Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів

№ п\п	Тема	Кількість годин
1	Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.	10
2	Морфофункціональна характеристика слинних залоз.	4
3	Розвиток зубів.	6
4	Залози шлунка	2
5	Розвиток серцево-судинної системи.	2
6	Будова і функції типових і атипових кардіоміоцитів	2
7	Морфофункціональна характеристика лімфатичної системи.	2
8	Кооперація клітин при імунній відповіді.	2
9	Респіраторний відділ легень.	2
10	Розвиток нирки.	2
11	Гістофізіологія нефрона.	2
12	Розвиток статевої системи.	4
13	Ендокринні функції жіночої та чоловічої статевих систем.	4
14	Первинні органи ендокринної системи.	4
15	Дисоційована ендокринна система.	4
16	Підготовка до тестового контролю модулю 2.	4
	Разом	56

Розподіл балів, присвоєних студентам

Поряд-ковий номер	Модуль 2. (поточне тестування)	Кількість балів
1	Змістовий модуль 5	18
	Тема 25	3
	Тема 26	3
	Тема 27	3
	Тема 28	3
	Тема 29	3
	Тема 30	3
2	Змістовий модуль 6	27
	Тема 31	3
	Тема 32	3
	Тема 33	3
	Тема 34	3
	Тема 35	3
	Тема 36	3
	Тема 37	3
	Тема 38	3
	Тема 39	3
3	Змістовий модуль 7	24
	Тема 40	3
	Тема 41	3
	Тема 42	3
	Тема 43	3
	Тема 44	3
	Тема 45	3
	Тема 46	3
	Тема 47	3
4	Змістовий модуль 8	12
	Тема 48	3
	Тема 49	3
	Тема 50	3
	Тема 51	3
5	Змістовий модуль 9	12
	Тема 52	3
	Тема 53	3
	Тема 54	3
	Тема 55	3
6	Змістовий модуль 10	9
	Тема 56	3
	Тема 57	3
	Тема 58	3
	Разом змістові модулі	102
Під­го­то­в­ка огля­ду на­у­ко­вої лі­те­ра­ту­ри. Або про­ве­ден­ня на­у­ко­во­го до­слі­джен­ня (ін­ди­ві­ду­а­ль­на ро­бо­та).		8
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 2.		90
РАЗОМ сума балів		200

Аудиторна робота – 60%, СРС – 40%.

Примітка. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: ″5″ – 3 балів, ″4″ – 2 бали, ″3″ – 1 бал, ″2″ – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 102.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчального процесу та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 34 бали.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які:

• відвідали усі аудиторні заняття (практичні заняття та лекції),

• при вивченні модулю набрали мінімальну кількість балів.

Студенту, який не виконав усі передбачені види робіт з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану; йому дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю проводиться:

• під час канікул,

• впродовж двох додаткових тижнів після закінчення весняного семестру.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів.

Мо­дуль 2.

Спеціальна гі­сто­ло­гія та ембріологія

Змі­с­то­ві мо­ду­лі, які вклю­чає мо­дуль 2:

Змі­с­то­вий мо­дуль 5. Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.

Змі­с­то­вий мо­дуль 6. Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 7. Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, крово­тво­рення та імунного захисту.

Змі­с­то­вий мо­дуль 8. Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 9. Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 10. Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 5.

спеціальна гістологія та ембріологія

нервової системи та органів чуття

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

• Навчитися пояснювати поняття про органи і морфофункціональні системи.

• Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

• Інтерпретувати будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу у різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної і репаративної регенерації.

Заняття 25

Те­ма:

Нервова система. Спинний мозок.

Ме­та:

Зрозуміти процес ембріонального розвитку нервової системи. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях ор­га­не­ли та їх стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти. Вивчити будову корінців спинного мозку. 5.Умі­ти «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії спинного мозку.

Про­фе­сійне орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ва си­с­те­ма ві­ді­грає пер­шо­ря­д­ну роль у ре­гу­лю­ван­ні ро­бо­ти усіх ор­га­нів і си­с­тем ор­га­ні­з­му, за­без­пе­чує ко­ор­ди­ну­ван­ня їх фу­н­к­ції. Ва­ж­ли­ве зна­чен­ня у за­без­пе­чен­ні про­це­сів регуляції на­ле­жить спинному мозку. Зо­к­ре­ма, через спинний мозок відбувається сприйняття чутливої інформації, а також передача збудження від нейрона до нейрона. На рівні сегмента спинного мозку замикається ланцюг рефлекторної дуги. То­му знан­ня цих стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів не­р­во­вої си­с­те­ми до­по­мо­же майбутньому лі­ка­рю ви­ро­би­ти ці­лі­с­не уяв­лен­ня про ор­га­нізм лю­ди­ни і цілісний під­хід до лі­ку­ван­ня хво­ро­го ор­га­ні­з­му, до­по­мо­же ви­ро­б­лен­ню клінічно­го ми­с­лен­ня, що не­об­хід­но ко­ж­но­му лі­ка­рю не­за­ле­ж­но від сфе­ри йо­го клі­ні­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку спинного мозку (ембріологія).

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 464-465, 474-477 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під редак­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Нервова система. Загальна морфофункціональна характеристика. Класифікація. Джерела розвитку.

2. Спинний мозок. Розвиток. Морфофункціональна характеристика. Будова сірої та білої речовини.

3. Нейронний склад сірої речовини спинного мозку.

4. Локалізація і функціональне значення ядер сірої речовини спинного мозку.

5. Будова передніх і задніх корінців спинного мозку.

6. Гліальні компоненти спинного мозку.

Граф логічної структури Додаток 1

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Cегмент спинного мозку:

• сіра речовина,

• біла речовина,

• передній ріг,

• бічний ріг,

• задній ріг,

• ядра переднього, бічного та заднього рогів,

• задній корінець,

• передній корінець.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

Сіра речовина спинного мозку:

• нейроцит:

• нейроплазма,

• ядро;

• нейропіль.

Епендимна вистилка центрального каналу спинного мозку:

• епендимоцит:

• ядро,

• цитоплазма,

• війки;

• просвіт каналу.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

• таб­ли­ці і схе­ми;

• гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

• еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 41: поперечний зріз спинного мозку.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І)

82. Сіра речовина спинного мозку.

83. Епендимна вистилка центрального каналу спинного мозку.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти