Детектування коливань частотної телеграфії
При детектуванні сигналів ЧТ завдання частотного детектора полягає в перетворенні послідовності радіоімпульсів з двома частотами, наприклад ƒБ і ƒВ, у відповідну послідовність відеоімпульсів, тобто в посилки постійної напруги (струму) телеграфного сигналу. Наприклад, радіоімпульсу з частотою ƒБ відповідає нульова посилка «0», радіоімпульсу з частотою ƒВ відповідає струмова посилка «1» (мал. 3.78).
Для детектування сигналів ЧТ часто застосовується схема ЧД з взаємно засмученими контурами. Один контур налаштовується на частоту ƒВ,, інший на частоту ƒБ (мал. 3.79).
Напруга з виходу ЧД подається в ланцюг управління телеграфним апаратом.
При двократному частотному телеграфування (ДЧТ) на вхід детектора поступають радіоімпульси з чотирма частотами, наприклад ƒА, ƒБ, ƒВ, ƒГ. Відповідно, в схемі мають бути чотири контури.
Завдання детектора (дешифратора) полягає у формуванні посилок постійної напруги (струму) в двох телеграфних каналах відповідно до прийнятого кодування (таблиця. 3.1).
Детектування фазомодульованих коливань
Фазовий детектор – це нелінійний радіотехнічний пристрій, в якого вихідна напруга змінюється пропорційно різниці фаз двох поданих на нього коливань.
Принцип роботи фазового детектора заснований на порівнянні фази сигналу U t, що приймається U t =U [ω t + Δϕ ] з фазою опорної допоміжної напруги, частота якої дорівнює частоті такою, що несе цього сигналу U t U t оп mоо н ( ) = cosω .
Як фазовий детектор зазвичай використовується або балансна, або кільцева схема перетворювача частоти (мал. 3.81).
