
4 Способи регулювання продуктивності
Кількість матеріалу, що подається тарілчастим живильником, регулюється двома методами.
З
Рисунок
4.1 – Схема роботи тарілчастого живильника
[5]
За другим способом (рис. 4.1, б) кількість матеріалу, що подається, регулюється повертанням скребка 10 навколо осі 9 за допомогою гвинтового механізму 8. Диск 11 обертається всередині закритої циліндричної коробки, приєднаної до бункера. Шар матеріалу, що знімається з диска за один оберт, має форму тора із прямокутним перетином [5].
5 Визначення основних параметрів
Продуктивність
тарілчастого живильника (у м3/год)
визначається обсягом краю матеріалу,
що зрізається ножем висотою h
(рис. 5.1). Цей край має форму зрізаного
конуса й утворений діаметром D
і висотою H
обойми, а також кутом
природного укосу сировинного матеріалу.
Продуктивність визначають за формулою:
,
(5.1)
де h – висота кільця матеріалу, що зрізається ножем, м;
R – зовнішній радіус основи кільця матеріалу на диску, м;
r
–
відстань від осі диска до краю ріжучої
кромки ножа, м;
n – частота обертання диска, об/с.
Д
Рисунок
5.1 – Схема живильника [6]
,
(5.2)
де f – коефіцієнт тертя матеріалу щодо сталевого диска.
Для забезпечення надійної роботи живильника приймають
.
За один оберт диска з нього знімається кількість матеріалу, сила тяжіння якого (у Н)
,
(5.3)
де П – продуктивність живильника, м3/год;
– густина
матеріалу, кг/м3;
g – прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с2.
Навантаження на диск від стовпа матеріалу всередині обойми (у Н)
,
(5.4)
де D – діаметр розвантажувального отвору бункера, м.
Робота (виражена у Дж), що витрачається на подолання сил тертя за один оберт диска
,
(5.5)
де L1
– шлях
центра мас матеріалу, що скидається, м;
;
L2
– шлях центра мас матеріалу всередині
обойми, м;
;
f і f0 – відповідно коефіцієнт тертя матеріалу щодо сталевого диска й коефіцієнт внутрішнього тертя в матеріалі (наприклад, для цементу f0=0,5-0,9 і f=0,65).
Потужність приводу живильника (виражена у кВт) з урахуванням коефіцієнта запасу для пуску під навантаженням Kз=1,25-1,3
.
(5.6)