2. Критерії проведення податкової політики.

Для оптимального співставлення і врахування інтересів трьох суб’єктів оподаткування існують критерії проведення податкової політики.

1) Фіскальної достатності (інтереси держави).

Досліджуючи цей критерій прослідковується чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових находжень до бюджету:

ПН - податкові надходження

А₁ – коефіцієнт залежності податкових надходжень від норми оподаткування.

Т – норма оподаткування в країні.

Графічне зображення даного критерію.

Суть критерію полягає у тому, що при збільшенні норми оподаткування збільшуються податкові надходження (якщо не враховувати інших критеріїв). При нульовому рівні оподаткування, податкові надходження будуть відсутні. При збільшенні норми оподаткування, податкові надходження до бюджету будуть збільшуватись, хоча темпи росту податкових надходжень будуть повільнішими ніж темпи росту норми оподаткування. Але цей процес повинен проходити не хаотично та спонтанно, а у відповідності до критеріїв економічної ефективності та соціальної справедливості.

2) Економічної ефективності (інтереси суб’єктів підприємницької діяльності). Аналіз критерію проводиться через дослідження впливу податків фінансовий результат діяльності податкоплатника.

0, Якщо п 100%

П

100, Якщо п 0

Прибуток максимальний коли податки і податкові платежі –>0.

П – прибуток;

Т – норма оподаткування;

А₂ – коефіцієнт залежності прибутку від норми оподаткування.

Графічне зображення даного критерію.

Суть критерію:

Всі податкоплатники бажають щоб податки і податкові платежі –>0, а прибуток –>100%.

3) Соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців).

НД= РД+П+ПП

РД = НД­­­–(П+ПП)+СБ+ТП

де, НД – номінальний дохід;

РД – реальний. дохід-й аспект соціальної справедливості;

П, ПП – податки, податкові платежі;

СБ – суспільні блага;

ТП – трансфертні платежі;

Громадяни хочуть, щоб податки –>0, тоді РД–>НД.

Перший аспект критерію соціальної справедливості:

РД=НД–А₃*Т.

де, А₃– коефіцієнт залежності РД від Т.

Другий аспект критерію соціальної справедливості:

РД = ВВП

А­₄–коефіцієнт залежності між Т і сумою СБ і ТП.

Г ромадяни прагнуть якомога більшої суми СБ і ТП, що фінансуються державою за рахунок перерозподілу через бюджет податкових надходжень.

Для даного аспекту збільшення норми оподаткування Т (податкових надходжень) призводить збільшення суспільних благ та трансфертних платежів. Така залежність не є пропорційною. Суспільні блага будуть відставати від норми оподаткування (внаслідок збільшення адміністративних витрат щодо надання суспільних благ та трансфертних платежів).

Насправді кожен із критеріїв окремо існувати не може. В реальному суспільно-економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності і соціальної справедливості взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому для досягнення оптимальності та єдності дії всіх критеріїв досліджується і визначається середня норма (рівень) оподаткування, яка при певній соціально-економічній .доктрині держави задовольняє трьох суб’єктів оподаткування.

Цього можна досягнути за умов розв’язку математичної моделі:

Y=

ПН=А₁*Т*ВВП

П=А_2*ВВП/Т

РД=НД-А3*Т

СБ= *ВВП

Важливе місце у проведенні фіскальної політики відводиться і критерію стабільності. Новий закон, навіть найкращий не запрацює в повну силу, якщо приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність фіскальної політики означає незмінність фінансово-господарського законодавства на протязі певного періоду. Проте необхідно зазначити, що фіскальна політика повинна бути стабільною протягом визначеного періоду. Догматичність норм фінансового законодавства буде входити в суперечку із реаліями, наприклад, дискреційної фіскальної політики. Неврахування певних соціально-економічних змін у розвитку суспільства може призвести до не передбачуваних наслідків. Тому необхідно враховувати і критерій гнучкості. Даний критерій передбачає, що в наслідок певних змін у соціально-економічному бутті суспільства необхідно змінювати прийоми, методи та форми державного регулювання економіки, зокрема і в сфері бюджету.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Критерій стабільності пов’язаний із тактикою державного регулювання , що розробляється в певний період часу, тоді як критерій гнучкості є вже стратегією. Оптимальне врахування цих критеріїв забезпечує нормальні взаємостосунки податкоплатників та держави.