1. Рухові ядра передніх рогів спинного мозку

За­ба­р­в­лен­ня: ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня: × 400.

Зверніть увагу на скупчення великих перикаріонів мотонейронів, серед яких знаходиться невелика кількість дрібних нейронів.

2. Мі­к­ро­глі­о­ци­ти у сі­рій ре­чо­ви­ні спин­но­го мо­з­ку

За­ба­р­в­лен­ня: ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня:: × 400.

Зве­р­ніть ува­гу на ма­лі роз­мі­ри мікрогліоцитів. Во­ни, як і про­то­пла­з­ма­ти­ч­ні аст­ро­ци­ти, ма­ють від­ро­с­т­ча­сту фо­р­му, од­нак їх­ні від­ро­с­т­ки ду­же ко­ро­т­кі і слабо га­лу­зя­ть­ся.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайковський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 464-465, 474-477.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 136-138.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 1999. – С. 304-308.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Волков, Н.В.Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. А.Хэм, Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. А.С.Головаць­кий, В.Й.Па­ла­па. Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М.: 1978. – С. 228, 242, 273-277.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волковой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. – С. 127-231

5. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. В.Л.Бы­ков. СО­ТИС, Са­н­кт-Пете­р­бург, 1999. – С. 236-247.

1. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.Г­.­У­лумбекова, Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997. – С. 345-348

Заняття 26

Те­ма:

Головний мозок. Великий (кінцевий) мозок. Мозочок

Ме­та:

1. Вивчити ембріональний розвиток головного мозку. 2. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів головного мозку на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 3. Зрозуміти принцип організації кори півкуль великого мозку. Вивчити цитоархітектоніку і мієлоархітектоніку кори півкуль великого мозку. 4. Вивчити типи кори і уміти пов’язувати їх із функціональними особливостями кори. 5. Уміти диференціювати на гістологічних препаратах кори півкуль великого мозку шари і структурні компоненти їх. 6. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти нейронів головного мозку. Вивчити джерела ембріонального розвитку мозочка. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів кори мозочка на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. Уміти характеризувати клітинні елементи кори мозочка. Зрозуміти проекцію зв’язків (ув’язок) кори мозочка та типів синапсів. Уміти диференціювати на гістологічних препаратах шари і структурні компоненти їх. Умі­ти «читати» електронограми за темою заняття.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Головний мозок є вищим центром керування організму в цілому. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграє кора півкуль великого мозку, саме тому цьому відділові головного мозку приділяють особливу увагу в процесі підготовки лікаря.

Вивчення тонкої та ультра тонкої будови структурних компонентів кори великих півкуль головного мозку є важливим моментом у цьому процесі: знання локалізації функцій в корі головного мозку має велике теоретичне значення, так як дає уяву про нервову регуляцію всіх процесів організму і пристосування його до навколишнього середовища. Воно має і велике практичне значення, до дає можливість діагностувати ділянки ураження півкуль головного мозку.

Мозочок забезпечує підтримання тонусу поперечно-посмугованих скелетних м’язів, є вищим центром рівноваги і координування рухів тіла. Він тісно зв’язаний з мозковим стовбуром аферентними та еферентними провідними шляхами, які утворюють три пари ніжок мозочка. Знання структур мозочка допоможе лікарю правильно зрозуміти патологію, зв’язану з порушенням передачі нервових імпульсів до мозочка та від нього на ядра стовбура головного мозку і спинний мозок (рухові нейрони).

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва головного мозку та мозочку (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку головного мозку та мозочку (ембріологія).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 465-474, 477-479 у підручни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Загальна морфофункціональна характеристика головного мозку.

2. Цитоархітектоніка кори півкуль великого млзку. Міжнейронні зв’язки.

3. Типи кори: гранулярний і агранулярний.

4. Мієлоархітектоніка кори півкуль.

5. Гліальні елементи кори півкуль.

6. Морфофункціональний принцип організації кори.

7. Поняття про мозкові модулі (барилі, колонки).

8. Вікові зміни кори.

9. Джерела розвитку і функціональне значення мозочка.

10. Загальний план будови кори мозочка.

11. Цитоархітектоніка кори мозочка. Нейронний склад. Будова кошикових і грушоподібних клітин.

12. Зв’язки (ув’язки) кори мозочка.

13. Типи синапсів кори мозочка.

14. Гліальні елементи кори мозочка.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Кора півкулі головного мозку:

шари:

• молекулярний,

• зовнішній зернистий,

• пірамідний,

• внутрішній зернистий,

• гангліонарний,

• поліморфних клітин;

• клітина Беца.

Кора мозочка:

шари:

• молекулярний,

• гангліонарний,

• зернистий;

• клітина Пуркінь’є.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях