Збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

Справляння цього збору регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р № 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" (зі змінами та доповненнями).

Збір за геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів, що видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах. Об'єктом збору є обсяги видобутих і погашених запасів корисних копалин. Цей збір в повному обсязі зараховується до Державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.

Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожного виду корисних копалин у гривнях з одиниці видобутку чи погашення запасів. Зокрема, встановлені такі нормативи збору:

• за пісок будівельний - 6 коп. за 1 куб.м;

• за каолін -18 коп. за тонну;

• за камінь будівельний -12 коп. за 1 куб.м;

• за крейду, вапняк -10 коп. за тонну;

• за декоративне каміння - 25 коп. за 1 куб.м;

• за цегельно - черепичну сировину -18 коп. за 1 куб.м.;

• за торф - 5 коп. за 1 тонну;

• за вугілля кам'яне - 47 коп. за 1 тонну;

• за нафту, конденсат - 20 грн. 50 коп. за 1 тонну.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Збір за спеціальне використання природних ресурсів включає :

• плату за спеціальне використання водних ресурсів;

• лісовий доход;

• плату за спеціальне використання надр.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання води для задоволення виробничих потреб як за допомогою спеціальних пристроїв і установок, так і без них, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Плата справляється за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення.

До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

• віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;

• підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.

Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи, крім суб'єктів, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно - гігієнічних потреб.

Нормативи по платі за водні ресурси встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Лісовий доход

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцезнаходженням виконують переважно екологічні, естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні.

Усі ліси України є власністю держави.

З метою раціонального і бережливого користування лісовими ресурсами Лісовим кодексом України введена плата за спеціальне їх використання.

До лісових ресурсів належать: деревина технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного та місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток.

Платниками плати за спеціальне використання лісових ресурсів є усі лісокористувачі.

Об'єктом справляння вказаної плати є деревина лісових порід, живиця, другорядні лісові матеріали (пень, луб, кора, деревна зелень), побічні лісові користування - випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід лікарських рослин і технічної сировини тощо.