно в розвинутих країнах. Основні країни-видобувачі бокситів – Австралія, Гвінея, Ямайка, Бразилія, Китай, Індія, Суринам. Серед виробників алюмінію – США, Канада, Австралія, Бразилія, Китай, Норвегія. У всіх цих країнах виробництво ведеться біля великих ГЕС або у вузлах потужних теплових електростанцій.
Понад 50 держав мають родовища мідної руди. Але переважна частина покладів припадає на Чилі та США, значна – на Канаду, Замбію, Заїр, Перу. Виробництво міді потребує багато тепла й енергії, тому воно в своєму розміщенні зорієнтоване на паливно-енергетичну промисловість. Основні виробники міді – США, Чилі, Японія, Замбія, Заїр, Канада, ФРН.
До найбільших країн за покладами золота належать ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія та ін. Проте понад 90 % видобутку золота припадає на шість країн: ПАР, Канаду, США, Росію, Австралію, Гану. Загальний видобуток золота складає 25-30 тис. т. на рік.