Акцизний збір
Акцизний збір запроваджено Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №18-92 «Про акцизний збір».
Акцизний збір – непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому акцизний збір називають специфічним акцизом. Основні відмінності між специфічним та універсальним акцизом:
акцизний збір накладається тільки на певні види товарів, які відносяться до підакцизних;
платником акцизного збору є тільки один учасник руху товарів (як правило, виробник);
ставки акцизного збору диференційовані по окремих видах товару.
розмір ставки може бути як в відсотках, так і в твердих грошових сумах з одиниці проданої продукції;
різні підходи щодо регулювання процесів споживання.
Враховуючи різні призначення специфічного і універсального акцизу, необхідною умовою оподаткування в умовах ринку є співіснування цих двох форм непрямого податку в одній податковій системі.
Акцизний збір поступається ПДВ своїм фіскальним значенням, але переважає його в можливостях регулювання процесів споживання окремих видів товару. Він дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізацію окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері ЗЕД.
Недоліком стягнення акцизного збору є те, що його сума включається в базу оподаткування ПДВ. Це необґрунтовано збільшує ціну товару і породжує подвійне оподаткування.
Зі сторони соціальної справедливості акцизний збір більш справедливий як ПДВ, тому що до складу підакцизних товарів в основному включені так звані “товари розкоші”, а ПДВ обкладаються всі товари і послуги за універсальним підходом. До таких (підакцизних) товарів, зокрема, відносяться:
пиво солодове;
нафтопродукти;
ювелірні вироби;
спирт етиловий;
алкогольні напої;
тютюнові вироби;
деякі транспортні засоби.
Платниками акцизного збору є:
суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини з товарів, на які встановлені ставки акцизного збору;
нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України;
будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;
фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових та інших відправлень або несупроводжувального багажу в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;
юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції) або за ставками у відсотках до обороту з реалізації (передачі) товарів (продукції).
Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що вироблені в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції) і залишається незмінним протягом кварталу.
Всі платники акцизного збору самостійно нараховують і сплачують акцизний збір до бюджету. Методика розрахунку безпосередньо залежить від виду товару, який оподатковується
Механізм розрахунку:
а) якщо ставка в відсотках, то об’єктом оподаткування виступає відпускна ціна товару або обороти по реалізації без нарахованого ПДВ.
Якщо відомі обороти по реалізації, то сума акцизного збору визначається так :
∑АЗ = (ВР – ПДВ нарах) СТ АЗ
де, ВР – виручка від реалізації;
ПДВ нарах - нарахована сума ПДВ;
Я
кщо
формується ціна з плановою нормою
прибутку :
При здійсненні імпорту підакцизних товарів :
б) якщо ставки в твердих сумах євро, то об’єкт оподаткування – фактичні обсяги виробленої і реалізованої підакцизної продукції в натуральному вигляді, а також кількість імпортного підакцизного товару
При продажі вітчизняних товарів :
О
фіційний
курс для розрахунку акцизного збору
фіксується на перший день поточного
кварталу і є незмінним на протязі всього
кварталу.
Р
озрахунок
Аз по імпорту:
Мито
Одним із непрямих податків є мито, запровадження якого тісно переплітається із внутрішньою. зовнішньою економічною та політичною діяльністю держави.
Воно справляється при ввезенні і вивезенні товарів через митний кордон країни з метою захисту внутрішнього ринку від конкуренції товарів імпортного виробництва, врівноваження цін, обліку експорту й імпорту товарів в умовах вільної зовнішньої торгівлі.
Порядок сплати ставки мита регулюється Законом України від 02.05.1992 року №2097-ХП «Про єдиний митний тариф».
Митне регулювання, крім сплати мита передбачає обов’язкове декларування товарів та сплату реєстраційних зборів – митних платежів.
Декларування здійснюється шляхом заповнення вантажних митних декларацій, або валютних декларацій. Після декларування митні організації здійснюють митне оформлення товарів, які перетинають митний кордон.
Митні збори і митні платежі – це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов’язків.
Існують різні види мит. В залежності від напрямку руху товару, мита є :
ввізні – на товар, що імпортується;
вивізні – на товар, що експортується;
транзитні – на товар, що переміщується митною територією транспортом в третю країну.
За економічним змістом мита бувають:
фіскальні – призначені виключно для поновлення дохідної частини бюджету;
статистичні – для фінансування затрат щодо обліку експорту та імпорту товару;
антидемпінгові мита – призначені для неможливості та недопущення торгівлі за демпінговими цінами;
протекціоністські – призначені для підтримки політики протекціонізму щодо окремої країни чи групи країн;
вирівнювальні мита – для вирівнювання вітчизняних і світових цін;
преференційні – для стимулювання співробітництва з окремими країнами (політика заохочування);
сезонні мита – для стимулювання або стримування торгівлі на протязі певного періоду.
В залежності від ставок мита бувають :
адвалерні мита – ставки у відсотках до митної вартості;
специфічні – якщо ставки в твердих сумах євро з одиниці товару.
Згідно єдиного митного тарифу є 3 види відсоткових ставок:
повні ставки – для простого регулювання;
пільгові ставки – для стимулювання;
преференційні (нульові) – для безмитної торгівлі.
Конкретні ставки мита затверджуються Верховною Радою України.
Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, які ввозять або вивозять через митний кордон України товари або інші предмети, що підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством.
Об'єктом оподаткування е митна вартість товарів або інших предметів, що перевозяться через митний кордон.
Ставки мита встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, або у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.
Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок зазначених у вантажно-митній декларації товарів.
Митна вартість включає ціну товару, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону комісійні та брокерські послуги, тощо.
Механізм розвитку мита:
а) якщо ставка в %:
б) якщо ставка в твердих сумах євро:
де, Qі – кількість імпортованого товару;
Ст Мє ставка акцизного збору в євро;
ОКє – обмінний курс євро.
Офіційний курс фіксується на день перетину митного кордону із зовнішньою вантажно-митною декларацією.
Сплата мита здійснюється виключно в українських гривнях незалежного від того чи особа резидент чи нерезидент.
Враховуючи те, що перетнути митний контроль без сплати мита неможливо відповідальності за несплату не існує (виключенням цього є вексельний розрахунок)