Податок на додану вартість

Оподаткування процесів споживання здійснюється через використання акцизів і мит.

Акциз – непрямий податок, який представляє собою надбавку до ціни.

Акцизи можуть бути :

• універсальні,

• специфічні.

Специфічний акциз – акцизний збір суть якого в тому, що не всі товари попадають під акцизне оподаткування, а лише окремі види, причому існують різні підходи до оподаткування різних груп товарів.

Універсальні акцизи – загальний підхід до оподаткування процесів споживання.

Існує три види універсального акцизу:

• податок з продажу;

• податок з обороту;

• податок на додану вартість.

Загальним для універсальних акцизів є те, що попадають під оподаткування валові обороти платників, але сума нарахованого податку включається в ціну товару і лягає податковим тягарем на споживача товару.

Порівняльна характеристика трьох видів універсальних акцизів зображено у таблиці

	Виробник	Оптовий продавець	Роздрібний продавець	Кінцева Ціна	Сума податку
Податок з продажу	2000	2000+300 = 2300	2300+400 = 2700 2700 0,2 = 540	3240	540
Податок з обороту	2000+(2000 0,2) = 2000+400=2400	2400+300= 2700 + +(2700 0,2) = =2700 +540 =3240	3240+400 = 3640+ +(3640 0,2) = =3640+728 =4368	4368	400+540+ +728 = 1668
Податок на додану вартість	2000+(2000 0,2) = 2000+400=2400 ∑ПДВ =400	2000 + 300 = 2300 400пк 460пз 2400 2760 ∑ПДВ =460 – 400 = 60	2300 + 400 = 2700 460пк 540пз 2760 3240 ∑ПДВ =540 – 460 = 80	3240	540

Податок з продажу – універсальний акциз, який сплачують оптові або роздрібні продавці. Використовується податок з продажу в США, Канада, Японія, Італія.

Переваги податку:

• простота обчислення;

• простота контролю;

• звільнення сфери виробництва від непрямого оподаткування.

Недоліки:

• нерівномірні податкові надходження;

• не одинакові умови виробника, покупця щодо податкового розрахунку з державою;

• неможливість регулювати процеси споживання на всіх етапах руху товару від виробництва до споживача.

При використанні податку з обороту під оподаткування підпадають валові обороти всіх учасників руху від виробника до кінцевого споживача.

Переваги:

• великі суми податкових надходжень та ритмічність поступлень до бюджету;

• одинакові умови щодо спати як виробником, так і продавцем;

• можливість регулювання в процесі споживання на всіх рівнях.

Недоліки:

• регресивний вплив на кінцеву ціну;

• наявність подвійного оподаткування;

• наявність комулятивного ефекту;

• нарахування податку на податок;

• реальне скорочення обігових коштів платників.

Специфіка нарахування і сплати ПДВ в тому, що дана форма універсального акцизу нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача, але податковий тиск на кінцевого споживача такий самий як і в випадку податку з продажу.

Переваги ПДВ:

• відсутність подвійного оподаткування і комунікативного ефекту;

• одинакові умови щодо сплати як у виробника так і продавця;

• стимулювання експорту, ритмічне надходження коштів до бюджету держави;

• універсальний підхід до оподаткування різних товарів.

Недоліки ПДВ:

• складний механізм нарахування і сплати;

• регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення.

ПДВ – це складний податок, який передбачає окреме існування податкових зобов’язань по ПДВ і окреме існування сум, що підлягають сплаті ПДВ до бюджету.

Платником цього податку є:

• особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (61200 грн.);

• особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента (роботи , послуги) для їх споживання на митній території України;

• особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору;

• особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

Механізм розрахунку ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов’язання і сум податкового кредиту.

При здійсненні операцій купівлі-продажу в межах митної території України:

ΣПДВ = Податкові зобов’язання (ПЗ) – Податковий кредит(ПК)

ПЗ- загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

ПК – це:

• сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду;

• суми вхідних ПДВ згідно з податковими накладними, які виписані продавцями або постачальниками;

• суми ПДВ, які сплачені при купівлі сировини і товарів для подальшої реалізації або виробництва).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

ПЗ = БО С_тавка ПДВ

БО - база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт послуг).

За нульовою ставкою податок справляється з товарів (робіт, послуг), що експортуються (вивозяться) за межі митних кордонів України та при продажу переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками.

Якщо сума ПДВ, що розрахована з бази оподаткувань, поділена на податкові зобов’язання, більша від податкового кредиту, то така різниця підлягає сплаті до бюджету.

При здійсненні імпортних операцій:

ΣПДВ = БО * С_тавка ПДВ

БО = МВ + Затрати до перетину митного кордону + АЗ + М + МП;

Де, МВ – митна вартість;

АЗ – акцизний збір;

М – мито;

МП – митні платежі.

Кожен платник самостійно розраховує самостійно розраховує суми ПДВ, які треба сплатити у звітному періоді до бюджету. Для правильного визначення, а також документального підтвердження операцій щодо ПДВ, всі платники зобов’язані виписувати податкові накладні, які вказуватимуть:

• реквізити покупця і продавця;

• індивідуальні податкові коди покупця і продавця;

• суми оборотів з продажу без ПДВ;

• суми перерахованого ПДВ або податкового зобов’язання;

• обороти з продажу разом з ПДВ.

Всі податкові накладні, які отримані платником, реєструються в книзі обліку придбаних товарів та продукції. В книзі (дані аналітичного обліку) визначається сума податкового кредиту за звітний період.

Всі податкові накладні, які виписуються конкретним платником при продажу продукції реєструються в книзі обліку реалізації. Податкові зобов’язання за звітний період визначається за даними цієї книги.

Статтею 5 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено операції, що звільнені від оподаткування. До них відносяться продаж товарів спеціального призначення для інвалідів, надання послуг з вищої, середньої, професійно технічної та початкової освіти, продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, наданні послуг з охорони здоров'я та ряд інших.

В залежності від обсягу оподатковуваних операцій платники податку подають податкову декларацію з ПДВ помісячно або поквартально.

Податковий період щодо розрахунку ПДВ :

• квартал, якщо обороти по реалізації не перевищують 7200 неоподаткованих мінімумів;

• місяць – якщо більше 7200 неоподаткованих мінімумів.

Якщо податковий період дорівнює календарним місяцю, то податкова декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останні календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо податковий період дорівнює квартал то податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) кварталу.

Сплата податку здійснюється на протязі 10 днів, що слідують за граничним стороком подання податкової звітності.