
- •Література:
- •1. Предмет інформаційного права
- •2. Метод інформаційного права
- •3. Поняття, система і джерела інформаційного права
- •4. Класифікація інформації в законодавстві України
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •1. Поняття і правовий режим інформаційних ресурсів
- •2. Режим доступу до інформації: поняття і зміст
- •3. Основні принципи правового регулювання обігу інформації
- •4. Обмеження щодо розповсюдження інформації
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •1. Поняття і правовий режим державної таємниці
- •2. Державні експерти з питань таємниць
- •3. Порядок засекречування інформації
- •4. Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Класифікація видів секретної інформації
- •5. Міжнародні передачі таємної інформації
- •Питання для самоконтролю:
- •1. Конфіденційна інформація, що є власністю держави
- •2. Комерційна таємниця
- •3. Професійна таємниця
- •4. Банківська таємниця
- •Питання для самоконтролю:
- •1. Основні моделі правого регулювання інформаційної діяльності
- •2. Міжнародно-правові основи регулювання телекомунікацій
- •3. Правове регулювання використання радіочастот
- •4. Регулювання ринку телекомунікацій
- •5. Основні поняття і принципи функціонування Інтернет, визначені національним законодавством
- •6. Електронні документи та електронний документообіг
- •7. Національна комісія з питань регулювання зв'язку України
- •Література:
- •1. Політико-правовий контекст діяльності у сфері масової інформації
- •2. Друковані засоби масової інформації (преса)
- •3. Видавнича справа
- •4. Інформаційні агентства
- •5. Правові основи діяльності електронних змі
- •6. Розповсюдження і демонстрування фільмів
- •Питання для самоконтролю:
- •1. Основні принципи діяльності із захисту інформації
- •2. Захист інформації в інформаційних системах
- •3. Технічний захист інформації
- •4. Криптографічний захист інформації
- •5. Національна система конфіденційного зв'язку
- •6. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
- •Питання для самоконтролю:
- •Список рекомендованої літератури спеціальна література:
- •Нормативно-правові акти Закони України
- •Рішення Конституційного Суду України
2. Державні експерти з питань таємниць
Проведення процедури віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції державних експертів з питань таємниць. Правовий статус і повноваження державного експерта з питань таємниць визначаються нормами ст. 9 Закону України "Про державну таємницю". При виконанні покладених на нього завдань державний експерт з питань таємниць, зокрема:
приймає щодо віднесення інформації до державної таємниці зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування;
дає висновок про шкоду національній безпеці України у разі розголошення конкретної секретної інформації;
затверджує висновки щодо обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали допуск до державної таємниці;
контролює обгрунтованість і правильність надання грифів секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю.
Функції державного експерта з питань таємниць, за законодавством, виконують визначені посадові особи органів державної влади, підприємств, установ та організацій.
У Верховній Раді України функції державного експерта з питань таємниць виконує Голова Верховної Ради України.
В інших державних органах, Національній академії наук України, на підприємствах, в установах і організаціях посадові особи, що виконують функції державного експерта з питань таємниць, визначаються Президентом України за поданням Служби безпеки України на підставі пропозицій керівників відповідних державних органів, Національної академії наук України, підприємств, установ і організацій. Перелік цих посадових осіб визначається Указом Президента України "Про Перелік посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць".
Законодавством передбачена можливість колегіального вирішення питань, пов'язаних із віднесенням інформації до державної таємниці, та засекречування відповідних матеріальних носіїв інформації. В цьому випадку державними експертами з питань таємниць, а також керівниками підприємств, установ та організацій можуть створюватися експертні комісії з питань державної таємниці.
Можливі два типи експертних комісій: що створюються державними експертами з питань таємниць і такі, що створюються на підприємствах, в уставновах і організаціях.
Основним завданням експертних комісій, які створюються державними експертами з питань таємниць, є розгляд матеріалів та підготовка пропозицій про:
- віднесення інформації до державної таємниці, продовження терміну дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці та скасування рішення про віднесення інформації до державної таємниці;
- визначення та зміну ступеня секретності інформації, віднесеної до державної таємниці.
Основними завданнями експертних комісій, які створюються на підприємствах, в установах і організаціях, є:
підготовка пропозицій про віднесення інформації до державної таємниці,
підготовка проектів рішень про зміну чи скасування грифів секретності, наданих матеріальним носіям секретної інформації;
проведення експертного оцінювання документів, інших матеріальних носіїв інформації, які плануються для передачі іноземним делегаціям, групам чи окремим іноземцям;
проведення експертної оцінки матеріалів, які готуються для публікації матеріалів у друкованих виданнях, передачі на телебаченні та радіо,
Персональний склад експертних комісій з питань державних таємниць визначається керівниками органів державної влади, підприємств, установ та організацій.
Основною формою роботи експертних комісій є засідання, рішення комісії оформлюються відповідним протоколом.