2. Друковані засоби масової інформації (преса)

Одним із найбільш давніх засобів поширення масової інформації є друковані ЗМІ - преса.

За ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформа­ції (пресу) в Україні", під друкованими засобами масової інформа­ції (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжу­ються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва

про державну реєстрацію.

Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:

• періодичність видання (щонайменше один раз на рік);

• постійна назва, що об'єднує всі випуски;

• державна реєстрація як друкованого ЗМІ.

Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформа­ції, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як: збирання, творення, редагу­вання, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

При цьому продукцією друкованого ЗМІ є виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.

Законодавство визначає перелік суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав та обов'язків. До основних суб'єктів ді­яльності друкованих ЗМІ, зокрема, належать:

• засновник (співзасновники) - особа, яка заснувала засіб масо­вої інформації, або особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання;

• редактор (головний редактор) - керівник редакції, уповнова­жений на те засновником;

• редакція - установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засно­вника;

- журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одер­ жує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займаєть­ся такою діяльністю за її уповноваженням;

• видавець - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друко­ваного засобу масової інформації на підставі пред'явлення за­сновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

• розповсюджувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розпо­всюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжу­ється, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого за­собу масової інформації.

Виробничі, майнові та фінансові відносини засновника (співзасновників), редакції, видавця, розповсюджувача друкованого засобу масової інформації будуються на основі чинного законодавства і до­говору.

Слід зазначити, що деякі суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ мо­жуть одночасно поєднувати в одній особі функції декількох інших суб'єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А ре­дакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником, видавцем, розповсюджувачем.

Однією з особливостей створення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друковано­го засобу масової інформації можуть мати:

• громадяни України, громадяни інших держав та особи без гро­мадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивіль­ній дієздатності;

• юридичні особи України та інших держав;

• трудові колективи підприємств, установ і організацій на під­ставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їх­німи статутами.

Законодавством установлено гарантії від монополізації дру­кованих засобів масової інформації, які реалізуються встановлен­ням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше як 5

відсотків таких видань.

У вітчизняному законодавстві можна виділити кілька основ класи­фікації друкованих ЗМІ, які зумовлюють особливості державної реє­страції та застосування до них деяких регуляторних актів щодо опо­даткування та державної підтримки. До таких основ класифікації, зо­крема, належать: сфера розповсюдження, вид видання, статус видан­ня, програмні цілі або тематична спрямованість, категорія читачів, ці­льове призначення.

За сферою розповсюдження розрізняють друковані ЗМІ: зарубіж­ні (більше однієї країни), загальнодержавні, регіональні (дві і більше

областей), місцеві.

За видом видання можна назвати такі друковані ЗМІ, як: газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо.

За статусом видання можуть бути вітчизняні (засновник або всі співзасновники є фізичними або юридичними особами-резидентами), спільні (хоча б один із співзасновників є іноземною фізичною або

юридичною особою).

Відповідно до категорії читачів визначають ті верстви населен­ня, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, нау­ковці, педагоги тощо

Програмні цілі (або тематична спрямованість видання) харак­теризують завдання, які ставить перед собою засновник друковано­го ЗМІ.

Нарешті, важливою характеристикою є вид видання за цільовим призначенням: загальнополітичне, з питань економіки і бізне­су, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мис­тецтва, спортивне, юридичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне,, інформаційне, для дітей тощо. Окре­мо слід виділити такі види видань, як рекламне (понад 40% обсягу од­ного номера - реклама) та еротичне оскільки на дані види видань не розповсюджуються встановлені законодавством пільги, а з останніх стягується більший порівняно з іншими реєстраційний збір.

Друкований засіб масової інформації може бути виданий після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначається Законом "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Укра­їні" та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів ма­сової інформації в Україні.

Зокрема, здійснюється реєстрація друкованих ЗМІ:

• загальнодержавної, регіональної та зарубіжної сфери розпо­всюдження - Міністерством юстиції;

• місцевої сфери розповсюдження - Головним управлінням юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Ки­єві та Севастополі.

У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової ін­формації мають бути зазначені:

1. засновник (співзасновники) видання;

2. вид видання;

3. назва видання;

4. мова видання;

5. сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержав­на, зарубіжна) та категорії читачів;

6. програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямова­ність;

7. передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8. юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9. місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзаснов­ників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивіль­на правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).

Заява про реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається у місячний строк з дня її одержання реєструючим органом, який за результатами розгляду заяви приймає одне з таких рішень:

• про державну реєстрацію;

• про відмову в державній реєстрації;

• про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;

• про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рі­шення суду про припинення випуску друкованого засобу ма­сової інформації).

За державну реєстрацію друкованих ЗМІ сплачується збір у роз­мірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Після оформлення реєструвальним органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюються відповідний номер і серія, а заявнико­ві видається свідоцтво встановленого зразка. Після державної реєстра­ції друкованого ЗМІ його редакція набуває статусу юридичної особи.

Законодавство встановлює також певні вимоги до продукції дру­кованих засобів масової інформації, які стосуються вихідних даних та контрольних примірників видання.

За ст. 32 Закону "Про друковані засоби масової інформації (пре­су) в Україні", у кожному випуску друкованого засобу масової інфор­мації мають бути вихідні дані: 1) назва видання; 2) засновник (спів­засновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редакто­ра); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) се­рія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) ви­давець (співвидавці).

Законодавством забороняється розповсюдження продукції друко­ваного засобу масової інформації без вихідних даних.

Ст. 33 цього Закону вимагає від редакції обов'язково безкоштов­но надсилати засновникові (співзасновникам) і реєструючому орга­ну контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування.