1. Сітківка після дії на око сильного світла

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Знайдіть у складі зорової частини сітківки пігментний епітелій. Зверніть увагу на те, що відростки пігментних клітин добре виражені, вони вдаються у фоторецепторний шар між паличками і колбочками. Зверніть

Додаток 4

також увагу на те, що після інтенсивного освітлення майже увесь пігмент перемістився у відростки; у тілі клітини його дуже мало.

2. Сітківка після дії на око темряви

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на те, що відростки пігментних клітин на препараті не виявляються, бо не містять у своєму складі пігменту, який увесь перемістився у тіло клітини.

3. Сліпа пляма

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

Знайдіть на гістологічному препараті місце виходу зорового нерва. Зверніть увагу на те, що у цій ділянці усі шари зорової частини сітківки відсутні, окрім шару нервових волокон.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков­ський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 493-507.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 152-163.

3. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. А.С.Головацький, В.Й.Па­ла­па. Ужго­род, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 2002.

2. Ги­с­то­ло­ги­я. А.Хэм, Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М., 1978.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Волков, Н.В.Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

5. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волковой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996.

6. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. В.Л.Бы­ков. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург,

1999.

7. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева.

ГЭОТАР, М., 1997.

Заняття 28

Те­ма:

Орган слуху та рівноваги

Ме­та:

1. Ви­вчи­ти основні етапи ембріогенезу органів слуху та рівноваги. Знати загальну морфофункціональну характеристику внутрішнього вуха. Знати цитофункціональну характеристику підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин органів слуху та рівноваги. Умі­ти пояснити механізм сприйняття звукових подразнень. Ви­вчи­ти і умі­ти ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти на гістологічних прераратах структурні компоненти плям та гребінців, спірального органу.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Внутрішнє вухо включає в себе органи слуху та рівноваги. Воно сприймає звукові, гравітаційні і вібраційні подразнення, а також лінійні та кутові приcкорення. Головну роль в сприйнятті цих подразнень відіграють клітини сприймаючих структур. Знання цих структур допоможе при лікуванні патологічних станів внутрішнього вуха.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на ана­то­мія внутрішнього вуха (біо­ло­гія се­ре­д­ньої шко­ли, ка­фе­д­ра

ана­то­мії лю­ди­ни).

Роз­по­діл ча­су:

1) теоретичний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) виконання прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) перевірка і під­писування ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал

на стор. 508-522 у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Орган слуху та рівноваги. Джерела і основні етапи ембріогенезу.

2. Загальна морфофункціональна характеристика внутрішнього вуха.

3. Будова кісткового лабіринту.

4. Будова перетинчастого лабіринту.

5. Ампулярні гребінці: локалізація, морфологічні особливості і функціональне значення.

6. Пляма маточки і пляма мішечка: морфологічні особливості і функціональне значення.

7. Цитофункціональна характеристика підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин плям і ампулярних гребінців.

8. Орган слуху. Джерела розвитку. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Будова і функціональне значення структур протоки завитки.

9. Гістофізіологія спіралього органу (Корті). Цитофункціональна характеристика підтримувальних і сенсоепітеліальних клітин.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Аксіальний зріз завитки:

• вестибулярні сходи,

• протока завитка,

• барабанні сходи,

• мембрана Рейснера,

• базилярна мембрана,

• спіральна зв’язка,

• судинна смужка,

• спіральний орган,

• внутрішні фалангові клітини,

• внутрішні волоскові клітини,

• внутрішній тунель,

• внутрішні клітини – стовпи,

• зовнішні клітини – стовпи,

• зовнішні волоскові клітини,

• зовнішні пограничні клітини,

• зовнішні фалангові клітини,

• зовнішні підтримувальні клітини.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

• таб­ли­ці і схе­ми;

• гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. Замалювати під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом

Пре­па­рат № 47: орган слуху.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

І­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти