Паралельна схема амплітудного детектора.
У паралельній схемі джерело сигналу, нелінійний елемент і навантаження включені паралельно (мал. 3.56).
Принцип роботи паралельної схеми АД таке ж, як і послідовною: швидкий заряд конденсатора C через малий опір діода в прямому напрямі, і незначний розряд через великий опір R за час Тω.
У паралельній схемі виникає небезпека проходження високочастотних складових на вихід детектора, оскільки
Для усунення цього явища на виході детектора включається додатковий фільтр RфСф з параметрами, що забезпечують
Паралельна схема застосовується в разі наявності у вхідному сигналі постійної складової. Її вплив на режим роботи діода усувається відповідним включенням ємкості С. Схема має закритий вхід.
Детектування односмугових сигналів (синхронне детектування)
Однополосно-модульованімі сигналами є коливання, спектр яких має одну бічну смугу спектру АМК (верхню або ніжнюю).
При детектуванні такого сигналу амплітудним детектором на виході отримаємо постійну складову, пропорційну амплітуді mUm/2 . Складова з частотою F не буде виділена.
Для виділення складовій з частотою F необхідно зробити перенесення спектру односмугового сигналу з області частот, що несуть, в область низьких (що модулюють) частот (мал. 3.57), тобто здійснити перетворення односмугового сигналу за допомогою опорного коливання, частота якого рівна ƒоп = ƒн.
Для цієї мети зазвичай використовують кільцевий перетворювач частоти (мал. 3.58).
При подачі на кільцевий перетворювач двох коливань: односмугового з частотою (ƒн+F) і опорного з частотою ƒн+Fн у складі спектру буде присутнє коливання з частотою (ƒн+F) -ƒоп. При рівності ƒоп = ƒн частота цього коливання буде рівна F. Це коливання можна виділити з суми інших комбінаційних складових спектру за допомогою фільтру нижніх частот. Вживання кільцевої схеми обумовлюється тим, що на виході перетворювача буде менше комбінаційних складових, що покращує лінійність перетворення.
Методи відновлення несучого коливання
При детектуванні односмугових сигналів поважно, щоб частота опорного коливання ƒопяк можна точніше збігалася з частотою коливання, що несло ƒн. Неспівпадання ƒопі ƒн на величину Δƒ викликає зсув спектру первинного сигналу також на величину Δƒ:
Це приводить до спотворень повідомлення. Величину ƒн називають помилкою у відновленні коливання, що несе. Для якісного телефонного радіозв'язку допускається Δƒ< 10 Гц. Отже, генератор опорного коливання має бути високостабільним.
Щоб отримати таку стабільність, необхідно створювати дуже складний радіотехнічний пристрій, що працює в діапазоні частот. На практиці використовують декілька способів відновлення коливання, що несе, при детектуванні ОМ сигналів.
За допомогою місцевого високостабільного гетеродина. В гетеродина передбачається ручне регулювання частоти. Це дозволяє операторові за якістю прийому сигналу виробляти регулювання частоти місцевого гетеродина.
За допомогою фільтрації і посилення 3- або 10- процентного залишку, що передаваного разом з ОМ сигналом, несе коливання (пілот-сигнала).
Пілот-сигнал виділяється фільтром ПФ-2 (мал. 3.59), посилюється підсилювачем і використовується як опорне коливання.
За допомогою місцевого гетеродина, який синхронізується виділеним пілот-сигналом (мал. 3.60).
Умови роботи: смуга синхронізації гетеродина має бути більше абсолютної нестабільності частоти місцевого гетеродина. Цей метод найчастіше використовується в апаратурі зв'язку, оскільки немає необхідності в ручному регулюванні частоти гетеродина, і при пропажі пілот-сигнала система залишається працездатною за рахунок місцевого гетеродина.