Граф логічної структури
-
Серце
ендокард |
|
міокард |
|
епікард |
ендотелі-альний шар |
|
м’язово-еластич-ний шар |
|
зовнішній сполучно-тканинний |
|
пухка волок-ниста сполу-чна тканина |
|
мезотелій |
-
підендоте-ліальний шар
поперечно-посму-гована серцева м’язова тканина
пухка волокнис-та сполучна тка-нина
-
кардіоміоцити
-
типові
атипові
-
І типу (пейсмей-керні)
ІІ типу (перехідні)
ІІІ типу
(Пуркінь’є)
вставні диски
|
|
центрально розміщені ядра |
|
міофібрили розміщені по периферії |
|
багаті на сарко-плазму |
|
бідні міо-фібрила-ми |
-
чисельні мітохондрії
наявність анастомозу між кліти-нами
великі світлі клітини
Ілюстративний матеріал
таблиці, схеми і муляжі,
гістологічні препарати,
електронні фотографії.
Практична робота
І. Замалювати під світловим мікроскопом
Препарат № 50: стінка серця бика.
(методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч. І).
ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії
(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі- посібникові, ч. ІІ)
29. Фрагмент кардіоміоцита (поздовжній переріз).
30. Фрагмент кардіоміоцита (поперечний переріз).
31. З’єднання кардіоміоцитів.
32. Передсердний міоцит.
ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати
1. Клапан серця
Забарвлення: орсеїном. Збільшення: х 400.
У складі клапанів серця виявляється велика кількість еластичних волокон, які утворюють густу просторову сітку. Вони обарвлюються орсеїном у коричневий колір (інші волокна при цій методиці залишаються неконтрастними).
2. Волокна провідної системи серця
Забарвлення: азотнокислим сріблом за методикою Кампоса. Збільшення: х 400.
Нервові волокна провідної системи серця виглядають чорними.
3. Глікоген у провідній і скоротливій м’язовій тканині серця
ШІК-реакція. Збільшення: х 400.
Частинки глікогену, які мають різну форму, іноді химерну, і різну величину, фарбуються у червоно-фіолетовий колір.
4. Лужна фосфатаза у кровоносних капілярах міокарду серця
Забарвлення: за Гоморі. Збільшення: х 400.
У місцях локалізації активності фосфатази виявляється чорний осад (сульфіду кобальту).
5. Сукцинатдегідрогеназа в провідній і скоротливій м’язовій тканині
серця
Забарвлення: за методом Берстона. Збільшення: х 400.
У місцях локалізації сукцинатдегідрогенази виявляється інтенсивний синій осад (моно- і диформазану).
6. Стінка серця людини похилого віку
Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.
Джерела інформації
А. Основні:
1. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга плюс». – 2003. – С. 253-258.
Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К С.Кабак. Львів: Мир, 1992. – С.184-189.
3. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. ІІ. А.С.Головацький, В.Й.Палапа Ужгород, 1997.
Б. Додаткові:
1. Гистология. Под редакцией Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной. М., 1989.
2. Гистология.А.Хэм, Д.Кормак. М.: Мир, 1982, т. 3.
3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В.Алмазов, Л.С.Сутулов. М.: 1978.
4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В.Пасєчка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.
5. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю.К.Елецкого. М.: 1996.
5. Цитология и общая гистология. В.Л.Быков СОТИС, Санкт-Петербург,
1999.
6. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.