Податок на прибуток підприємств

Порядок нарахування, сплати та внесення податку до бюджету регулюється Законом України від 22.05.97 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Платниками податку є: суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а також філії відділення і інші відокремлені підрозділи які не мають статусу юридичної особи. Платниками податку є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні.

Об'єктом оподаткування є: прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

О_о (П_до) = СВД – СВВ – А

де, О_о (П_до) – об’єкт оподаткування (прибуток до оподаткування).

СВД – скориговані валові доходи;

СВВ – скориговані валові витрати.

А – амортизаційні відрахування.

Валовий дохід включає загальну суму доходів від продажу товарів, послуг, у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

До валових доходів включаються суми безповоротної фінансової допомоги, а також безоплатно одержаних товарів, робіт чи послуг.

Датою визначення валового доходу підприємства вважається подія, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок про­давця в оплату товарів (робіт, послуг);

• або дата відвантаження товарів, чи надання послуг платником податку.

Валові витрати включають суму будь-яких витрат платника податку, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з організацією і веденням господарської діяльності. До складу валових витрат відносять витрати на придбання матеріалів, комплектуючих, оплату праці нарахувань у фонди, комунальні послуги тощо.

Датою визначення валових витрат підприємства вважається подія, що сталася раніше:

• або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, послуг;

• або дата отримання товарів, послуг.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вартості групи основних фондів, а сума амортизації розраховується щоквартально.

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

A =Б_а Н_а

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б_(а) = Б_(а-1) + П_(а-1) - В_(а-1) - А_(а-1)

Б_(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б_(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П_(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В_(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А_(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 - 1,25 відсотка;

група 2 - 6,25 відсотка;

група 3 - 3,75 відсотка.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування (крім доходів від страхової діяльності та доходів нерезидентів).

Доходи від страхової діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою 3 відсотки від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності. У разі дострокового розірвання договору зі страхування життя, непов'язаного зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося таке розірвання з використанням ставки податку в 6 відсотків.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язаний утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків (30 відсотків – при виплаті доходу нерезидентам від здійснення портфельних інвестицій у процентні облігації чи процентні казначейські зобов'язання) від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Платники самостійно визначають суму податку до сплати в бюджет. Податок до сплати зменшується: на вартість торгових патентів, придбаних платником податків; на суму податку на дивіденди, котрий утримується при виплаті дивідендів.

Щомісячно до 20 числа другого і третього місяця кварталу сплачуються авансові внески податку з прибутку, а за звітний квартал, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. сплачується податок з прибутку за весь квартал.

Платники податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу подають декларацію про прибуток, розраховану наростаючим підсумком з початку фінансового року.