Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ф_с.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.16 Mб
Скачать

Акцизний збір

Акцизний збір запроваджено Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №18-92 «Про акцизний збір».

Акцизний збір – непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому акцизний збір називають специфічним акцизом. Основні відмінності між специфічним та універсальним акцизом:

  • акцизний збір накладається тільки на певні види товарів, які відносяться до підакцизних;

  • платником акцизного збору є тільки один учасник руху товарів (як правило, виробник);

  • ставки акцизного збору диференційовані по окремих видах товару.

  • розмір ставки може бути як в відсотках, так і в твердих грошових сумах з одиниці проданої продукції;

  • різні підходи щодо регулювання процесів споживання.

Враховуючи різні призначення специфічного і універсального акцизу, необхідною умовою оподаткування в умовах ринку є співіснування цих двох форм непрямого податку в одній податковій системі.

Акцизний збір поступається ПДВ своїм фіскальним значенням, але переважає його в можливостях регулювання процесів споживання окремих видів товару. Він дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізацію окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері ЗЕД.

Недоліком стягнення акцизного збору є те, що його сума включається в базу оподаткування ПДВ. Це необґрунтовано збільшує ціну товару і породжує подвійне оподаткування.

Зі сторони соціальної справедливості акцизний збір більш справедливий як ПДВ, тому що до складу підакцизних товарів в основному включені так звані “товари розкоші”, а ПДВ обкладаються всі товари і послуги за універсальним підходом. До таких (підакцизних) товарів, зокрема, відносяться:

  • пиво солодове;

  • нафтопродукти;

  • ювелірні вироби;

  • спирт етиловий;

  • алкогольні напої;

  • тютюнові вироби;

  • деякі транспортні засоби.

Платниками акцизного збору є:

  • суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини з товарів, на які встановлені ставки акцизного збору;

  • нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України;

  • будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;

  • фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових та інших відправлень або несупроводжувального багажу в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

  • юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції) або за ставками у відсотках до обороту з реалізації (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що вироблені в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції) і залишається незмінним протягом кварталу.

Всі платники акцизного збору самостійно нараховують і сплачують акцизний збір до бюджету. Методика розрахунку безпосередньо залежить від виду товару, який оподатковується

Механізм розрахунку:

а) якщо ставка в відсотках, то об’єктом оподаткування виступає відпускна ціна товару або обороти по реалізації без нарахованого ПДВ.

Якщо відомі обороти по реалізації, то сума акцизного збору визначається так :

АЗ = (ВР – ПДВ нарах) СТ АЗ

де, ВР – виручка від реалізації;

ПДВ нарах ­ - нарахована сума ПДВ;

Я кщо формується ціна з плановою нормою прибутку :

При здійсненні імпорту підакцизних товарів :

б) якщо ставки в твердих сумах євро, то об’єкт оподаткування – фактичні обсяги виробленої і реалізованої підакцизної продукції в натуральному вигляді, а також кількість імпортного підакцизного товару

При продажі вітчизняних товарів :

О фіційний курс для розрахунку акцизного збору фіксується на перший день поточного кварталу і є незмінним на протязі всього кварталу.

Р озрахунок Аз по імпорту:

Мито

Одним із непрямих податків є мито, запровадження якого тісно переплітається із внутрішньою. зовнішньою економічною та політичною діяльністю держави.

Воно справляється при ввезенні і вивезенні товарів через митний кордон країни з метою захисту внутрішнього ринку від конкуренції товарів імпортного виробництва, врівноваження цін, обліку експорту й імпорту товарів в умовах вільної зовнішньої торгівлі.

Порядок сплати ставки мита регулюється Законом України від 02.05.1992 року №2097-ХП «Про єдиний митний тариф».

Митне регулювання, крім сплати мита передбачає обов’язкове декларування товарів та сплату реєстраційних зборів – митних платежів.

Декларування здійснюється шляхом заповнення вантажних митних декларацій, або валютних декларацій. Після декларування митні організації здійснюють митне оформлення товарів, які перетинають митний кордон.

Митні збори і митні платежі – це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов’язків.

Існують різні види мит. В залежності від напрямку руху товару, мита є :

    • ввізні – на товар, що імпортується;

    • вивізні – на товар, що експортується;

    • транзитні – на товар, що переміщується митною територією транспортом в третю країну.

За економічним змістом мита бувають:

    • фіскальні – призначені виключно для поновлення дохідної частини бюджету;

    • статистичні – для фінансування затрат щодо обліку експорту та імпорту товару;

    • антидемпінгові мита – призначені для неможливості та недопущення торгівлі за демпінговими цінами;

    • протекціоністські – призначені для підтримки політики протекціонізму щодо окремої країни чи групи країн;

    • вирівнювальні мита – для вирівнювання вітчизняних і світових цін;

    • преференційні – для стимулювання співробітництва з окремими країнами (політика заохочування);

    • сезонні мита – для стимулювання або стримування торгівлі на протязі певного періоду.

В залежності від ставок мита бувають :

    • адвалерні мита – ставки у відсотках до митної вартості;

    • специфічні – якщо ставки в твердих сумах євро з одиниці товару.

Згідно єдиного митного тарифу є 3 види відсоткових ставок:

  1. повні ставки – для простого регулювання;

  2. пільгові ставки – для стимулювання;

  3. преференційні (нульові) – для безмитної торгівлі.

Конкретні ставки мита затверджуються Верховною Радою України.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, які ввозять або вивозять через митний кордон України товари або інші предмети, що підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Об'єктом оподаткування е митна вартість товарів або інших предметів, що перевозяться через митний кордон.

Ставки мита встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, або у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок зазначених у вантажно-митній декларації товарів.

Митна вартість включає ціну товару, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону комісійні та брокерські послуги, тощо.

Механізм розвитку мита:

а) якщо ставка в %:

б) якщо ставка в твердих сумах євро:

де, Qі – кількість імпортованого товару;

Ст Мє ставка акцизного збору в євро;

ОКє – обмінний курс євро.

Офіційний курс фіксується на день перетину митного кордону із зовнішньою вантажно-митною декларацією.

Сплата мита здійснюється виключно в українських гривнях незалежного від того чи особа резидент чи нерезидент.

Враховуючи те, що перетнути митний контроль без сплати мита неможливо відповідальності за несплату не існує (виключенням цього є вексельний розрахунок)