2. Регіональна фіскальна політика

Регіональна фіскальна політика (regional fiscal policy) – різновид регіональної економічної політики; сукупність дій регіональних органів державного регулювання для забезпечення функцій держави на рівні регіону.

Регіональна фіскальна політика – сукупність дій регіональних органів державного регулювання для забезпечення функцій держави на рівні регіону.

Не може бути ефективного управління регіоном, якщо фіскальна політика на регіональному рівні не забезпечує управлінські дії необхідним обсягом коштів. Тобто регіональна фіскальна політика виступає своєрідною основою (фундаментом) регіональної економічної політики. Ресурси, на які може спиратися регіональна фіскальна політика, як правило, мають дуже жорсткі обмеження. Перше з регіональних обмежень – диференціація (наявність широкого спектру) виробництва (production differentiation) регіону та його якісні характеристики. Проблема полягає у тому, що, коли певна галузь виробництва стає домінуючою (її доходи складають основу доходної бази регіонального бюджету), її негаразди стають на заваді розвиткові усього регіону (наприклад, у деяких районах Східного Донбасу на 60% формуються за рахунок вугільної промисловості). Це дуже слабка диференціація, яка містить у собі велику ступінь ризику. На жаль, не можна вивести загального правила “достатньої диференціації” фіскальних доходів регіонів. Тому регіональна фіскальна політика має базуватися на досконалому аналізі ресурсної бази регіону (regional resource bases) (природних, людських ресурсів та накопичень суб’єктів господарювання у регіоні), який дозволяє проводити регіональні прогнози розвитку. Часові обмеження також властиві регіональній фіскальній політиці, оскільки процес розпізнання проблеми та дій щодо її вирішення на регіональному рівні потребує іноді не менше часу, ніж на загальнодержавному. Насамперед, через відсутність усталеної системи інформаційного забезпечення підтримки процесу прийняття рішень на рівні управління регіонами. Справа в тому, що процес укладання регіональної фіскальної політики, маючи на меті створення основ для ефективної реалізації регіональної економічної політики, повинен базуватись на оперативній інформації, яка б дозволяла не констатувати фактичний стан управління регіоном, а вибрати інструменти фіскального впливу, що у межах чинного законодавства дозволяють впливати на об’єкти господарювання регіону.

Для фіскальної політики регіону основним стримуючим фактором є реалізація регіональних інтересів через систему фіскального впливу на регіональному рівні як основи регіональної економічної політики. Участь регіону в інтеграційних процесах теж впливає на елементи фіскальної політики, оскільки змінює систему регіональних інтересів, з одного боку, а з іншого – призводить до необхідності витрачання коштів регіонального бюджету на цілі, які задовольняють зовнішні інтереси і зменшують внутрішні можливості.

Таким чином, перш ніж формувати регіональну економічну політику необхідно визначитися з можливостями мобілізації ресурсів та використання інструментів фіскальної політики, оскільки саме через них реалізується дія державної влади регіонального рівня. Якщо можливостей недостатньо, необхідні або зовнішні поповнення ресурсів регіону (наприклад, продаж єврооблігацій чи залучення інвесторів через утворення вільних економічних зон (free economic zones)).