МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра “Машини та апарати
хімічних виробництв”
Контрольна робота
за курсом “Конструктивні особливості машин та апаратів”
на тему “Тарілчасті живильники”
Виконав
студент групи
Прийняв
професор Веретельник С. П.
Донецьк, 2012
ЗМІСТ
Вступ.........................................................................................................................4
1 Призначення й галузі використання...................................................................5
2 Технічні характеристики й умовне позначення................................................5
3 Опис конструкції та принципу роботи...............................................................8
4 Способи регулювання продуктивності.............................................................11
5 Визначення основних параметрів.....................................................................12
6 Приклад розрахунку тарілчастого живильника...............................................14
7 Переваги й недоліки в роботі пристрою..........................................................16
Висновки................................................................................................................17
Перелік посилань...................................................................................................18
РЕФЕРАТ
Контрольна робота: 18 сторінок, 4 рисунки, 1 таблиця, 7 посилань.
Метою роботи є виклад основних особливостей функціонування тарілчастих живильників. Наведено опис конструкції пристрою, розглянуто елементи розрахунку основних параметрів, проаналізовано переваги й недоліки апарата. Продемонстровано методику визначення характеристик тарілчастого живильника на конкретному прикладі агрегата для дозування подрібненого вапняку.
ДІАМЕТР ДИСКА, КОНУС МАТЕРІАЛУ, КУТ ПРИРОДНОГО УКОСУ, НІЖ СКИДАЧА, ОБ'ЄМНЕ ДОЗУВАННЯ, ПОТУЖНІСТЬ ЕЛЕКТРОДВИГУНА, РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ, РОЗМІР ГРАНУЛ, СКРЕБОК, ТАРІЛКА
ВСТУП
Дозування сирих, мелених і просіяних матеріалів і подача їх до перероблювальних машин на заводах вогнетривкої промисловості здійснюється за допомогою механічних пристроїв, які називаються живильниками й дозаторами. Функціонують від електродвигуна (живильники з ручним приводом не використовують навіть за малої продуктивності).
Дозування виконується за обсягом або вагою; останній вид дозволяє дозувати точніше, але потребує складніших пристроїв, тому об'ємний спосіб завдяки відносній простоті конструкції апаратів досить розповсюджений. Для виробництва найбільш відповідальних виробів застосовують вагове дозування, що забезпечує більш однорідний хімічний і зерновий склад сумішей.
До живильників висувають такі вимоги:
- можливість регулювання кількості матеріалу, що подається;
- рівномірність подачі за довжиною завантажувального отвору (під час живлення дробарок, в першу чергу гладких валків і грохотів);
- відсутність додаткового подрібнення матеріалу, особливо коли це зумовлене технологічними вимогами.
Існує багато типів живильників; основними і найбільш поширеними є стаціонарні, проте вони можуть бути і пересувними. За характером руху робочих органів розрізрізняють:
а) із безперервним рухом за замкненим контуром (стрічкові, пластинчасті, ланцюгові);
б) із коливальним рухом (вібраційні, лоткові, секторні);
в) із обертальним рухом (гвинтові, тарілчасті, барабанні).
Конструктивні рішення досить різноманітні. У процесі вибору типу живильника перш за все необхідно враховувати розміри шматків вихідного матеріалу. Об'єктом дослідження даної роботи є тарілчасті живильники.
1 Призначення й галузі використання
Тарілчасті (дискові) живильники застосовують для безперервного подавання порошкових і дрібношматкових матеріалів у машини і для їх об'ємного дозування. Ці апарати є найбільш поширеними об'ємними дозуючими пристріями при дозуванні порошкоподібних матеріалів. Їх часто використовують для безперервного подавання подрібненого матеріалу до млинів й інших видів промислового устаткування, зокрема у процесі виробництва вогнетривів, цементу тощо. Наприклад, тарілчасті живильники виконують функції подавання й об'ємного дозування сухих порошків і дрібних шматків шамоту, глини, кварциту, хроміту, магнезиту [1].
Тарілчасті живильники типу Т2 призначені для подавання агресивних і неагресивних порошкоподібних і зернистих (найбільший розмір гранул 3 мм – для живильників Т2-025 і Т2-040 і 10 мм – для живильників Т2-060 і Т2-100) добре сипучих матеріалів із поверхневою вологістю, не більшою за 1,5 %, насипною густиною, не більшою за 1800 кг/м3, температурою від 5 до 100 °С.
2 Технічні характеристики й умовне позначення
Технічні характеристики тарілчастих живильників наведені у таблиці 2.1 (примітка: для двигунів у числівнику вказані параметри двигуна невибухозахищеного виконання, у знаменнику – вибухозахищеного). Структура умовного позначення живильників має такий загальний вигляд:
AA-B..-XYZ-CC,
де AA – тип живильника (для тарілчастих – T2);
B.. – розмір робочого органа (см), тобто діаметр тарілки;
X – шифр виконання за способом регулювання продуктивності (Р – ручний, Е – від електричного виконавчого механізма, П – від пневматичного виконавчого механізма, Б – без регулювання);
Таблиця 2.1 – Технічна характеристика тарілчастих живильників [2]
Умовне позначення живильника |
Діаметр тарелі, мм |
Продуктивність, м3/с (м3/год) |
Частота обертання тарелі, с-1 (об/хв) |
Привод |
||||
Мотор-редуктор |
Редуктор |
Двигун |
||||||
тип |
потужність, кВт |
частота обертання вала, с-1 (об/хв) |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Т2-025-1У-01 |
250 |
0,25·10-6-1,38·10-6 (0,0009-0,005) |
0,002 (0,12) |
МПО2М-10Щ-208-0,37/6,3 |
2Ч-63-40-56-4-1 |
– |
– |
– |
Т2-025-1К-01 |
||||||||
Т2-025-1К-03 |
||||||||
Т2-025-2У-01 |
||||||||
Т2-025-2К-01 |
||||||||
Т2-025-2К-03 |
||||||||
Т2-025-1У-02 |
1,25·10-6-6,6·10-6 (0,0045-0,024) |
|||||||
Т2-025-1К-02 |
||||||||
Т2-025-1К-04 |
||||||||
Т2-025-2У-02 |
||||||||
Т2-025-2К-02 |
||||||||
Т2-025-2К-04 |
||||||||
Т2-040-1У-01 |
400 |
4,72·10-6-36,73·10-6 (0,017-0,132) |
0,013 (0,78) |
2Ч-63-80-56-4-1 |
– |
– |
– |
|
Т2-040-1К-01 |
||||||||
Т2-040-1К-03 |
||||||||
Т2-040-2У-01 |
||||||||
Т2-040-2К-01 |
||||||||
Т2-040-2К-03 |
||||||||
Т2-040-1У-02 |
20,5·10-6-104,2·10-6 (0,073-0,375) |
|||||||
Т2-040-1К-02 |
||||||||
Т2-040-1К-04 |
||||||||
Т2-040-2У-02 |
||||||||
Т2-040-2К-02 |
||||||||
Т2-040-2К-04 |
||||||||
Т2-040-1У-03 |
400 |
68·10-6-450·10-6 (0,245-1,62) |
0,187 (11,25) |
– |
2Ч-63-80- 56-4-1 |
АІР71А6 |
0,37 |
15 (900) |
Т2-040-1К-05 |
||||||||
Т2-040-1К-06 |
||||||||
Т2-040-2У-03 |
АІМ71А6 |
0,37 |
15,33 (920) |
|||||
Т2-040-2К-05 |
||||||||
Т2-040-2К-06 |
||||||||
Продовження таблиці 2.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Т2-060-1У-03 |
600 |
259·10-6-1988·10-6 (0,931-7,16) |
0,368 (22,1) |
– |
Ч-100-63-56-4-1 |
АІР90L4 |
2,2 |
23,33 (1400) |
Т2-060-1К-05 |
||||||||
Т2-060-1К-06 |
||||||||
Т2-060-2У-03 |
||||||||
Т2-060-2К-05 |
||||||||
Т2-060-2К-06 |
||||||||
Т2-060-1У-04 |
689·10-6-5300·10-6 (2,48-19,1) |
АІМ90L4 |
23,25 (1395) |
|||||
Т2-060-1К-07 |
||||||||
Т2-060-1К-08 |
||||||||
Т2-060-2У-04 |
||||||||
Т2-060-2К-07 |
||||||||
Т2-060-2К-08 |
||||||||
Т2-100-1У-05 |
1000 |
2900·10-6-24000·10-6 (10,5-87,3) |
0,473 (28,4) |
– |
Ч-160-50- 56-4-1 |
АІР100L4 |
4 |
23,6 (1420) |
Т2-100-1К-09 |
||||||||
Т2-100-1К-10 |
||||||||
Т2-100-2У-05 |
АІМ100L4 |
23,8 (1430) |
||||||
Т2-100-2К-09 |
||||||||
Т2-100-2К-10 |
Y – шифр виконання за способом вибухозахищеності двигуна (1 – невибухозахищений, 2 – вибухозахищений);
Z – шифр виконання за видом конструкційного матеріалу, що контактує з продуктом (У – некорозійностійке (деталі, що контактують із продуктом, – зі сталі Ст3 за ГОСТ 380-94 або з чавуну СЧ 18 за ГОСТ 1412-85); К – корозійностійке (деталі, що контактують із продуктом, – зі сталі 08Х22Н6Т чи 08Х13 за ГОСТ 5632-72));
CC – порядковий номер моделі (01 – некорозійностійке виконання, висота випускної щілини мінімальна, приводом є мотор-редуктор; 02 – некорозійностійке виконання, висота випускної щілини максимальна, приводом є мотор-редуктор; 03 – некорозійностійке виконання, висота випускної щілини мінімальна, приводом є двигун; 04 – некорозійностійке виконання, висота випускної щілини максимальна, приводом є двигун; 05 – некорозійностійке виконання, приводом є двигун; 06 – корозійностійке виконання зі сталі 08Х13, висота випускної щілини мінімальна, приводом є двигун; 07 – корозійностійке виконання зі сталі 08Х22Н6Т, висота випускної щілини максимальна, приводом є двигун; 08 – корозійностійке виконання зі сталі 08Х13, висота випускної щілини максимальна, приводом є двигун; 09 – корозійностійке виконання зі сталі 08Х22Н6Т, приводом є двигун; 10 – корозійностійке виконання зі сталі 08Х13, приводом є двигун) [2].