Ужго­род­сь­кий на­ці­о­на­ль­ний уні­вер­си­тет

МЕ­ДИ­Ч­НИЙ ФА­КУ­ЛЬ­ТЕТ

КА­ФЕ­Д­РА АНА­ТО­МІЇ ЛЮ­ДИ­НИ ТА ГІ­СТО­ЛО­ГІЇ

ДО­ВІ­Д­НИК

для са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів СТОМАТОЛОГІЧНОГО фа­ку­ль­те­ту до прак­ти­ч­них за­нять

ЦИ­ТО­ЛО­ГІЯ, ЕМ­Б­РІ­О­ЛО­ГІЯ ТА ЗА­ГА­ЛЬ­НА ГІ­СТО­ЛО­ГІЯ

за кре­ди­т­но-­мо­ду­ль­ною си­с­те­мою

від­по­ві­д­но до ви­мог бо­лон­сь­ко­го про­це­су

Мо­дуль 1

У жго­род – 2010

До­ві­д­ник під­го­ту­ва­ли:

до­цент Ге­ц­ко О.­І.

до­цент Па­ла­па В.Й.

до­цент До­б­рян­сь­ка Е.С.

до­цент Ге­р­бут А.­О.

Ре­ко­ме­н­до­ва­но до дру­ку

Вче­ною ра­дою ме­ди­ч­но­го фа­ку­ль­те­ту

Ужго­род­сь­ко­го на­ці­о­на­ль­но­го уні­вер­си­те­ту

13 ве­ре­с­ня 2010 ро­ку, про­то­кол №.1

ВСТУП

Гі­сто­ло­гія, ци­то­ло­гія та ем­б­рі­о­ло­гія від­но­сить­ся до те­о­ре­ти­ч­них медичних ди­с­ци­п­лін, на яких ба­зу­єть­ся вся клі­ні­ч­на ме­ди­ци­на. Во­на ви­вчає мікроско­пі­ч­ну і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­ну бу­до­ву тка­нин і ор­га­нів в про­це­сі їх виникнен­ня та роз­ви­т­ку, знан­ня яких має ве­ли­ке зна­чен­ня для лі­ка­ря. Під час розви­т­ку хворо­би спо­ча­т­ку по­ру­шу­єть­ся стру­к­ту­р­на ор­га­ні­за­ція клі­ти­ни на субмікроскопічно­му і мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях, то­му ран­ня ді­а­г­но­с­ти­ка хво­роб мо­ж­ли­ва са­ме на цих рі­в­нях.

На да­но­му ета­пі роз­ви­т­ку ме­ди­ци­ни гі­сто­ло­гі­ч­ні ме­то­ди до­слі­джен­ня набу­ли ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня у най­рі­з­но­ма­ні­т­ні­ших га­лу­зях клі­ні­ч­ної медицини. Тіль­ки до­ско­на­лі знан­ня бу­до­ви ор­га­нів і тка­нин на субмікроскопіч­но­му і мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях, а та­кож во­ло­дін­ня мікроскопічни­ми методами досліджен­ня да­дуть мо­ж­ли­вість лі­ка­рю високоякіс­но ді­а­г­но­с­ту­ва­ти рі­з­ні хво­ро­би та па­то­ло­гі­ч­ні ста­ни. То­му першочер­го­ве за­вдан­ня під час навчан­ня сту­де­н­та на ку­р­сі гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії – на­вчи­ти­ся логі­ч­но «чита­ти» гістологі­ч­ний пре­па­рат.

Для то­го, щоб укра­ї­н­сь­кий лі­кар від­по­ві­дав усім ви­мо­гам, які ста­в­лять­ся до су­час­ного лікаря, ви­ни­к­ла на­га­ль­на не­об­хід­ність пе­ре­гля­ну­ти ос­но­в­ні принци­пи під­хо­дів до під­го­то­в­ки май­бу­т­ніх лі­ка­рів на Укра­ї­ні з тою ме­тою, щоб ма­к­си­ма­ль­но на­бли­зи­ти їх рі­вень ква­лі­фі­ка­ції до єв­ро­пей­сь­ко­го. От­же, пере­хід до но­вої си­с­те­ми на­вчан­ня – кре­ди­т­но-мо­ду­ль­ної – це ви­мо­га ча­су.

У зв’я­з­ку з пе­ре­хо­дом до кре­ди­т­но-мо­ду­ль­ної си­с­те­ми ор­га­ні­за­ції навчаль­но­го про­це­су та оці­ню­ван­ня знань сту­де­н­тів ви­ни­к­ла не­об­хід­ність в то­му, щоб до­по­мо­г­ти сту­де­н­то­ві-ме­ди­ко­ві зро­зу­мі­ти, що яв­ляє со­бою да­на сис­те­ма і які кон­к­ре­т­ні ви­мо­ги во­на ста­вить пе­ред ним. До­ві­д­ник до­по­мо­же розібра­ти­ся в стру­к­ту­рі но­вої си­с­те­ми, зро­зу­мі­ти, які за­вдан­ня він по­ви­нен вирішу­ва­ти впро­довж на­вчан­ня на ку­р­сі гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї.

У до­ві­д­ни­ку при­ве­де­ні стру­к­ту­ра і зміст ди­с­ци­п­лі­ни, ко­н­т­ро­ль­ні пи­тан­ня, які ви­но­сять­ся на прак­ти­ч­ні за­нят­тя мо­ду­ля 1, пе­ре­лік гі­сто­ло­гі­ч­них препаратів та еле­к­т­ро­но­грам (згі­д­но із до­да­т­ка­ми Аль­бо­ма-по­сі­б­ни­ка, ч.1), які сту­дент по­ви­нен від­по­ві­д­но за­ма­лю­ва­ти і на­вчи­ти­ся ді­а­г­но­с­ту­ва­ти на практично­му занят­ті і під час зда­чі мо­ду­ля 1. Роз­ро­б­ле­ні також ме­то­ди­ч­ні рекомендації для са­мостій­ної ро­бо­ти сту­де­н­та, по­да­ні кри­те­рії оці­н­ки знань.

Мо­дуль 1.

Ци­то­ло­гія, ем­б­рі­о­ло­гія та за­га­ль­на гі­сто­ло­гія

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

• Ви­вчи­ти за­га­ль­ні прин­ци­пи ор­га­ні­за­ції жи­во­го.

• Зна­ти ос­но­в­ні по­ло­жен­ня клі­тин­ної те­о­рі­ї.

• Зро­зу­мі­ти єди­ний за­га­ль­ний план бу­до­ви ор­га­ні­з­му ро­с­лин, тва­рин і лю­ди­ни.

• Ви­вчи­ти за­га­ль­ний план бу­до­ви клі­ти­ни, від­мін­но­с­ті в бу­до­ві між рослин­ни­ми і тва­рин­ни­ми клі­ти­на­ми.

• Ви­вчи­ти бу­до­ву та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів клі­ти­ни – ор­га­нел і яд­ра.

• Ви­вчи­ти жит­тє­вий цикл клі­ти­ни.

• Зна­ти ос­но­ви за­га­ль­ної ем­б­рі­о­ло­гії, ем­б­рі­о­ге­нез ни­ж­чих і ви­щих тварин, лю­ди­ни.

• Ви­вчи­ти кла­си­фі­ка­цію, бу­до­ву та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня тка­нин.

• На­вчи­ти­ся роз­пі­зна­ва­ти стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти клі­тин і тка­нин на мікро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях.

• Ма­ти уяв­лен­ня про по­стій­ний гі­сто­ло­гі­ч­ний пре­па­рат і ме­то­ди­ку вигото­в­лен­ня йо­го.

• На­вчи­ти­ся оці­ню­ва­ти зна­чен­ня ме­то­дів до­слі­джен­ня, які використовують­ся при ци­то­ло­гі­ч­них і ем­б­рі­о­ло­гі­ч­них до­слі­джен­нях; аде­к­ва­т­но оціню­ва­ти мо­ж­ли­во­с­ті їх у за­ле­ж­ності від кон­к­ре­т­ної ме­ти, по­ста­в­ле­ної пе­ред до­слі­д­ни­ком.

Змі­с­то­ві мо­ду­лі, які вклю­чає мо­дуль 1:

Змі­с­то­вий мо­дуль 1. Вступ до гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї. Ци­то­ло­гі­я.

Змі­с­то­вий мо­дуль 2. Ем­б­рі­о­ло­гі­я.

Змі­с­то­вий мо­дуль 3. За­га­ль­на гі­сто­ло­гі­я. За­га­ль­ні тка­ни­ни.

Змі­с­то­вий мо­дуль 4. За­га­ль­на гі­сто­ло­гі­я. Спеціальні тканини.

Змі­с­то­вий мо­дуль 1.

Вступ до гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї. Ци­то­ло­гі­я.

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

• Тра­к­ту­ва­ти по­нят­тя ор­га­ні­за­ції клі­тин на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му та субмікроско­пі­ч­но­му рі­в­нях.

• Ро­би­ти ви­сно­в­ки про роль по­ве­р­х­не­во­го ком­пле­к­су клі­ти­ни, ор­га­нел та вклю­чень ци­то­пла­з­ми.

• Оці­ню­ва­ти стан яд­ра клі­ти­ни в ін­тер­фа­зі та під час мі­то­зу.

• Ана­лі­зу­ва­ти про­це­си ста­рін­ня та сме­р­ті клі­тин.

Те­ма 1. ІС­ТО­РІЯ РОЗ­ВИ­Т­КУ ГІ­СТО­ЛО­ГІЇ, ЦИ­ТО­ЛО­ГІЇ ТА ЕМБРІО­ЛО­ГІЇ. МЕ­ТО­ДИ ГІ­СТО­ЛО­ГІ­Ч­НИХ, ЦИ­ТО­ЛО­ГІ­Ч­НИХ ТА ЕМ­БРІ­О­­ЛО­ГІ­Ч­НИХ ДО­СЛІ­ДЖЕНЬ.

Ви­ни­к­нен­ня гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії як са­мо­стій­них на­ук. Значен­ня ро­біт Р.Гу­ка, А.­Ле­ве­н­гу­ка, Я.­Пу­р­кі­нь­є., Р.Бро­у­на, М.Шлей­де­на для ство­рен­ня клі­тин­ної те­о­рі­ї. До­слі­джен­ня Т.Шван­на. Клі­тин­на те­о­рія як фу­н­да­ме­н­та­ль­не уза­галь­нен­ня біо­ло­гі­ї. З’я­су­ван­ня мі­к­ро­ско­пі­ч­ної бу­до­ви тка­нин і ор­га­нів, ство­рен­ня кла­си­фі­ка­ції тка­нин.

Роз­ви­ток гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії в Укра­ї­ні. Ор­га­ні­за­ція самостій­них ка­федр (П.І­.­Пе­ре­ме­ж­ко, Н.Л.Хржо­н­щев­сь­кий). Зна­чен­ня досліджень М.К.Ку­ль­чи­ць­ко­го, В.Я­.­Ру­ба­ш­кі­на, В.В.А­льо­ши­на, М.І­.­За­зи­бі­на, М.Ф.Кащенка, Б.І­.­Х­ва­то­ва.

Су­час­ний етап роз­ви­т­ку гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї. Зв’я­зок гістоло­гії з ін­ши­ми на­у­ка­ми ме­ди­ко-бі­о­ло­гі­ч­но­го про­фі­лю.

Ос­но­в­ні прин­ци­пи ви­го­то­в­лен­ня пре­па­ра­тів для сві­т­ло­вої та еле­к­т­ро­нної мік­ро­ско­пії, отри­ман­ня ма­те­рі­а­лу (біо­псія, гол­ко­ва пу­н­к­цій­на біо­псія, ау­то­п­сія). Фік­са­ція, зне­во­д­нен­ня, ущі­ль­нен­ня об’­єк­тів, ви­го­то­в­лен­ня зрі­зів на мі­к­ро­то­мах та уль­т­ра­мі­к­ро­то­мах. Ви­ди мі­к­ро­пре­па­ра­тів – зріз, ма­зок, від­би­ток, плі­в­ка, шліф. Заба­р­в­лен­ня та ко­н­т­ра­с­ту­ван­ня пре­па­ра­тів. По­нят­тя про гі­сто­ло­гі­ч­ні ба­р­в­ни­ки.

Тех­ні­ка мі­к­ро­ско­пії у сві­т­ло­вих мі­к­ро­ско­пах. Спе­ці­а­ль­ні ме­то­ди сві­т­ло­вої мі­к­ро­ско­пії – фа­зо­во­ко­н­т­ра­с­т­на, те­м­но­по­льо­ва, лю­мі­не­с­це­н­т­на, ін­тер­фе­ре­н­т­на, ла­зе­р­на, ска­ну­ю­ча. Транс­мі­сій­на та ска­ну­ю­ча еле­к­т­ро­нна мі­к­ро­ско­пі­я. По­нят­тя про гі­сто­хі­мію, ра­діо­ау­то­г­ра­фію, іму­но­ци­то­хі­мі­ю. Ві­та­ль­ні ме­то­ди до­слі­джен­ня.

Кі­ль­кі­с­ні ме­то­ди до­слі­джен­ня – мор­фо­ме­т­рія, ден­си­то­ме­т­рія, цитофотоме­т­рія, спе­к­т­ро­флу­о­ро­ме­т­рі­я.

Те­ма 2. СТРУ­К­ТУ­Р­НІ КОМ­ПО­НЕ­Н­ТИ КЛІ­ТИ­НИ. ЦИ­ТО­ЛЕ­МА (ПЛА­З­МО­ЛЕ­МА)

По­нят­тя про клі­ти­ну як еле­ме­н­та­р­ну жи­ву си­с­те­му. Еу­ка­рі­о­ти­ч­на клі­ти­на як ос­но­ва бу­до­ви, фу­н­к­ції, від­тво­рен­ня, роз­ви­т­ку, при­сто­су­ван­ня та відновлення ба­га­то­клі­тин­них ор­га­ні­з­мів. По­хі­д­ні клі­тин як ком­по­не­н­ти тка­нин ба­га­то­клітин­них ор­га­ні­з­мів.

Ме­та і за­вдан­ня ци­то­ло­гії, її зна­чен­ня для ме­ди­ци­ни. Ос­но­в­ні по­ло­жен­ня клі­тин­ної те­о­рії на су­час­но­му ета­пі роз­ви­т­ку на­у­ки.

За­га­ль­ний план бу­до­ви еу­ка­рі­о­ти­ч­ної клі­ти­ни. Вза­є­мо­зв’я­зок фо­р­ми та розмі­рів клі­тин з їх фу­н­к­ці­о­на­ль­ною спе­ці­а­лі­за­ці­єю в ор­га­ні­з­мі тва­рин та людини.

Су­час­не уяв­лен­ня про біо­ло­гі­ч­ні мем­бра­ни. Кла­с­те­р­но-мо­за­ї­ч­на мо­дель бу­до­ви біо­ме­м­б­ра­ни. Мем­бра­на, над­ме­м­б­ран­ний і під­ме­м­б­ран­ний ком­по­не­н­ти ци­то­ле­ми, їх стру­к­ту­р­но-хі­мі­ч­на та фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка. Трансмемб­ран­ний транс­порт ре­чо­вин. Ди­фу­зія, по­ле­г­ше­ний транс­порт. Ен­до- та екзоцитоз. При­сті­н­ко­ве тра­в­лен­ня. Ре­це­п­то­р­ні фу­н­к­ції ци­то­ле­ми. Мікроворси­н­ка, вій­ка, джгу­тик, ба­за­ль­на ін­ва­гі­на­ці­я. Між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти, їх різновиди, будо­ва та фу­н­к­ції, між­клі­тин­на вза­є­мо­ді­я.

Те­ма 3 . ЦИ­ТО­ПЛА­З­МА

Ос­но­в­ні ком­по­не­н­ти ци­то­пла­з­ми – гі­а­ло­п­ла­з­ма, ор­га­не­ли, вклю­чен­ня.

Гі­а­ло­п­ла­з­ма – ви­зна­чен­ня, ци­то­золь і ци­то­ма­т­рикс, фі­зи­ко-хі­мі­ч­ні властиво­с­ті, хі­мі­ч­ний склад, зна­чен­ня для клі­тин­но­го ме­та­бо­лі­з­му.

Ор­га­не­ли – ви­зна­чен­ня, кла­си­фі­ка­ці­я. Ор­га­не­ли за­га­ль­но­го та спеціального при­зна­чен­ня. Мем­бран­ні ор­га­не­ли (зе­р­ни­с­та та не­зе­р­ни­с­та ендоплазматична сі­т­ка, ком­плекс Го­ль­джі, лі­зо­со­ми, пе­ро­к­си­со­ми, мітохондрії). Не­ме­м­б­ран­ні ор­га­не­ли (ри­бо­со­ми, центрі­о­лі, мі­к­ро­тру­бо­ч­ки, мікрофіламен­ти та про­мі­ж­ні фі­ла­ме­н­ти). Си­н­те­ти­ч­ні про­це­си в клі­ти­ні. Взаємо­дія структур­них ком­по­не­н­тів клі­ти­ни при си­н­те­зі бі­л­ків та не­бі­л­ко­вих ре­чо­вин.

Вклю­чен­ня – ви­зна­чен­ня, кла­си­фі­ка­ція, зна­чен­ня.

Те­ма 4. ЯД­РО. РЕ­ПРО­ДУ­К­ЦІЯ КЛІ­ТИН. СТА­РІН­НЯ ТА СМЕРТЬ КЛІ­ТИ­НИ

Зна­чен­ня яд­ра в жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті еу­ка­рі­о­ти­ч­ної клі­ти­ни, збе­рі­ган­ні та пере­да­чі ге­не­ти­ч­ної ін­фо­р­ма­ці­ї. Фо­р­ма, роз­мі­ри, кі­ль­кість ядер і яде­р­но-цитоплаз­ма­ти­ч­не спів­від­но­шен­ня у рі­з­них ти­пах клі­тин. Ос­но­в­ні ком­по­не­н­ти яд­ра: яде­р­на обо­ло­н­ка, хро­ма­тин, яде­р­це, ка­рі­о­п­ла­з­ма.

Яде­р­на обо­ло­н­ка. Її бу­до­ва та фу­н­к­ці­ї. Мем­бра­ни яде­р­ної обо­ло­н­ки, перину­к­ле­а­р­ний про­с­тір, яде­р­ні по­ри.

Хро­ма­тин. Бу­до­ва та хі­мі­ч­ний склад. Еу­х­ро­ма­тин та ге­те­ро­хро­ма­тин. Стате­вий хро­ма­тин. Хро­ма­тин як фо­р­ма іс­ну­ван­ня хро­мо­сом у ін­тер­фа­з­но­му яд­рі. Склад хро­мо­сом: ДНК, РНК, гі­сто­но­ві та не­гі­с­то­но­ві бі­л­ки. Бу­до­ва та фун­к­ція хро­мо­сом під час по­ді­лу клі­тин. Ка­рі­о­тип, пло­ї­д­ність.

Яде­р­це як по­хі­д­не хро­мо­сом. Яде­р­це­ві ор­га­ні­за­то­ри. Бу­до­ва яде­р­ця та його роль в утво­рен­ні ри­бо­сом.

Ка­рі­о­п­ла­з­ма, фі­зи­ко-хі­мі­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті, хі­мі­ч­ний склад, зна­чен­ня в життє­ді­я­ль­но­с­ті яд­ра.

Жит­тє­вий та клі­тин­ний ци­к­ли, їх ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка. Ти­пи клі­тин, що виходять з клі­тин­но­го ци­к­лу.

Мі­тоз. Біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня. Фа­зи мі­то­зу. Пе­ре­бу­до­ва стру­к­ту­р­них компоне­н­тів клі­ти­ни під час рі­з­них фаз мі­то­зу. Ен­до­мі­тоз. По­лі­пло­ї­ді­я.

Вну­т­рі­ш­ньо­клі­тин­на ре­ге­не­ра­ці­я. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на характери­с­ти­ка, біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня.

Ре­а­к­ції клі­тин на ушко­джу­вальну ді­ю. Обо­ро­т­ні та не­обо­ро­т­ні змі­ни клітин, їх мор­фо­ло­гі­ч­ні про­яви. Ада­п­та­ція клі­тин, її зна­чен­ня для збе­ре­жен­ня жит­тя клі­тин у змі­не­них умо­вах іс­ну­ван­ня. Апо­п­тоз і йо­го біо­ло­гі­ч­не та медич­не зна­чен­ня. Ста­рін­ня та смерть клі­ти­ни.

Те­ма 5. КО­Н­Т­РОЛЬ ЗА­СВО­ЄН­НЯ ЗМІ­С­ТО­ВО­ГО МО­ДУ­ЛЮ 1: «ОСНО­ВИ ЦИ­ТО­ЛО­ГІЇ»

Змі­с­то­вий мо­дуль 2.

За­га­ль­на та по­рі­в­ня­ль­на ем­б­рі­о­ло­гія

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

• Ін­тер­пре­ту­ва­ти за­ко­но­мі­р­но­с­ті ос­но­в­них ета­пів ем­б­рі­о­ге­не­зу.

• Ана­лі­зу­ва­ти ета­пи роз­ви­т­ку хо­р­до­вих та хре­бе­т­них.

• Ін­тер­пре­ту­ва­ти за­ко­но­мі­р­но­с­ті ем­б­рі­о­на­ль­но­го роз­ви­т­ку лю­ди­ни.

• Ви­зна­ча­ти кри­ти­ч­ні пе­рі­оди ем­б­рі­о­ге­не­зу, ва­ди роз­ви­т­ку лю­ди­ни.

Те­ма 6. ОС­НО­ВИ ЗА­ГА­ЛЬ­НОЇ ЕМ­Б­РІ­О­ЛО­ГІ­Ї. ЕМ­Б­РІ­О­ГЕ­НЕЗ ЛАН­­ЦЕ­Т­НИ­КА.

Ем­б­рі­о­ло­гія, її зміст. Іс­то­рія роз­ви­т­ку. Ме­то­ди ем­б­рі­о­ло­гі­ч­них досліджень. На­у­ко­ві на­пря­м­ки. Зна­чен­ня для біо­ло­гії та ме­ди­ци­ни.

Пе­рі­оди­за­ція роз­ви­т­ку тва­рин. Ос­но­в­ні ста­дії роз­ви­т­ку за­ро­д­ка: запліднен­ня, дро­б­лен­ня, га­с­т­ру­ля­ція, гі­с­то- і ор­га­но­ге­нез.

Про­ге­нез. Ста­те­ві клі­ти­ни. Бу­до­ва спе­р­ма­то­зо­ї­да. Бу­до­ва яй­це­клі­ти­ни. Ти­пи яй­це­клі­тин. За­плі­д­нен­ня. Дро­б­лен­ня; осо­б­ли­во­с­ті у за­ле­ж­но­с­ті від ти­пу яй­це­клі­тин.

Утво­рен­ня бла­с­ту­ли; ти­пи бла­с­тул.

Га­с­т­ру­ля­ці­я. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя; ти­пи га­с­т­ру­ля­ції; зна­чен­ня.

По­нят­тя про біо­ло­гі­ч­ні про­це­си, що ле­жать в ос­но­ві роз­ви­т­ку за­ро­д­ка: інду­к­ція, де­те­р­мі­на­ція, по­діл, мі­г­ра­ція клі­тин, ріст, ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня, взаємодія клі­тин, руй­ну­ван­ня.

Кло­ну­ван­ня тва­рин.

Ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток ла­н­це­т­ни­ка.

Те­ма 7. ЕМ­Б­РІ­О­ГЕ­НЕЗ ПТА­ХІВ І ССА­В­ЦІВ.

Ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток пта­хів. За­плі­д­нен­ня, дро­б­лен­ня і бу­до­ва бластули. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня пер­шо­го та дру­го­го ета­пів гаструля­ці­ї. За­ро­д­ко­ві ли­с­т­ки: ек­то­де­р­ма, ен­до­де­р­ма та ме­зо­де­р­ма, їх диференці­ю­ван­ня. Утво­рен­ня осьо­во­го ком­пле­к­су ор­га­нів. Ме­зе­н­хі­ма: бу­до­ва; по­хі­д­ні мезе­н­хі­ми. Утво­рен­ня, бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня про­ві­зо­р­них ор­га­нів: ам­ні­о­на, жо­в­т­ко­во­го мі­ш­ка, ала­н­то­ї­са і се­ро­з­ної обо­ло­н­ки.

Ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток сса­в­ців (на при­кла­ді кро­ли­ка). За­плі­д­нен­ня, особ­ли­во­с­ті дро­б­лен­ня і фо­р­му­ван­ня бла­с­ту­ли. Бла­с­то­цист. Утво­рен­ня зародкового щи­т­ка. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Фо­р­му­ван­ня осьо­во­го ком­пле­к­су ор­га­нів. Диференціюван­ня за­ро­д­ко­вих ли­с­т­ків. Ме­зе­н­хі­ма та її по­хі­д­ні. Гі­с­то- та органо­ге­нез. Утворен­ня, бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня про­ві­зо­р­них органів: ам­ні­о­на, жовтко­во­го мі­ш­ка, ала­н­то­ї­са, се­ро­з­ної обо­ло­н­ки, хо­рі­о­на і плацен­ти. Пла­це­н­та, її фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня. Ти­пи пла­цент, які відображають по­слі­до­в­ні ета­пи утво­рен­ня ге­мо­хо­рі­а­ль­ної пла­це­н­ти.

Те­ма 8. ЕМ­Б­РІ­О­НА­ЛЬ­НИЙ РОЗ­ВИ­ТОК ЛЮ­ДИ­НИ

Пред­мет і за­вдан­ня ем­б­рі­о­ло­гії лю­ди­ни. Ме­ди­ч­на ем­б­рі­о­ло­гі­я.

Он­то­ге­нез і фі­ло­ге­нез, спів­від­но­шен­ня між ни­ми. Пе­рі­оди­за­ція ембріогене­зу лю­ди­ни.

Ста­те­ві клі­ти­ни. Осо­б­ли­во­с­ті бу­до­ви та фу­н­к­ції чо­ло­ві­чих і жі­но­чих стате­вих клі­тин.

За­плі­д­нен­ня у лю­ди­ни, йо­го біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня, фа­зи. Умо­ви, не­об­хід­ні для но­р­ма­ль­но­го за­плі­д­нен­ня. Яви­ще ка­па­ци­та­ції, ак­ро­со­ма­ль­на ре­а­к­ція, пенет­ра­ція спе­р­ма­то­зо­ї­дів, утво­рен­ня чо­ло­ві­чо­го про­ну­к­ле­у­са. Ко­р­ти­ка­ль­на реакція ово­ци­та. Утво­рен­ня жі­но­чо­го про­ну­к­ле­у­са.

По­нят­тя про ек­с­т­ра­ко­р­по­ра­ль­не за­плі­д­нен­ня, йо­го ме­ди­ч­не та со­ці­а­ль­не зна­чен­ня.

Зи­го­та як од­но­клі­тин­ний ор­га­нізм.

Дро­б­лен­ня за­ро­д­ка лю­ди­ни, йо­го ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка. Бу­до­ва і ло­ка­лі­за­ція заро­д­ка під час дро­б­лен­ня. Ти­пи бла­с­то­ме­рів. Мо­ру­ла. Утво­рен­ня бла­с­то­ци­с­та. Ем­б­ріо- і тро­фо­б­ласт.

Ім­план­та­ція; її ме­ха­ні­з­ми, ета­пи, хро­но­ло­гія, осо­б­ли­во­с­ті у лю­ди­ни.

Де­ля­мі­на­ці­я. Стру­к­ту­ри, що утво­рю­ють­ся в ре­зуль­та­ті де­ля­мі­на­ці­ї.

Презумп­ти­в­ні за­ча­т­ки про­ві­зо­р­них ор­га­нів, епі­б­ласт, гі­по­бласт. Га­с­т­ру­ля­ція, утворен­ня за­ро­д­ко­вої ме­зо­де­р­ми. По­рі­в­ня­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка га­с­т­ру­ля­ції у хордових та лю­ди­ни.

Ней­ру­ля­ція та утво­рен­ня осьо­во­го ком­пле­к­су за­ча­т­ків ор­га­нів.

Ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня за­ро­д­ко­вих ли­с­т­ків та їх по­хі­д­ні.

Осо­б­ли­во­с­ті ем­б­рі­о­ге­не­зу лю­ди­ни.

Те­ма 9. ЕМ­Б­РІ­О­НА­ЛЬ­НИЙ РОЗ­ВИ­ТОК ЛЮ­ДИ­НИ. УТВО­РЕН­НЯ, БУ­ДО­ВА ТА ФУ­Н­К­ЦІ­О­НА­ЛЬ­НЕ ЗНА­ЧЕН­НЯ ТИМЧАСОВИХ (ПРО­ВІ­ЗО­РНИХ) ОР­ГА­НІВ

Про­ві­зо­р­ні ор­га­ни: хо­рі­он, ам­ні­он, жо­в­т­ко­вий мі­шок, ала­н­то­їс, пу­по­ви­на. Пла­це­н­та лю­ди­ни, її роз­ви­ток, бу­до­ва та фу­н­к­ці­ї. Змі­ни ен­до­ме­т­рію при вагітно­с­ті, пло­до­ві обо­ло­н­ки. Си­с­те­ма "ма­ти-плід". По­нят­тя про кри­ти­ч­ні періоди ем­б­рі­о­ге­не­зу та он­то­ге­не­зу.

Те­мА 10. КО­Н­Т­РОЛЬ ЗА­СВО­ЄН­НЯ ЗМІ­С­ТО­ВО­ГО МО­ДУ­ЛЮ 2: «ЗАГА­ЛЬ­НА ТА ПО­РІ­В­НЯ­ЛЬ­НА ЕМ­Б­РІ­О­ЛО­ГІЯ»

Змі­с­то­вий мо­дуль 3.

За­га­ль­ні тка­ни­ни (епі­те­лі­а­ль­на тканина і

тка­ни­ни вну­т­рі­ш­ньо­го сере­до­ви­ща ор­га­ні­з­му)

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

• Тра­к­ту­ва­ти по­нят­тя «тка­ни­на».

• Ро­би­ти ви­сно­в­ки про роль за­га­ль­них тка­нин в бу­до­ві рі­з­них ор­га­нів.

• Ана­лі­зу­ва­ти ві­ко­ві осо­б­ли­во­с­ті за­га­ль­них тка­нин.

• Ін­тер­пре­ту­ва­ти ем­б­рі­о­на­ль­ний та пост­ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток загальних тка­нин.

• Оці­ню­ва­ти фі­зі­о­ло­гі­ч­ну та ре­па­ра­ти­в­ну ре­ге­не­ра­цію за­га­ль­них тка­нин.

Те­ма 11. ЗА­ГА­ЛЬ­НІ ПРИН­ЦИ­ПИ ОР­ГА­НІ­ЗА­ЦІЇ ТКА­НИН. ЕПІТЕЛІ­А­ЛЬ­НА ТКА­НИ­НА

По­нят­тя про тка­ни­ну. Си­с­те­м­ний під­хід при ви­зна­чен­ні по­нят­тя тка­ни­ни як ба­га­то­клі­тин­но­го ор­га­ні­з­му.

Клі­ти­ни та клі­тин­ні по­хі­д­ні як еле­ме­н­ти тка­ни­ни: сим­п­ла­с­ти, си­н­ци­тії, між­клі­тин­на ре­чо­ви­на, по­ст­к­лі­тин­ні стру­к­ту­ри.

Утво­рен­ня тка­нин на ос­но­ві ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня клі­тин ем­б­рі­о­на­ль­них зачат­ків. Ме­ха­ні­з­ми гі­сто­ге­не­зу. По­нят­тя про клі­тин­ні по­пу­ля­ці­ї. Сто­в­бу­ро­ві клі­ти­ни, їх вла­с­ти­во­с­ті. Де­те­р­мі­на­ція та ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня клі­тин, їх молекуляр­но-ге­не­ти­ч­ні ос­но­ви. По­нят­тя про гі­сто­ге­не­ти­ч­ний ряд (ди­фе­рон).

Кла­си­фі­ка­ція тка­нин. Ти­пи фі­зі­о­ло­гі­ч­ної ре­ге­не­ра­ці­ї. По­нят­тя про репарати­в­ну ре­ге­не­ра­цію та ме­та­пла­зі­ю.

Епі­те­лі­а­ль­ні тка­ни­ни та за­ло­зи. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на характерис­ти­ка епі­те­лі­ю. Ор­га­ні­за­ція епі­те­лі­а­ль­но­го пла­с­та. Ци­то­ке­ра­ти­ни як ма­р­ке­ри рі­з­них ви­дів епі­те­лі­а­ль­них тка­нин. Су­час­ні уяв­лен­ня про бу­до­ву, похо­джен­ня та фу­н­к­ції ба­за­ль­ної мем­бра­ни. Жи­в­лен­ня епі­те­лі­ю. Гі­сто­ге­нез епі­те­лі­а­ль­них тка­нин. Ге­не­ти­ч­на та мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на кла­си­фі­ка­ці­ї.

По­хо­джен­ня, за­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка та кла­си­фі­ка­ція од­но­ша­ро­вих епітелі­їв. Ти­пи між­клі­тин­них ко­н­та­к­тів, які ха­ра­к­те­р­ні для од­но­ша­ро­вих епітелі­їв.

По­хо­джен­ня, за­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка та кла­си­фі­ка­ція ба­га­то­ша­ро­вих епіте­лі­їв.

Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ба­га­то­ша­ро­во­го пло­с­ко­го незрогові­ло­го і ба­га­то­ша­ро­во­го пло­с­ко­го зро­го­ві­ло­го епі­те­лі­їв, пе­ре­хі­д­но­го епі­те­лі­ю.

Ти­пи між­клі­тин­них ко­н­та­к­тів, які ха­ра­к­те­р­ні для ба­га­то­ша­ро­вих епі­те­лі­їв.

За­ло­зи­с­тий епі­те­лій. Осо­б­ли­во­с­ті бу­до­ви та фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня за­ло­зи­с­тих клі­тин. Се­к­ре­то­р­ний цикл. Ти­пи се­к­ре­ці­ї. Бу­до­ва та кла­си­фі­ка­ція за­лоз.

Те­ма 12. ТКА­НИ­НИ ВНУ­Т­РІ­Ш­НЬО­ГО СЕ­РЕ­ДО­ВИ­ЩА ОРГАНІЗМУ. КРОВ І ЛІ­М­ФА

Си­с­те­ма спо­лу­ч­них тка­нин як вну­т­рі­шнє се­ре­до­ви­ще ор­га­ні­з­му. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка тка­нин вну­т­рі­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща організму, по­хо­джен­ня та кла­си­фі­ка­ці­я.

Кров. Фу­н­к­ції кро­ві. Склад кро­ві: пла­з­ма та фо­р­ме­ні еле­ме­н­ти.

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пла­з­ми.

Бу­до­ва та фу­н­к­ції ери­т­ро­ци­тів і тром­бо­ци­тів. Кла­си­фі­ка­ція і бу­до­ва лейко­ци­тів, їх участь в за­хи­с­них ре­а­к­ці­ях ор­га­ні­з­му.

Ге­мо­г­ра­ма та лей­ко­ци­та­р­на фо­р­му­ла, їх осо­б­ли­во­с­ті у но­во­на­ро­дже­них та ді­тей рі­з­но­го ві­ку.

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка лі­м­фи.

По­нят­тя про фі­зі­о­ло­гі­ч­ну ре­ге­не­ра­цію кро­ві та лі­м­фи.

Те­ма 13. ВЛА­С­НЕ СПО­ЛУ­Ч­НІ ТКА­НИ­НИ

За­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка. Кла­си­фі­ка­ці­я.

Во­ло­к­ни­с­ті спо­лу­ч­ні тка­ни­ни. Їх рі­з­но­ви­ди – пу­х­ка і щіль­на.

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни. Клі­тин­ний склад пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни (фі­б­ро­б­ла­с­ти, ма­к­ро­фа­го­ци­ти, плазмоци­ти, тка­нин­ні ба­зо­фі­ли, лі­по­ци­ти, пі­г­ме­н­т­ні ти ад­ве­н­ти­цій­ні клі­ти­ни). Між­клі­тин­на ре­чо­ви­на пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни, во­ло­к­ни­с­ті стру­к­ту­ри (ко­ла­ге­но­ві, ре­ти­ку­ля­р­ні, ела­с­ти­ч­ні во­ло­к­на) та амо­р­ф­на ре­чо­ви­на.

Спо­лу­ч­ні тка­ни­ни зі спе­ці­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми: ре­ти­ку­ля­р­на, жи­ро­ва (бі­ла та бу­ра), пі­г­ме­н­т­на та сли­зо­ва, їх ло­ка­лі­за­ція, бу­до­ва та фу­н­к­ці­ї.