Заняття 35

Тема: Будова зуба. Емаль, дентин, цемент, пульпа та періодонт.

Мета: 1. Вивчити будову амелобластів, їх роль у формуванні твердих тканин зуба.

2. Знати походження емалі.

3. Вивчити будову структурних компонентів емалі.

4. Вивчити будову одонтобластів, їх роль у формуванні твердих тканин зуба.

5. Знати походження дентину.

6. Вивчити будову структурних компонентів дентину.

7. Знати походження цементу.

8. Вивчити будову цементоцитів, їх роль у формуванні твердих тканин зуба.

9. Вивчити будову клітинного та безклітинного цементу.

10. Знати походження пульпи зуба.

11. Вивчити будову клітинних елементів пульпи.

12. Вивчити будову периферійної, проміжної та центральної зон пульпи.

13. Знати тканинні зачатки періодонту.

14. Вивчити будову волокнистих структур періодонту.

15. Вміти «читати» електронні фотографії за темою заняття.

Професійне орієнтування студентів

Зуби являють собою тверді утвори ротової порожнини, які забезпечують механічну обробку їжі.

У зв’язку із дією на організм різних шкідливих чинників навколишнього середовища, а також особливостей хімічного складу води у різних регіонах, характеру їжі тощо патологія зубів (карієс, періодонтіти, парадонтози тощо) в даний час зустрічається дуже часто. Тому знання особливостей будови тканин зубів має велике значення для лікаря, перш за все стоматолога (а також лікарів іншого профілю, наприклад, терапевтів, педіатрів) для правильної організації профілактичних заходів, розуміння ґенезу захворювань перш за все твердих тканин зуба. Зокрема знання, наприклад, ділянок пониженої мінералізації емалі дає можливість зрозуміти шляхи (ворота) проникнення в зуб інфекції.

Дентин - тверда тканина, що складає основу кореня, корон­ки та шийки зуба. За будовою нагадує кісткову тканину, однак, на відміну від останньої, не містить власних клітинних елементів та кровоносних судин. Органічним складником дентину є колаген I типу. За будовою дентин являє собою скупчення пучків колагенових воло­кон, між якими залягає основна речовина.

Цемент - тверда тканина, що покриває дентин кореня зуба. За будовою нагадує грубоволокнисту кісткову тканину, у якому основу складають неорганічні компоненти (70% фосфорнокислі та вуглекислі солі кальцію).. Клітинні компоненти цементу цементоцити - за будовою i функцією нагадують остеоцити кісткової тканини. Цементоцити розвиваються з цементобластів, які у процесі гістогенезу тка­нин зуба активно синтезують міжклітинну речовину цементу.

Розрізняють два різновиди цементу - первинний (клітинний), що зосереджений переважно на вepxiвцi кореня та вторин­ний (безклітинний), що локалізований у верхній частині кореня.

Пульпа побудована з пухкої сполучної тканини, що заповнює пульпарну камеру коронки i кореневі канали. Це м'яка тканина зуба, що забезпечує трофіку, інервацію, захист та регенерацію тканин зуба. Розрізняють три зони пульпи: центральну, проміжну i периферійну. Периферійна (предентинна) зона пульпи побу­дована з незрілих колагенових (преколагенових) волокон та розміщених кількома шарами тіл одонтобластів (дентинобластів). У проміжній зонi пульпи зуба локалізовані незрілі клітини - преодонтобласти та преколагенові волокна. Центральна зона пульпи містить судинно-нервові пучки, колагенові та ретикулярні во­локна, клітинні елементи пухкої сполучної тканини: фібробласти, макрофаги, мало диференційовані адвентиційні клітини тощо.

Ушкоджені або некротизовані ділянки пульпи повинні бути видалені хірургічним шляхом з пульпарної порожнини і кореневих каналів. Такий депульпований зуб називають мертвим зубом.

Періодонт – це зубна зв'язка, що забезпечує закріплення зуба в зубній альвеолі верхньої або нижньої щелепи.. Утворений періодонт товстими пучками колагенових волокон (щільна сполучна тканина), які, маючи звивистий (S-подібний) напрямок, тримають зуб у підвішеному стані. 3 одного боку колагенові волокна періодонта вплітаються у цемент кореня зуба, з протилежного - в окістя альвеолярного відростка. Періодонтальна зв'язка містить значну кількість нервових закінчень, чутливих до зміни тиску, завдяки чому тверді сторонні частинки легко виявляються у складі м'якої їжi.

Усе це дає можливість застосовувати адекватні методи лікування різної патології цих органів.

Базовий рівень знань та умінь

1. Зуби (анатомія людини).

2. Кісткова тканина (загальна гістологія).

3. Пухка волокниста сполучна тканина (загальна гістологія).

5. Ембріональні зачатки, з яких розвивається тканини зуба (ембріологія).

Розподіл часу

1) теоретичний розбір матеріалу – 35 хв.,

2) виконання практичної роботи – 50 хв.,

3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.

Програма самостійної підготовки студентів

І. Прочитайте та вивчіть матеріал

на стор. 318-323 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією О.Д.Луцика та ін., 2003 та у лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі запитання

1. Зуби. Загальний план будови.

2. Хімічний склад емалі.

3. Будова емалевих призм.

4. Особливості будови та функціональне значення амелобластів.

5. Мікроскопічна будова емалі.

6. Загальний план будови дентину.

7. Хімічний склад дентину.

8. Особливості будови та функціональне значення одонтобластів.

9. Мікроскопічна будова дентину.

10. Предентин. Характеристика незвапнованих ділянок дентину.

11. Морфофункціональна характеристика цементу.

12. Відмінності будови клітинного та безклітинного цементу.

13. Хімічний склад цементу.

14. Особливості будови та функціональне значення цементоцитів.

15. Джерела розвитку пульпи.

16. Морфофункціональна характеристика пульпи.

17. Особливості будови та відмінності периферійної, проміжної та центральної зон пульпи.

18. Джерела розвитку періодонту.

19. Морфофункціональна характеристика періодонту.

20. Особливості будови циркулярної зубної зв’язки.

ІІІ. Покажіть такі структури

А. На гістологічних препаратах

Зуб

дентин:

• дентинні канальці,

• інтерглобулярні простори,

• зернистий шар Томса;

емаль:

• емалеві призми,

• лінії Гунтера-Шрегера,

• лінії Ретціуса;

цемент:

• клітинний цемент: міжклітинна речовина, цементоцити;

• безклітинний цемент;

пульпа:

• дентинобласти (одонтобласти),

• пухка сполучна тканина,

• кровоносні судини;

періодонт.

Додаток 19