- •1. Суть тахеометричного знімання;
- •2. Прилади тахеометричного знімання;
- •3. Виконання тахеометричного знімання поверхні;
- •3.1. Знімальна основа для тахеометричного знімання;
- •3.2. Створення пунктів знімальної основи тахеометричними ходами
- •3.3. Основні вимоги до прокладання тахеометричних ходів
- •3.4. Рекогностування та закріплення пунктів тахеометричного ходу
- •3.5. Прокладання тахеометричного ходу
- •3.6. Основні вимоги до виконання тахеометричного знімання
- •3.7. Послідовність роботи на станції під час тахеометричного знімання
- •Сторінка журналу тахеометричного знімання
- •3.8. Точність тахеометричного ходу у висотному і в плановому відношеннях
- •4. Камеральні роботи за результатами тахеометричного знімання
- •4.1. Опрацювання журналу тахеометричного ходу
- •IV.3.3. Обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
- •Відомість обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
- •IV.3.4. Опрацювання журналу тахеометричного знімання
- •Журнал тахеометричного знімання
- •4.5. Складання плану тахеометричного знімання
2. Прилади тахеометричного знімання;
При виконанні тахеометричного знімання використовують прилади:
оптичні та електронні теодоліти;
електронні тахеометри;
нівелірні рейки;
геодезичні віхи, телескопічні віхи з відбивачем для електронних тахеометрів;
світловіддалеміри та світловіддалемірні насадки;
лазерні рулетки; стальні та капронові рулетки; землемірні стрічки;
приймачі супутникової навігації типу GPS.
Тахеометри поділяють на три основні групи: кругові, номограмні та електронні.
До кругових тахеометрів належать ті, що мають вертикальний круг, за допомогою якого вимірюють кути нахилу для визначення перевищення та обчислення горизонтальної проекції лінії, виміряної нитковим віддалеміром.
Номограмні тахеометри мають додатковий вертикальний круг з нанесеними на ньому номограмами, які дають змогу вимірювати безпосередньо горизонтальні проекції ліній і перевищення.
Широко застосовуються такі номограмні тахеометри, як: ТН (ТаН, 2ТаН), Dalta-020B, Dalta-010B.
Вертикальний круг номограмного тахеометра з градусними поділками жорстко скріплений з віссю обертання зорової труби й обертається разом з нею. Додатковий вертикальний круг закріплений нерухомо відносно колонки, на якій кріпиться вісь обертання труби. На цьому крузі нанесені номограми (криві лінії) віддалей та перевищень.
Електронні тахеометри дозволяють автоматизувати взяття відліків, обробку результатів вимірів і складання планів та цифрових моделей рельєфа. Основним способом є спосіб полярних координат з визначенням кута нахилу візирного променя та відстані до пікетів.
Технологія автоматизованої обробки інформації виконується в такому порядку:
розрахунок і вирівнювання координат і висот точок знімальної основи;
розрахунок координат і висот знімальних пікетів;
підготовка цифрових моделей місцевості;
складання топографічного плану на графопобудовувачі.
Відомі світові фірми Sokkia (Японія), Leica (Швейцарія) виробляють різні серії електронних тахеометрів, які використовуються як для знімальних робіт, так і для розв’язання інженерних задач. Внутрішні програми тахеометрів дають
Електронний тахеометр Leica Smart Station (TPS i GPS) має приставку GPS. Це дозволяє практично відмовитись від створення знімальної основи та закріплення точок. Координати і висоти точок знімальної основи визначають безпосередньо на точці знімання приймачем GPS і виконують знімання місцевості.
Найбільш сучасними високопродуктивними приладами є наземні лазерні сканери.
Лазерні сканери вимірюють координати Х, Y, H точок ділянки місцевості або споруди за допомогою імпульсного безвідбиткового віддалеміра, який по горизонталі і вертикалі сканує всю поверхню місцевості або інженерної споруди.
За результатами роботи лазерного сканера визначається множина просторових координат точок (пікселей). Їх число може сягати від сотень, тисяч до декількох мільйонів.
Для
виконання тахеометричного знімання
можна використовувати нівелірні рейки.
Однак вони мають сантиметрові поділки
і під час вимірювання віддалей, більших
за 150-200 м, їх погано видно. Краще, коли
на рейці нанесено поділки різної величини
- по два, п’ять, десять і більше
сантиметрів. Нівелірні рейки важкі. Тахеометричні рейки легші, тому що вони не обов’язково повинні бути двосторонніми, тобто дерев’яні бруски можуть мати менший поперечний переріз (не 10 см х 4 см, а 5-6 см х 2-3 см).
Тахеометричні рейки мають півметрові, дециметрові та сантиметрові поділки (рис. 1.9).
Під час вимірювання ліній нижні частини рейки часто не видно через складність рельєфу та рослинність. Тому використовують розсувні рейки, які складаються з двох брусків: нижня частина – це підставка, довжина якої близько 2 м, із сантиметровими поділками. По ній пересувається рейка завдовжки 3-4 м. Її нижній зріз (п’ятку) можна закріпити скобою на висоті приладу і (зазвичай і = 1,5÷1,7 м).
Рис.
1.9.
Рейки, які використовують для
тахеометричного знімання
Використання тахеометричних рейок спрощує обчислення перевищень. Якщо зорову трубу навести на висоту приладу, тобто l = i, то формула тригонометричного нівелювання набуває вигляду
h = d * tgv
