Збір з власників собак

Платниками збору є громадяни - власники собак (крім службових). Ставка збору за кожну собак складає 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний рік. Сума збору зараховується до міського бюджету. Збір стягується ЖЕКами. Платники зобов'язані сплатити збір на рахунок ЖЕКу у місячний строк, але не пізніше останнього місяця кварталу, в якому вручено повідомлення.

3. Прагматика вітчизняного податкового регулювання

В суспільстві постійно відбуваються змін тому постійно проявляються певні недоліки існуючої податкової системи. Все це викликає необхідність постійного корегування податкове законодавства. Ось чому податкова система повинна бути мобільною та еластичною.

Проблема оподаткування, яка є однією з найболючіших проблем економічного сьогодення України, сягає своїм корінням в глибоку давнину. Історично склалося так, що податки були і залишаються невід'ємним атрибутом держави.

У наш час податки, з одного боку, забезпечують фінансову базу держави, а з іншого, що дуже важливо, — виступають головним знаряддям реалізації її економічної політики. Звичайно, держава має у своєму розпорядженні цілий ряд інструментів для вирішення протиріч, які виникають у суспільстві. Але провідне місце серед них посідає саме політика держави в галузі оподаткування.

Податки в руках держави повинні стати основним інструмент державного регулювання економіки, формування доходів бюджетів стимулювання науково-технічного прогресу, обмеження росту цін рівня інфляції.

Податкова система повинна забезпечити гарантоване та стабільне надходження доходів бюджету, а також забезпечити державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Ось чому держава й маневрує податками залежно від ситуацій, які складаються, впливаючи на різні сторони діяльності платників податків. Разом з тим податкова політика перебуває під постійним “тиском” платників, які здебільшого розглядають податки як засіб зменшення їхніх особистих доходів. Без налагодженої податкової системи не можливе існування держави.

Податки виступають одним із головних інструментів у руках держа­ви в здійсненні економічної та соціальної політики. Вирішення зазна­чених завдань прямо залежить від обсягів надходжень податкових платежів. Вони є найбільш адекватним свободі їх платників методом вста­новлення взаємовідносин держави з платниками податків.

Держава, виражаючи інтереси суспільства в різних сферах життєді­яльності, виробляє та впроваджує відповідну політику: економічну, со­ціальну, екологічну, демографічну тощо. При цьому як засоби взаємодії об'єкта та суб'єкта державного регулювання соціально-економічних процесів використовуються фіскальні та цінові механізми.

Визначивши свою фіскальну політику, держава визначає напрямок розвитку, а також стратегію і тактику досягнення поставленої мети. Ось чому податкове регулювання має чітке спряму­вання на вирішення конкретних завдань і проблем.

Історія розвитку системи оподаткування свідчить про те, що подат­ки можуть бути не лише джерелом наповнення бюджетів різних рівнів, а й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів — перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулю­вання окремих видів господарської діяльності та обмеження розвитку інших тощо. Свідоме використання державою податків для досягнення певної мети проходить у рамках й податкової політики.

Суть, структура та роль системи оподаткування визначаються фіскальною політикою, яка е виключним правом держави, яка самостійно проводить цю політику в країні, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку, Через податки, пільги та фінансові санкції, а також обов'язки по сплаті податків і відповідальність за порушення норм податкового законодавства, які виступають невід'ємною части­ною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефек­тивного ведення господарства в країні.

Стратегія проведення податкового регулювання в Україні повинна спира­тись на ґрунтовну теоретичну базу, максимально враховувати відмін­ність перехідного стану економіки держави.

Якщо податки економічно не обґрунтовані, то вони пригнічують і розвиток підприємств, і стимули до праці та спричиняють несправед­ливий перерозподіл доходів між соціальними групами.

Податкова регулювання повинно передбачати систему заходів, які провадяться Урядом країни, по вирішенню певних короткострокових та довгостро­кових завдань, які стоять перед суспільством, за допомогою системи оподаткування країни. До довгострокових завдань належать досягнен­ня економічного зросту, максимального рівня зайнятості населення країни, росту рівня його благополуччя. Короткостроковими цілями можуть бути наповнення державного бю­джету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

Загальна стратегія податкової регулювання повинна включати пріорите­тні цілі, пов'язані з функціонуванням системи оподаткування, та мето­ди їх досягнення. Сьогодні дасть можливість забезпечити в майбутньому реалізацію ін­ших заходів.

Найважливішим напрямком діяльності Уряду є створення сприят­ливих умов для розвитку економіки, забезпечення стабілізації фінан­сового стану держави, недопущення дефіциту бюджету, регулювання інфляційних процесів, забезпечення збалансованості бюджету, а та­кож оживлення ділової активності та підтримка підприємств матеріаль­ної сфери.

Однією з головних цілей формування системи оподаткування по­винно бути поліпшення фінансового стану підприємств усіх форм вла­сності і, особливо, пріоритетних напрямів виробництва.

З одного боку, податки зобов'язані забезпечити стабільну фінансову базу держави, а з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам та громадянам з метою збереження максимальної зацікавленості у результатах їх діяльності. Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої фіскальної політики, яка б дала змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами рядових платників податків.

При переході до суто ринкової економіки повинні змінюватись як система оподаткування, так і методи розрахунків та сплати податків, а відповідно, і порядок їх адміністрування. При цьому в питаннях оподат­кування не повинно бути сліпого копіювання досвіду окремих країн сві­ту. Не можна накладати податкову систему будь-якої країни на нашу дійсність. Будь-які новації в податковому законодавстві повинні знахо­дити відображення лише після проведення глибокого вивчення існую­чої проблеми та досвіду окремих елементів системи оподаткування країн з ринковою економікою, проведення ґрунтовного аналізу доціль­ності зазначеної норми та можливості її застосування в українському податковому законодавстві.

Оскільки держава не може встановлювати занадто високий рівень оподаткування, тому що цьому протистоїть суспільство, вона змушена використовувати державні закупки для покриття державних видатків. Однозначно оцінювати цю ситуацію не можна. Все залежить від конк­ретної ситуації. Головне при цьому те, що державні закупки треба повертати, а повертати їх можна лише за рахунок додаткових надходжень тих же самих податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, державні закупки – це не що інше, як відстрочені на майбутнє податки, збори й обов'язкові платежі.

Проблему ідеальної фіскальної системи можна поставити таким чином: який із способів – податки чи закупки – краще відповідає най­вищим цілям розвитку суспільства, забезпечує оптимальний розподіл наявних та завжди обмежених ресурсів між державою та приватним сектором. Як і податки, збори й обов'язкові платежі закупки окремо чи в комплексі впливають на соціально-економічний стан в країні, на суспі­льне багатство, особисте благополуччя громадян.

Тема Проблемні аспекти функціонування фіскальної