Заняття 37

Тема: Морфофункціональна характеристика кишки і червоподібного відростка.

Мета: 1. Вивчити будову і функції різних відділів тонкої кишки.

2. Навчитися диференціювати на гістологічних препаратах відділи тонкої кишки.

3. Знати гістофізіологію пристінкового травлення та всмоктування у тонкій кишці.

4. Вивчити будову і функції різних відділів товстої кишки.

5. Навчитися диференціювати на гістологічних препаратах відділи

товстої кишки.

6. Вивчити будову і функції червоподібного відростка.

2. Навчитися диференціювати на гістологічних препаратах лімфоїдні вузлики червоподібного відростка.

3. Вміти «читати» електронні фотографії за темою заняття.

Професійне орієнтування студентів

У структурі захворюваності шлунково-кишкового тракту патологія кишки посідає значне місце. Особливо часто спостерігаються запальні процеси (ентерити); різко зросла частка злоякісних пухлин. Серед хвороб шлунково-кишкового тракту значне місце посідає патологія товстої кишки. Особливо часто спостерігаються запальні процеси (коліти); різко зросла частка злоякісних пухлин, особливо прямої кишки. Тому знання особливостей будови та функції різних ділянок тонкої кишки має вирішальне значення для розуміння причин та механізмів розвитку патологічних процесів, правильного вибору методів обстеження, лікування та профілактики захворювань, оперативних втручань тощо.

Червоподібний відросток – лімфо-епітеліальний орган, який виконує захисну функцію i належить до периферійної ланки iмyнної системи. У зв'язку з високою насиченістю лімфоїдними елементами його інколи називають мигдаликом черевної порожнини. У складі епітелію є велика кількість кишкових ендокриноцитів. В останніх синтезується основна частка ендогенних серотоніну i мелатоніну організму. Цим фактом, а також високим вмістом лімфоїдних елементів, очевидно, пояснюється важливе місце, яке посідає червоподібний відросток у системі імунного захисту організму людини. Знання особливостей будови червоподібного відростка дозволяє правильно вибрати тактику при його запаленні (апендицит).

Базовий рівень знань та умінь

1. Кишка (анатомія людини).

2. Будова стінки стравоходу і шлунку (попередня тема).

3. Епітеліальна тканина. Залозистий і облямівковий епітелій (загальна гістологія).

4. Будова і класифікація екзокринних залоз (загальна гістологія).

5. Пухка волокниста сполучна тканина (загальна гістологія).

6. Гладка м’язова тканина (загальна гістологія).

7. Ембріональні зачатки, з яких розвивається кишка (ембріологія).

Розподіл часу

1. теоретичний розбір матеріалу – 35 хв.,

2. виконання практичної роботи – 50 хв.,

3. перевірка і підписування рисунків – 5 хв.

Програма самостійної підготовки студентів

І. Прочитайте та вивчіть матеріал

на стор. 342-350 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією О.Д.Луцика та ін., 2003 та у лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі запитання

1. Джерела і основні етапи ембріогенезу кишки.

2. Загальний план будови кишки.

3. Тонка кишка. Відділи тонкої кишки. Функції.

4. Особливості рельєфу слизової оболонки різних відділів тонкої кишки. Будова епітеліальної, власної та м’язової пластинок.

5. Морфофункціональна характеристика підслизової основи, м’язової та серозної оболонки тонкої кишки.

6. Будова та функції залоз дванадцятипалої кишки.

7. Морфофункціональна характеристика ворсинок. Клітинний склад епітеліальної вистилки.

8. Морфофункціональна характеристика крипт. Клітинний склад епітеліальної вистилки. Гістофізіологія системи «ворсинка-крипта».

9. Цитофункціональна характеристика клітин епітеліальної вистилки крипт і ворсинок.

10. Гістофізіологія процесу пристінкового травлення.

11. Гістофізіологія процесу всмоктування.

12. Лімфоїдні структури тонкої кишки, їх функціональне значення.

13. Джерела і основні етапи ембріогенезу товстої кишки.

14. Загальний план будови товстої кишки.

15. Відділи товстої кишки. Функції.

16. Особливості будови різних відділів товстої кишки.

17. Будова та функціональне значення прямої кишки.

18. Ендокринний апарат кишки.

19. Вікові зміни кишки.

20. Джерела і основні етапи ембріогенезу червоподібного відростка.

21. Загальний план будови червоподібного відростка.

22. Особливості слизової оболонки червоподібного відростка.

23. Будова епітеліальної пластинки червоподібного відростка.

24. Особливості будови м’язової пластинки червоподібного відростка.

ІІІ. Покажіть такі структури

А. На гістологічних препаратах

Тонка кишка:

слизова оболонка:

епітеліальна пластинка:

• одношаровий циліндричний облямівковий епітелій),

власна пластинка:

• пухка волокниста сполучна тканина,

• солітарні лімфоїдні вузлики,

• агреговані лімфоїдні вузлики (пейєрові бляшки);

ворсинка:

• призматичні ентероцити з облямівкою,

• келихоподібні клітини,

• ендокриноцити;

крипта:

• призматичні ентероцити з облямівкою,

• призматичні ентероцити без облямівки,

• келихоподібні клітини,

• клітини з ацидофільною зернистістю (клітини Панета),

• ендокриноцити,

• малодиференційовані клітини;

м’язова пластинка;

підслизова основа:

• пухка волокниста сполучна тканина,

• дуоденальні залози;

м’язова оболонка:

• внутрішній циркулярний шар гладких міоцитів,

• зовнішній поздовжній шар гладких міоцитів;

серозна оболонка:

• пухка волокниста сполучна тканина,

• одношаровий плоский епітелій (мезотелій).

Товста кишка:

слизова оболонка

епітеліальна пластинка

одношаровий циліндричний епітелій:

• келихоподібні клітини,

• призматичні ентероцити з облямівкою,

• ендокриноцити;

власна пластинка:

• пухка волокниста сполучна тканина,

• лімфоідні вузлики;

крипта;

м’язова пластинка;

підслизова основа;

м’язова оболонка:

• внутрішній (циркулярний) шар гладких міоцитів,

• зовнішній (поздовжній) шар гладких міозитів;

серозна оболонка.

Червоподібний відросток:

слизова оболонка

епітеліальна пластинка

одношаровий циліндричний епітелій:

• келихоподібні клітини,

• призматичні ентероцити з облямівкою,

• ендокриноцити;

власна пластинка:

• пухка волокниста сполучна тканина,

• лімфоідні вузлики;

крипта;

м’язова пластинка;

підслизова основа;

м’язова оболонка:

• внутрішній (циркулярний) шар гладких міоцитів,

• зовнішній (поздовжній) шар гладких міозитів;

серозна оболонка.

Б. На електронних мікрофотографіях

Тонка кишка:

епітеліальна пластинка

стовпчастий епітеліоцит:

• ядро,

• цитоплазма,

• мікроворсинки;

келихоподібна клітина:

• ядро,

• цитоплазма,

• секреторні гранули;

крипта:

• стовпчастий епітеліоцит без облямівки,

• молоді стовпчасті клітини на стадії диференціації (із облямівкою),

• келихоподібна клітина,

• клітина Панета: ядро, цитоплазма, секреторні гранули,

• ендокриноцит: ядро, цитоплазма, гранули гормону,

• базальна мембрана;

власна пластинка:

• плазмоцит,

• лімфоцит,

• лімфатичний капіляр;

м’язова пластинка.

Товста кишка:

епітеліальна пластинка:

келихоподібна клітина:

• секреторні гранули;

стовпчастий епітеліоцит:

• цитоплазма,

• мікроворсинки.

Ілюстративний матеріал

• таблиці,

• схеми,

• гістологічні препарати,

• електронні фотографії.

Додаток 28