
- •Ужгородський національний університет
- •Модуль 1
- •Тема 14. Щільна волокниста сполучна і хрящова тканини
- •Тема 23-24. Складання модуля 1.
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Граф логічної структури
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Покажіть такі структури:
- •Т ипи плацент
- •III. Покажіть такі структури:
- •II. Дайте відповіді на такі запитання:
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Розглянути демонстраційні препарати, слайди і рисунки:
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Розглянути демонстраційні препарати:
- •1. Макрофаги-гістіоцити у пухкій волокнистій сполучній тканині очеревини.
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Розглянути демонстраційні препарати:
- •1. Волокниста хрящова тканина (між хребцевий диск).
- •2. Сухожилок, поперечний зріз.
- •III. Покажіть такі структури:
- •III. Розглянути демонстраційні препарати, слайди, рисунки:
- •1. Астроцити в сірій речовині кори півкулі головного мозку.
- •2. Мікрогліоцити у сірій речовині спинного мозку.
- •3. Епендимоцити центрального каналу спинного мозку.
- •4. Некапсульоване невільне нервове закінченя у власній пластинці слизової оболонки язика.
- •3. Інтрамуральний нервовий вузол у складі м’язової оболонки тонкої кишки.
- •Віддруковано у «Поліграфцентр «Ліра»:
- •88000, М. Ужгород, вул. Митрака, 25, тел.: 61-54-99
III. Покажіть такі структури:
А. На гістологічних препаратах:
сухожилок:
пучки I і II і вищих порядків,
ядра фіброцитів,
ендотендиній,
перитендиній,
епітендиній;
хрящ:
охрястя:
зовнішній шар,
внутрішній шар;
власне хрящ:
зони поверхневого, проміжного і глибокого хряща,
хондроцити,
ізогенні групи хондроцитів,
хрящові капсули,
основна речовина,
еластичні волокна.
Б. На електронних мікрофотографіях:
хондроцит:
ядро,
цитоплазма,
хрящова капсула,
хондромукоїд (аморфний компонент міжклітинної речовини),
хондринові волокна (колагенові фібрили),
хондроцит,
хондроцити у складі ізогенної групи.
Ілюстративний матеріал:
таблиці і схеми,
гістологічні препарати,
електронограми.
Практична робота
I. Замалювати під світловим мікроскопом:
Препарат № 24: сухожилок, поздовжній зріз.
Препарат № 25: гіаліновий хрящ.
Препарат № 26: еластичний хрящ.
II. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії:
(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І):
66. гіалінова хрящова тканина.
67. ізогенна група хрящових клітин.
III. Розглянути демонстраційні препарати:
1. Волокниста хрящова тканина (між хребцевий диск).
Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення × 400.
Зверніть увагу на подібність будови волокнистого хряща і сухожилка: колагенові волокна утворюють паралельно розміщені пучки, між якими знаходяться у вигляді ланцюжків хондроцити (в сухожилкові – фіброцити).
2. Сухожилок, поперечний зріз.
Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення × 400.
На зрізі, проведеному впоперек сухожилка, чітко визначається форма і товщина сухожильних пучків різних порядків, крилата форма фіброцитів у скліді ендотендинію, товщина перитендинію.
Типи
росту хряща
Джерела інформації
А. Основні:
Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга –плюс», 2003.- С. 183-184, 187-193.
Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1993. – С. 90-98.
Гистология. Под редакцией В. Г. Елисеева и соавт. М.,1983.
Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В. Пасечка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.
Б. Додаткові:
Гистология. А. Хэм, Д. Кормак. М., Мир, 1983, т. 2.
Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч.1. Головацький А.С., Палапа В.Й. – Ужгород, 1997.
Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В. Алмазов, Л.С. Сутулов. М., 1978.
Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю. К. Елецкого. М.,1996.
Быков В.Л. Цитология и общая гистология. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999.
Гістологія (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных медицинских заведений. Под редакцией Э.Г. Улумбекова, Ю.А. Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.
Заняття 15
Тема: |
Кісткові тканини.
|
Мета: |
|
Професійне орієнтування студентів
Кісткова тканина, як і щільна волокниста оформлена і хрящові, входить до складу опорно-рухового апарату людини, ураження якого займають вжливе місце серед причин тимчасової непрацездатності та інвалідності населення. Для майбутнього лікаря важливо знати особливості будови, живлення та регенерації скелетних клітин. Це допоможе своєчасно діагностувати і раціонально лікувати захворювання опорно-рухового апарату, грамотно розробляти профілактичні заходи їх виникнення та рецидивів.
Базовий рівень знань та умінь
Поняття про скелетні тканини (біологія середньої школи, кафедра анатомії людини).
Вміння працювати із світловим мікроскопом (кафедра біології).
Розподіл часу:
1) теоретичний розбір матеріалу – 45 хв.,
2) виконання практичної роботи – 40 хв.,
3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів
I. Прочитайте та вивчіть матеріал на стор. 193-204 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін., 2003р. та у конспекті лекції.
II. Дайте відповіді на такі запитання:
Кісткові тканини. Класифікація. Загальний план будови і функції.
Хімічний склад кісток.
Цитофункціональна характеристика клітин кісткової тканини: остеобластів, остеоцитів, остеокластів.
Будова і функціональне значення окістя.
Особливості будови міжклітинної речовини кісткової тканини. Обмін речовин у кістці.
Різновиди кісткової тканини. Морфофункціональна характеристика грубоволокнистої (ретикуло-фіброзної) кісткової тканини.
Морфофункціональна характеристика пластинчастої кістки. Трубчаста і губчаста кістки.
Особливості кровопостачання пластинчастої кістки.
Розвиток кістки із мезенхіми (прямий остеогенез).
Розвиток кістки на місці хряща (непрямий остеогенез).
Ріст і вікові зміни кісток.
Особливості фізіологічної та репаративної регенерації кісток.