Література Основна:

1. Ковтюх С. Л. Культура наукової мови : навч. посіб. / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Коростень : Тріада-С, 2012. – C.10–17.

2. Шевчук с. В. Українська мова за професійним спрямуванням / с. В. Шевчук, і. В. Клименко. – к. : Алерта, 2011. – 694 с. Додаткова:

3. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови : навч. посіб. / Г. Й. Волкотруб. − К. : МАУП, 2002. – 208 с.

4. Єрмоленко С. Я. Стиль / С. Я. Єрмоленко // Українська мова. Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. − К. : Українська енциклопедія, 2000.  С. 602–603.

5. Єрмоленко С. Я. Стильові різновиди української мови / С. Я. Єрмоленко // Українська мова. Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. − К. : Українська енциклопедія, 2000.  С. 605–606.

6. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тесту / А. П. Коваль. – К. : Вид-во Київського університету, 1970. – 306 с.

7. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови / А. П. Коваль. – К. : Вища школа, 1987. – 349 с.

8. Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 426 с.

9. Морозов В. Э. Культура письменной научной речи / В. Э. Морозов. − М. : Гос. ИРЯ им. А.С. Пушкина, 2007.  268 с.

10. Семеног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб. / О. М. Семеног. ­­– К. : Академія, 2010. – 216 с.

Виконати практично:

Вправа 1. Визначте, до якого із стилів (а також підстилів) належить кожен з поданих текстів. Здійсніть аналіз мовних засобів за зразком.

Зразок

Текст. Деякі назви рослин в українській мові мають афроазійське походження. Так арабське слово haršōf „артишок” через італійську (carciofo і articioco) та польську (karczoch „артишок”) було запозичене в українську, де зберегло своє значення [карчоха] „артишок”. Арабська назва рослини gurgum „куркума” через новолатинську мову (нлат. curcuma) потрапила до східнослов’янських мов: укр. куркума – „трав’яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу й пряну приправу до їжі”.

Слово мальва походить від лат. malva, що походить від гебр. mallūah „мальва, калачики” з частковою зміною звучання та із семантичним зсувом – за формою (схожість плодів калачиків і мальви).

Аналіз: Текст належить до наукового стилю, власне науково підстилю.

Мовні засоби: наявність значної кількості термінів (афроазійське походження, новолатинська мова, східнослов’янські мови, родина імбирних, семантичний зсув); наявність абстрактної лексики (походження, запозичення, значення, потрапити, походити, зміна); використання дієприкметників (слово запозичене); наявність визначень окремих термінів (куркума – „трав’яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу й пряну приправу до їжі”); наявність віддієслівних іменників (походження, зсув, зміна, звучання); перевага надана використанню іменників та відносних прикметників (українські, афроазійське, новолатинську, арабська); наявність частин складних речень, у яких головний член виражений дієсловом у формі 3-ї особи множини теп. часу і дійова особа мислиться неозначено (..з коріння якої добувають жовту фарбу й пряну приправу до їжі); наявність іншомовних вкраплень (haršōf, karczoch, malva, mallūah); спостережений прямий порядок слів у реченнях (Деякі назви рослин в українській мові мають афроазійське походження – підмет перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене – після слова, від якого залежить, прямий додаток після дієслова, від якого залежить).

Текст 1

Ця осінь така, що не хочеться вголос мовчати. Ця осінь напнута на душу, немовби струна. Скрипкують дощі, достигають медові цукати. І хочеться неба безоднього – тільки до дна. І зайві слова. І повітря розбите словами. Ковтаєш дими привокзальні і вогнищ дими. І світ – карусель. І танцює земля під ногами. А може, це просто назад обертаємось ми ? ...Вже завтра настане невдало віщоване дійство: ти вийдеш із дому. Валізу – на плечі – мов хрест. І сонне – з біґбордів – тебе проводжатиме місто, затерте до дір, як напам’ять зазубрений текст. Ти будеш блукати у пошуках долі і дому. Ти будеш молитись на вицвілі мапи гілля. А осінь тебе пожаліє й не скаже нікому про те, як забув ти укотре, що кругла Земля.

(Н.Білецька)

Текст 2. Усі тіла мають масу і тому приєднуються один до одного. Заряджені ж тіла можуть і притягатися, і відштовхуватися одне від одного. Цей важливий факт означає, що в природі є частинки з електричними зарядами протилежних знаків. Якщо знаки зарядів однакові, частинки відштовхуються. Якщо різні – притягуються.

Заряд елементарних частинок – протонів, що входять до складу всіх атомних ядер, називають додатним, а заряд електронів – від’ємним. Між додатними і від’ємними зарядами немає ніяких внутрішніх відмінностей. Коли б знаки зарядів частинок помінялися місцями, то від цього характер електромагнітних взаємодій зовсім не змінився б (З підручника).

Текст 3.

Директорові товариства з обмеженою відповідальністю „Еней” Короленку В. І. Волошенко Олени Олександрівни, яка мешкає за адресою: м. Кіровоград, вул. Чорновола, 4, кв. 5 тел. 27-08-96

Заява

Прошу прийняти мене на посаду головного бухгалтера з 18 січня 2011 року.

До заяви додаю:

1) трудову книжку;

2) копію диплома;

3) характеристику.

17 листопада 2011 р. Волошенко (підпис)

Текст 4. У зв'язку з настанням спекотної погоди рух великовантажного транспорту загальною вагою понад 24 тонни і навантаженням на вісь понад сім тонн по всіх вулицях Києва, у тому числі, визначеними для руху транзитного вантажного транспорту, з 10:00 до 22:00 заборонено. Як повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації, відповідні заходи на вуличній мережі міста здійснюються і контролюються нарядами дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції Києва. Асфальтобетонні покриття при температурі повітря вище ніж +28 протягом дня нагріваються, що призводить до утворення колійності, напливів та інших механічних деформацій від дії колісних навантажень під час руху важкого транспорту.

(gazeta.ua).

Текст 5.

• Добрий вечір.

• Як вас звати? – терпеливо питається ведучий.

• Чому ви питаєте?

• Ну, я всіх питаю, коли хто додзвониться – як вас звати?

• Точно всіх? – уточнює Вася.

• Всіх-всіх, - заспокоює його ведучий.

• Ну, - починає торгуватися Вася, - мене звати... А вас як звати?

• Мене?

• Так. Вас.

• Ну, мене, - кокетує ведучий. – Та ладно, бог із ним. Що ви взагалі хотіли?

• Від кого? - знову не розуміє Вася.

• Ну, від мене.

• Що? – пошепки питається Вася мене.

• А я знаю? – кажу я йому. – Поговори з ним про музику. Головне – потягни час, розумієш?

• Розумію, - каже Вася. – На, сам потягни.

(С.Жадан)

Текст 6. Тебе взиваємо, правдивого Бога... Не зсилай на нас ні турбот, ні голоду, ні нагальної смерти, огню, потопи, щоб не відпали від віри нетверді вірою. Мало нас карай, багато милуй, мало рани, а милосердно лікуй; мало смути, скоро звесели, бо не може наша душа довго стерпіти Твого гніву, як стеблина вогню. Вкороти свій гнів, умилосердися, бо Твоя є сила милувати і спасати. Тому й продовжи ласку Твою для людей Твоїх... Всіх, що в роботі, в полоні, на засланні, в дорозі, у плавбі, в темницях, у голоді, і спразі, і наготі, — всіх помилуй, усіх потіш, усіх возрадуй, зсилаючи їм радість тілесну й душевну (Митрополит Іларіон).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Укласти табличку особливостей функціональних стилів української мови за схемою.

Стиль	Жанри	Мовні засоби
Науковий	Дисертація, лекція……	Широке використання термінів, іншомовних слів (абсолютизм), абстрактної лексики (дослідження)…..

Завдання 2. Підготувати повідомлення з теми „Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів”.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 (2 год)

ТЕМА: ТЕКСТ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНОПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Студент повинен знати: поняття про текст, розрізнення текстів на художні та нехудожні, ознаки тексту.

Студент повинен уміти: визначати ознаки тексту; оволодіти навичками аналізу фахового тексту.

Основні терміни: науковий текст, науковий дискурс, ознаки тексту, цілісність тексту, зв’язність тексту, інформаційність, завершеність.

План

1. Поняття „текст” і „дискурс”.

2. Головні ознаки тексту

а) інформативність (змістовність);

б) цілісність;

в) зв’язність: змістова, логічна зв’язність; лексичні засоби зв’язку; граматичні зв’язки; засоби зв’язності усного мовлення;

г) структурованість;

ґ) завершеність.

2. Схема аналізу тексту.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб / Т. А. Єщенко. – К. : Академія, 2009. – 264 с. – (Альма-матер).

2. Ковтюх С. Л. Культура наукової мови : навч. посіб. / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Коростень : Тріада-С, 2012. – 224 с.