
- •Податки та фіскальна політика
- •1. Соціально-економічний зміст фіскальної політики.
- •Р час исунок 1
- •Класична та неокласична доктрини фіскального адміністрування.
- •3. Кейнсіанська теорія фіскального регулювання.
- •Сучасні тенденції фіскальної науки.
- •2. Регіональна фіскальна політика
- •3. Ефективність фіскальної політики
- •Дискреційна фіскальна політика
- •2. Недискреційна (автоматична) фіскальна політика та вмонтовані стабілізатори.
- •Соціально – економічний зміст державних витрат
- •Класифікація державних витрат.
- •Роль державних витрат у регулюванні економіки.
- •Державні закупки та їх економічна ефективність.
- •Трансфертні платежі.
- •Теоретично-організаційні аспекти обґрунтування фіскального вибору.
- •Критерії проведення податкової політики.
- •0, Якщо п 100%
- •100, Якщо п 0
- •Наукові принципи побудови податкової системи.
- •Оподаткування і фіскальна політика: прагматика взаємозалежності.
- •Тема 6. Податки і податкове регулювання економіки.
- •Податки як інструмент фіскальної політики.
- •Податкова система України.
- •Платники податків, їх роль у формуванні фінансової бази держави.
- •Органи державного управління – учасники фіскального процесу.
- •Система оподаткування України.
- •Податок на додану вартість
- •Акцизний збір
- •Податок на прибуток підприємств
- •Податок на доходи фізичних осіб
- •Прибутковий податок з громадян
- •Плата (податок) за землю
- •Податок з власників транспортних засобів
- •Ставки податку з власників транспортних засобів
- •Державне мито
- •Податок на промисел
- •Збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- •Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •Плата за спеціальне використання надр
- •Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •Збір на обов'язкове державне соціальне страхування
- •У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням:
- •Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
- •Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
- •Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності
- •Фіксований сільськогосподарський податок
- •Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України
- •Збір за використання радіочастотного ресурсу України
- •Місцеві податки і збори
- •Податок з реклами
- •Комунальний податок
- •Готельний збір
- •Збір за парковку автотранспорту
- •Ринковий збір
- •Збір на право проведення кіно і телезйомок
- •Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей
- •Збір з власників собак
- •3. Прагматика вітчизняного податкового регулювання
- •Політики.
- •Практична проблематика формування та здійснення фіскальної політики.
- •2. Взаємозв’язок фіскальної політики з державним боргом та дефіцитом бюджетів
- •Список рекомендованої літератури
Податки
та фіскальна політика©LAI
Податки та фіскальна політика
Тема Наукова парадигма фіскальної політики.
Соціально-економічний зміст фіскальної політики.
Кейнсіанська теорія фіскального регулювання.
Неокласична доктрина фіскального адміністрування.
Сучасні тенденції фіскальної науки.
Основи та особливості фіскальної політики в Україні.
1. Соціально-економічний зміст фіскальної політики.
Фіскальна політика (fiscal policy, від лат. “fisc” – фіск імператорська казна (у давньому Римі); казна (тюрк.) – сховище грошей) – це маніпулювання державним бюджетом з цілю виконання державою своїх функцій. Американські економісти вважають, що фіскальна політика – це регулювання державних видатків та податкових надходжень для забезпечення повної зайнятості, стабільності цін та економічного зростання. Гальперин В., Гребенніков П., а також Базилевич В. дають таке визначення фіскальної політики. Фіскальна політика – це вплив держави на економічну кон’юнктуру шляхом зміни системи оподаткування і державних витрат. Загалом трактування в дечому відрізняються, але в цілому вони подібні.
Фіскальна політика – це регулювання державних видатків та податкових надходжень для забезпечення повної зайнятості, стабільності цін та економічного зростання.
Фіскальна політика – це вплив держави на економічну кон’юнктуру шляхом зміни системи оподаткування і державних витрат. Загалом трактування в дечому відрізняються, але в цілому вони подібні.
Термін “фіскальна політика” відрізняється від “фінансова політика держави” тим, що якщо у останньому випадку треба обов’язково додавати “держави”, то у першому – це зайве: фіскальна політика може бути тільки державною. Фіскальна політика виявляє себе у системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів держави (public financial resource mobilization) – політика державних доходів та їх розподілу – політика державних видатків, а також у фінансовому законодавстві.
Фінансова політика є основним інструментом реалізації фіскальних інтересів (fiscal interests) (причин безпосередніх дій) держави. Фіскальні інтереси не обмежуються лише стягненням коштів на користь державі (це вузьке розуміння даного поняття), оскільки реалізація функцій держави (state function) на цьому закінчується. Процес формування фінансових фондів забезпечує державу ресурсами, необхідними для реалізації її функцій. Останнє безпосередньо пов’язано з видатками, бо саме через витрати держава “презентує” себе суспільству: 1) через витрати на утримання апарату управління-оскільки саме в особі державних службовців й існує держава: 2) держава – суспільний інститут діяльність якого повинна бути спрямована на задоволення інтересів членів суспільства, тобто державні видатки мають бути суспільно спрямованими.
Фіскальна політика може бути стимулюючою (stimulating) або стримуючою (restraining) залежно від того, якого напрямку розвитку об’єкта впливу прагне досягти держава. Наприклад, коли економіка перебуває у спаді чи депресії, фіскальна політика може стати стимулюючою, якщо фіскальними інструментами (зниженням податків та збільшенням видатків) держава збільшує інвестиційні можливості економічних агентів, що призводять до бюджетного дефіциту або до його зростання. У випадку коли спостерігається економічне зростання, фіскальна політика для контролю за інфляцією переходить до розряду стримуючої.
Метою фіскальної політики є зменшення коливань у рівнях виробництва, зайнятості і цін та направлення економіки в напрямку стійкого зростання виробництва до тієї межі, яка б забезпечила мінімізацію безробіття. На прикладі роль фіскальної політики можна показати у її впливові на періоди ділових циклів. Цей цикл включає піднесення, за котрим слідує спад ділової активності.(див. Рисунок 1).